12 березня 2024 року № 320/6936/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради, яка полягає у не виплаті за березень та квітень 2022 року грошової допомоги, як внутрішньо переміщеній особі позивача;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради виплати за березень та квітень 2022 року грошову допомогу, як внутрішньо переміщеній особі позивачу, негайно після проголошення судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив в задоволенні заяви про виплату допомоги як внутрішньо переміщеній особі за березень та квітень 2022 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідач у поданому відзиві проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні. Стверджує, що оскільки переміщення позивача станом на 27.04.2022 р. відбулось в межах однієї територіальної громади, позивачу правомірно було відмовлено в задоволенні заяви на підставі постанов КМ України № 332 від 20.03.2022 р. та № 509 від 01.10.2014 р.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 від 02.09.1999 р.
Відповідно до довідки від 02.11.2017 р. № 3255-390737 позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Як стверджує позивач, 27.04.2022 р. він звернувся до відповідача з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі. Проте вказаної заяви позивачем до позовної заяви не додано.
Листом-відповіддю від 12.05.2022 р. № 556/02-09 відповідачем відмовлено в задоволенні заяви. Рішення вмотивовано тим, що допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат для проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови КМ України від 01.10.2014 р. № 505. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особами, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абз.1 п.2 Порядку № 505, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особами, затвердженого постановою КМ України № 332 від 20.03.2022 р.
Аналогічну за змістом відмову відповідачем викладено і в листі № 912/07-04 від 16.06.2022 р.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
До 20.03.2022 р. механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджено відповідачем у відзиві, у період з 02.11.2017 (з моменту перебування позивача на обліку, як внутрішньо переміщеної особи) позивач не отримував державної допомоги у вигляді щомісячної адресної допомоги для внутрішньо переміщених осіб для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 р.
20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до п. 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Пунктом 2 Порядку №332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 204.
Згідно з п. 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 до 24.02.2022 р. обліковувався за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 02.11.2017 р. № 3255-390737.
Відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. №204-р «Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в пункті 2 Порядку № 332: Волинська область; Дніпропетровська область; Донецька область; Житомирська область; Запорізька область; Київська область; м. Київ; Луганська область; Миколаївська область; Одеська область; Сумська область; Харківська область; Херсонська область; Чернігівська область входили до відповідного переліку.
Зазначене свідчить про те, що позивач станом на 24.02.2022 р. обліковувався на території, що включена до відповідного переліку територій, на яких ведуться бойові дії.
Зі змісту відмови Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради, викладеної в листах від 12.05.2022 р. № 556/02-09 та від 16.06.2022 р. № 912/07-04 вбачається, що підставою відмови у призначенні та нарахуванні позивачу допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі фактично слугувало те, що в період з 24.02.2022 позивач повторно не переміщався у Порядку № 509 з міста Обухів.
У той же час, суд зазначає, що положеннями Порядку № 332 не передбачено такої підстави для відмови у призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, як відсутність нового (повторного) переміщення.
Положеннями п. 3 Порядку № 332 передбачено заборону лише на призначення та надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку.
З огляду на викладене, з урахуванням перебування позивача станом на 24.02.2022 р. на обліку, як внутрішньо переміщеної особи у регіоні, що включений до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку № 332, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення та нарахування з 01.03.2022 р., допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі відповідно до Порядку №332.
За наведених обставин, відмовляючи у призначенні допомоги на проживання відповідач діяв протиправно.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 14.06.2023 р. у справі №160/12308/22.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача допустити негайне виконання рішення суду, суд зазначає, що така вимога задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Разом з тим, суд рішення щодо стягнення грошових сум з відповідача не приймав, відповідач рішення щодо виплати позивачу грошової допомоги ще не ухвалював, а судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради, яка полягає у не виплаті за березень та квітень 2022 року грошової допомоги, як внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради (08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 13, корпус 1; код ЄДРПОУ 37361855) виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за березень та квітень 2022 року грошову допомогу, як внутрішньо переміщеній особі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.