11 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/5436/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г. О. - головуюча, Бакуліна С. В., Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді: Алєєва І.В.
від 25.09.2023
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сітайло Л. Г., Шапран В. В., Буравльов С. І.
від 13.12.2023
у справі за позовом Міністерства оборони України
до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"
про стягнення 6 619 730,52 грн,
Міністерство оборони України (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 619 730,52 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/5436/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача - пеню у розмірі 2 439 006,17 грн, штраф у розмірі 4 180 724,35 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 99 295,96 грн.
Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23.
У прохальній частині касаційної скарги Скаржник просив:
- зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку;
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2024 у справі № 910/5436/23 касаційну скаргу Скаржника на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано Скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала Верховного Суду від 05.02.2024 надіслана в електронний кабінет Скаржника та доставлена 08 лютого 2024 року о 06:58 год., що підтверджується сформованою Судом довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду. Отже з цього моменту почався перебіг десятиденного строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги. Таким чином, останнім днем для звернення до Верховного Суду з заявою про усунення недоліків касаційної скарги або заявою про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги на вищевказану ухвалу було 19 лютого 2024 року, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
19 лютого 2024 року Скаржник подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.02.2024, Скаржник зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23 є незаконними та необґрунтованими зважаючи на наступні підстави для касаційного оскарження цих рішень, а саме:
- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України - судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме частину третью статті 551 Цивільного кодексу України та частину першу статті 233 Господарського кодексу України щодо вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18, від 20.12.2023 у справі № 910/1039/23, від 21.10.2019 у справі № 910/1005/19, від 20.10.2021 у справі № 910/8396/20, в яких зроблено висновок, що Суд, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, повинен з'ясувати: чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання, майнового стану сторін та соціальної значущості діяльності відповідача тощо;
- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України - суди попередніх інстанцій не застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме частину першу статті 75, частину четверту статті 183 Господарського кодексу України (щодо суб'єкта, який зобов'язаний прийняти та виконати державне замовлення, і наслідки ухилення від укладення договору за державним замовленням), що безпосередньо пов'язано із застосуванням частини першої та другої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, внаслідок чого не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22 щодо особливого статусу відповідачів, які виконують державні замовлення для забезпечення потреб Сил безпеки і оборони в період дії воєнного стану в Україні, та специфіки покладених на них завдань;
- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України - суди обох інстанцій допустили грубі порушення норм процесуального права, а саме статей 76-79, 86, 91, 236-238 ГПК України в частині виконання процесуального обов'язку щодо дослідження поданих Відповідачем доказів на підтвердження підстав для зменшення штрафних санкцій, їх перевірки та оцінки як окремо, так і в сукупності, наведення в судовому рішенні мотивів їх відхилення. При цьому, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін судове рішення у справі № 910/5436/23, правильно послався на постанови Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18, в яких вказано які саме обставини необхідно дослідити під час вирішення питання про зменшення штрафних санкцій, однак не вчинив жодних дій на виконання вказаних вище вимог закону та не навів обґрунтувань відхилення доводів Відповідача для застосування судами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України.
Також у прохальній частині касаційної скарги Скаржник просить на час розгляду касаційної скарги зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Аналіз вказаної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, Суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Скаржник обґрунтовуючи необхідність зупинення виконання рішень суду першої та апеляційної інстанцій зазначає, що він є невід'ємною складовою частиною оборонно-промислового комплексу України та спеціальним суб'єктом господарювання у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військового призначення, військово-технічного співробітництва з іноземними державами.
З моменту повномасштабного вторгнення рф на територію України, Скаржник задіяний виключно у здійсненні імпортних поставок, а діяльність у сфері експорту продукції і послуг військового та спеціального призначення, яка була основним джерелом його доходів, фактично повністю зупинена.
Скаржник також зазначає, що у суді першої та апеляційної інстанцій він звертав увагу на докази, які підтверджують тяжкий фінансовий стан.
Однак Суд звертає увагу Скаржника, що проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження. Скаржник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.
Відповідно до сформованої судової практики Суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.
Водночас Скаржник не надав належних доказів того, що відмова у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23 призведе до настання негативних наслідків, які не можна буде виправити.
Оскільки зупинення виконання (дії) судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних судових рішень, Суд відхиляє клопотання Скаржника про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 ГПК України, а отже відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 294, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі №910/5436/23.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 квітня 2024 року о 14:00 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Клопотання Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/5436/23 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку - відхилити.
4. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 27 березня 2024 року. У разі закінчення п'ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п'ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
5. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
6. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду справу № 910/5436/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко