СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1924/24
ун. № 759/5267/24
14 березня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане у кримінальному провадженні №12024100080000931 внесеного до ЄРДР 13.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
До слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , з клопотанням, яке погоджено з прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане у кримінальному провадженні №12024100080000931 внесеного до ЄРДР 13.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12024100080000931 від 13.03.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в вечірній час доби 12.03.2024, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи ніж, вчинив умисне вбивство ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, 12.03.2024, у вечірній час доби, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_1 , де проводили особисте дозвілля, розпиваючи алкогольні напої. Так у вечірній час доби, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_7 , в ході якого вирішив умисного позбавити життя останнього.
Безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_7 , ОСОБА_5 12.03.2024 у вечірній час доби, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в кв. АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, утримуючи в правій руці ніж наніс не менше чотирьох ударів в область грудної клітини ОСОБА_7 , в зону розташування життєво важливих органів, від чого останній впав на підлогу та внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер на місці.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працюючий, не одружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , зі слів раніше судимий.
На теперішній час слідством в рамках досудового розслідування лише з'ясовується офіційна інформація щодо наявності/відсутності фактів притягнення до кримінальної відповідальності, фактів судимостей.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 12.03.2024, протоколом огляду трупу від 12.03.2024, протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту свідку ОСОБА_8 повідомленням ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити спроби:
переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
незаконно впливати на свідків;
вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність перелічених вище ризиків свідчить наступне:
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжкого злочину. Тобто враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, ця обставина вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може вчинити спробу переховування. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто ОСОБА_5 , користуючись ситуацією в країні, знаходячись на волі буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.
Перебуваючи не під вартою, підозрюваний ОСОБА_5 може чинити спроби незаконного впливу на свідків.
Так, ОСОБА_5 раніше знайомий з свідком у кримінальному провадженні, тому перебуваючи на волі, останній з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Разом з тим, злочин в якому на теперішній час підозрюється ОСОБА_5 він вчинив відносно свого знайомого. Тобто у випадку незастосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній у повсякденному житті може зустрічатись зі свідками та чинити на останніх незаконний вплив. Оскільки злочин, в якому на даний момент підозрюється ОСОБА_5 є насильницьким тому є підстави вважати, що останній може здійснювати вплив на вказаних свідків в тому числі шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
У випадку не застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою - факт перебування підозрюваного на волі вже буде впливати як на свідків так і на потерпілих, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.
Також є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, останній офіційно не одружений, не працюючий, на утриманні дітей не має, підозрюється у вчиненні насильницького злочину тобто в підозрюваного фактично відсутні міцні соціальні зв'язки, які б як важелі впливу могли утримати останнього від вчинення інших злочинів. Разом з тим, враховуючи обставини вчиненого злочину, характер, кількість та локалізацію спричинених тілесних ушкоджень, підозрюваний ОСОБА_5 не може своє життя вписувати в рамки правил поведінки у суспільстві, не порушуючи при цьому прав оточуючих громадян і має схильність до таких дій. У разі не застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можна дійти висновку, що останній в подальшому може вчиняти кримінальні правопорушення.
Враховуючи перелічені ризики орган досудового слідства вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
До підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не буде дієвим на підставі тої інформації, яка зазначена вище у цьому клопотанні.
Також, до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями, відповідні заяви не подавали.
Відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що останній не зможе перешкодити переховування від органу досудового розслідування та суду, не зможе забезпечити утримання підозрюваного від незаконного впливу на свідків.
На переконання слідства все це вказує на те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, та для дієвого виконання кримінального провадження орган досудового розслідування просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор, підтримав дане клопотання з зазначених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник - адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні заперечували проти поданого клопотання та просили застосувати запобіжний захист не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 12.03.2024, протоколом огляду трупу від 12.03.2024, протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту свідку ОСОБА_8 повідомленням ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Судом встановлено, що 13.03.2024 року о 09:00 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
13 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При обранні запобіжного заходу суд повинен також враховувати практику Європейського суду з прав людини, який зазначає, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, про те таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризиків, того що обвинувачений може втекти (справи: «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії») Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом заняття, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку із країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню (справа «Бекчиєв проти Молдови»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій підозрюваного приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені слідчим та прокурором до клопотання.
Обираючи підозрюваному запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, тяжкість злочину, особу підозрюваного, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що може бути перешкодою встановленню істини у справі, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 202, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане у кримінальному провадженні №12024100080000931 внесеного до ЄРДР 13.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, без визначення розміру застави.
Для утримання, підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді діє протягом 60 діб до 11.05.2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1