12 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/5613/23 пров. № А/857/23365/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року (прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Тернополі суддею Хоміцькою С. О.) у справі № 500/5613/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:
- визнати протиправною бездіяльність Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України (далі також відповідач) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
- зобов'язати Тернопільський зональний відділ Військової служби правопорядку Міністерства оборони України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації - 04.08.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не виплачував індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби. Заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 була виплачена 04.08.2023. Зазначає, що відповідач при несвоєчасній виплаті йому індексації грошового забезпечення не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, у зв'язку з чим він у серпні 2023 р. звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати вказаної компенсації. Проте, відповідач, листом від 21.08.2023 повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати йому втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Стверджує про наявність права на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив Тернопільський зональний відділ Військової служби правопорядку Міністерства оборони України, який вважає, що рішення суду першої інстанції, прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, фактичним обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час проходження військової служби позивачем у Тернопільському зональному відділі Військової служби правопорядку Міністерства оборони України виплата грошового забезпечення військовослужбовцю здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства України в межах наявного фонду грошового забезпечення, жодних звернень (заяв, скарг) щодо порушень при виплаті грошового забезпечення позивач не заявляв.
Вказує на те, що коли суми нараховуються на виконання рішення суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Тому вважає, що відсутні правові підстави для компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Тернопільському зональному відділі Військової служби правопорядку Міністерства оборони України у військовому званні "полковник". Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №33 від 11.02.2022 позивача з 11.02.2022 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 500/4167/22 позов ОСОБА_1 до Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язано Тернопільський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
На виконання вказаного рішення, відповідачем 04.08.2023 нараховано і виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 82 320,85 грн (арк. справи 10).
04.08.2023 позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив, здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2016 починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації - 04.08.2023, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (арк. справи 12).
Відповідач, листом від 21.08.2023 за № 697/1/3039, повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17 липня 2003 року № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед визначених, - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Суд зазначає, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
У випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 у справі №240/11439/19 та від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
Пунктами 1-3 Порядку № 159 визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
З наведеного видно, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Як видно з матеріалів справи, виплата індексації грошового забезпечення позивача у розмірі 82 320,85 грн на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 500/4167/22 відбулася 04.08.2023.
Колегія суддів зазначає, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Отже, оскільки індексація грошового забезпечення належить до доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив виплату індексації грошового забезпечення з порушенням строків виплати, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Крім того, Верховний Суд, розглядаючи справу № 240/11882/19, вказав, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічна позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 4 квітня 2018 року у справі № 822/1110/16, 20 грудня 2019 року у справі № 822/1731/16, 13 березня 2020 року у справі № 803/1565/17.
Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.
За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 500/5613/23- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин