12 березня 2024 року
м. Київ
справа №520/10142/2020
адміністративне провадження № К/9901/8515/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 (суддя - Волошин Д.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 (судді - П'янова Я.В., Присяжнюк О.В., Спаскін О.А.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківської області (в особі відділу з питань перерахунку пенсій №23, Управління застосування пенсійного законодавства) №853823/37 від 06.03.2020 щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі Довідки Донецького апеляційного господарського суду №06-47-47 від 27.02.2020 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці»;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди працюючого судді, визначеної у Довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 №06-47-47 (236475,00 грн.), без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.02.2020 та 03.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявами про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та надав довідку Донецького апеляційного господарського суду №06-47-47 від 27.02.2020 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці», відповідно якої станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 236475,00 грн; у тому числі: посадовий оклад - 131375,00 грн; доплата за вислугу років - 105100,00 грн.
За результатами розгляду звернення від 27.02.2020 рішенням відділу з питань перерахунків пенсії №23 управління застосування пенсійного законодавства від 03.03.2020 №853823/37 та результатами розгляду звернення від 03.03.2020 рішенням відділу з питань перерахунків пенсії №23 управління застосування пенсійного законодавства від 06.03.2020 №853823/37 відмовлено в проведенні такого перерахунку.
Зі змісту листа відповідача №1464-1744/С-02/8-2000/20 від 02.04.2020 вбачається, що підставою для відмови позивачу у проведенні перерахунку слугувало те, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді, або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу (пункт 25 розділу XII Закону №1402-VIII). В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 пункт 25 розділу XII Закону №1402-VIII визнано неконституційним, однак порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді донині не визначено.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у проведенні перерахунку, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду.
В обґрунтування позову покликався на те, що з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у нього виникло безумовне та непорушне право на перерахунок щомісячного довічного грошовго утримання судді у відставці, у здійсненні якого відповідачем протиправно відмовлено.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021, позов задоволено частково.
Визнано незаконним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківської області № 853823/37 від 06.03.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Донецького апеляційного господарського суду №06-47-47 від 27.02.2020 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці».
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленого відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 на підставі довідки Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 за № 06-47-47 з 19.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №2-р/2020 від 18.02.2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Таким чином, з 19.02.2020 - наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII. Зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд визнав безпідставним покликання відповідача на відсутність порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, оскільки набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині здійснення перерахунку, виходячи з 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді Донецького апеляційного господарського суду, суди виходили з відсутності підстав для застосування розміру 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки зазначений розмір був передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010, але з 18.02.2020, з моменту проголошення Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 в частині регулювання щомісячного грошового утримання, остаточно втратив чинність, а діючим Законом передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання. Тобто, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість використання для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно складових, які передбаченні для різних формул обрахунку грошового утримання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 18.02.2020, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, неповне з'ясування обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що довічне грошове утримання було призначено йому у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, а тому висновки судів про те, що грошове утримання має розраховуватись згідно положень ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII у розмірі 66%, є помилковими.
Крім того, покликається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у від ставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди працюючого судді, визначеної у Довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020р. №06-47-47 та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 341 КАС України, Верховний Суд, виходить з наступного.
За змістом касаційної скарги, позивач не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у від ставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди працюючого судді, визначеної у Довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020р. № 06-47-47.
Предметом цього позову є відмова відповідача у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі поданої позивачем довідки.
Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за його заявою, відповідач виходив із того, що після ухвалення рішення Конституційного Суду України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 не визначено порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді.
Посилаючись на це, відповідач вказав позивачу на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку призначеного йому раніше довічного грошового утримання судді у відставці.
Таким чином, спірним у цій справі є право позивача на перерахунок довічного грошового забезпечення, а не його відсотковий розмір.
Відтак, покликання позивача на те, що судами необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовної вимоги про здійснення перерахунку в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є безпідставним, оскільки це не було підставою відмови пенсійного органу у здійсненні перерахунку позивачу довічного грошового утримання на підставі оновленої довідки.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2021 у справі №580/2323/20, від 06.10.2021 у справі №380/5074/20, від 11.10.2021 у справі №160/10640/20, від 23.02.2024 у справі №520/10429/2020, від 20.02.2024 у справі №520/9440/2020.
Крім того, у постанові від 18.11.2021 у справі №340/4458/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
« 19. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, судам, на переконання колегії суддів, слід було відмовити у задоволенні позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача провести спірний перерахунок призначеного позивачу довічного грошового утримання судді, як судді у відставці, у конкретному розмірі та визначенням конкретного значення відсотків такого утримання, як передчасних.
20. Вищевказане виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації, окрім тієї, що пов'язана зі здійсненням такого перерахунку на підставі відповідної довідки
21. У випадку незгоди з перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області про розмір суддівської від 07.08.2020 № 73, зокрема, в частині застосування відсоткового розміру суддівської винагороди для обрахунку суми довічного грошового утримання, позивач не позбавлений права оскаржити вказані дії та рішення у судовому порядку.
22. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2021 у справі №160/10640/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої позиції.».
За таких обставин, враховуючи сформовану практику Верховного Суду суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо протиправності рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивача та постановили рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визначення відсоткового розміру суддівської винагороди для обрахунку суми довічного грошового утримання з підстав їх передчасності, суди одночасно вдалися до оцінки питання, який відсотковий розмір має застосовуватись відповідачем при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, відтак рішення судів в цій частині підлягають зміні.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні в частині мотивів задоволення позовних вимог, а також заміні у резолютивній частині рішення суду першої інстанції слів і цифр «ч. 3 ст. 142» словами і цифрами «ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016, якою передбачено право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання», а в решті - залишенню без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 змінити в частині мотивів часткового задоволення позовних вимог, шляхом викладення їх в редакції цієї постанови.
В абзаці 3 резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 слова і цифри «ч. 3 ст. 142» замінити словами і цифрами «ч. 4 ст. 142».
В решті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук