11 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/8884/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Л.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №620/8884/23.
Заява мотивована тим, що довідка, видана військовою частиною НОМЕР_2 опрацьована з порушенням пунктів 4, 11 Наказу №392-АГ та без зазначення встановлених обов'язкових елементів, що перешкоджає розгляду питання про виплату позивачу додаткової винагороди за спірний період.
Військова частина НОМЕР_2 та військова частина НОМЕР_1 отримали заяву про встановлення судового контролю та додані до неї матеріали 15.02.2024, про що свідчать квитанції №593891 та №593892 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, проте пояснень на заяву до суду не надали.
Дослідивши матеріали справи та заяви, судом встановлено таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №620/8884/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, яке набрало законної сили 26.12.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у неповідомленні НОМЕР_4 прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони/відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 09.11.2022; з 23.11.2022 по 30.11.2022. Зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 09.11.2022; з 23.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
На виконання рішення суду в/ч НОМЕР_2 направлено до в/ч НОМЕР_1 відповідну довідку про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.11.2022 по 09.11.2022, з 23.11.2022 по 30.11.2022 за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».
Військова частина НОМЕР_1 повідомила адвоката ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до надісланої в/ч НОМЕР_2 довідки, оскільки вона відпрацьована з порушенням пунктів 4, 11 Наказу №392-АГ та без зазначення встановлених обов'язкових елементів, а саме: в колонці «підстава» не вказано передбачену сукупність документів з інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме відсутня інформація з журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); за результатами перевірки наявної у в/ч НОМЕР_1 інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах, опубліковану в наявних журналах бойових дій, встановлено, що у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 відносно ОСОБА_1 у розділах ІІ Журналів «Облік ведення бойових дій» відповідні відомості не обліковані.
У зв'язку з наведеним, представник позивача звернувся до суду з відповідною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Частиною першою вказаної статті установлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.
Суд звертає увагу, що підставою для звернення до суду із заявою стала невідповідність, на думку в/ч НОМЕР_1 та позивача, надісланої в/ч НОМЕР_2 довідки про участь ОСОБА_1 у бойових діях або заходах за період з 01.11.2022 по 09.11.2022, з 23.11.2022 по 30.11.2022 вимогам додатку 2 до Наказу №392-АГ, як зобов'язано рішенням суду у справі №620/8884/23.
Проаналізувавши зміст вказаної довідки та вимоги Наказу №392-АГ, суд звертає увагу на таке.
Пунктом 4 вказаного наказу передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Тобто зміст наведеного пункту свідчить про те, що для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах використовується інформація, відображена у зазначених документах, однак не сам документ.
Враховуючи наведене, у складеній в/ч НОМЕР_2 на виконання рішення суду довідці перелічено відповідні документи, що відображали участь позивача у бойових діях або заходах протягом спірного періоду (бойові розпорядження АДПСУ, рапорти коменданта ПКШР).
Відповідно до пункту 11 Наказу №392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
За таких обставин, суд вважає, що військовою частиною НОМЕР_2 належним чином виконано покладений на відповідача рішенням суду від 04.09.2023 у справі №620/8884/23 обов'язок та направлено до 24 прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.11.2022 по 09.11.2022, з 23.11.2022 по 30.11.2022 за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».
При цьому необхідно вказати, що судом розглянута заява про встановлення судового контролю в межах викладених доводів представника позивача.
Крім того, суд зазначає, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень Законом України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 01.02.2021 у справі № 9901/226/19.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення суду.
Наведене свідчить про існування у позивача об'єктивної можливості отримати виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі, шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження наміру відповідача ухилятися від виконання судового рішення та доказів застосування державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду, суд доходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль, а суд таких підстав не встановив.
При цьому, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу наведених норм права та фактичних обставини справи, суд вважає, що визначені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України правові підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення відсутні, а тому у задоволенні клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №620/8884/23 - відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 11.03.2024.
Суддя Л.О. Поліщук