Справа № 206/897/24
Провадження № 3/206/488/24
14 березня 2024 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Прінь І.П., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ;, місце роботи ФОП « ОСОБА_2 »,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
25.12.2023 року приблизно о 21-00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причина неявки суду не повідомила. Разом з цим, ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд даної справи Самарським районним судом м. Дніпропетровська під особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, але станом розгляду справи жодного разу не поцікавилась.
Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
З метою дотримання встановлених КУпАП строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлених ст. 38 цього кодексу, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Так, з письмових Пояснень ОСОБА_1 встановлено, що вона своєї провини у вчиненні даного правопорушення не визнавала, вказувала на те, що вона 25.12.2023 року не виражалася на адресу сусідки ОСОБА_3 нецензурною лайкою.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст.245, 280 КУпАП повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 173 КУпАП, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян,тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку,або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
З матеріалів справи встановлено, що між сусідами будинку по АДРЕСА_2 періодично виникають сварки через асоціальну поведінку ОСОБА_1 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_3 . Зокрема, з приводу пожежі, яка була у цій квартирі, утриманні собак тощо.
Разом з цим, матеріали справи взагалі не містять жодних доказів вчинення ОСОБА_1 25.12.2023 року адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_3 , яке б мало ознаки правопорушення, передбаченого ст.. 173 КУпАП, які б вказували на посягання громадського порядку та спокою громадян.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд приходить висновку, що винність ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрито, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП
Керуючись ст.ст.173, 247 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська в десятиденний строк з моменту винесення.
Суддя І.П. Прінь