13 березня 2024 року о/об 10 год. 40 хв.Справа № 280/8378/23 Провадження № СН/280/7/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії у частині,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, у невстановленому законом розмірі; 2) зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати нарахування та виплати пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009, у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії , на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі та додатково представлених документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, з виплатою заборгованості за пенсією після її перерахунку та індексації, з компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичної виплати затриманої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, на визначений позивачем банківський рахунок, згідно із заявою про виплату пенсії на банківський рахунок, переданою до органу ПФУ установою банку та/або уповноваженим представником позивача за довіреністю.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 закрито провадження у справі №280/8378/23 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, у невстановленому законом розмірі та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати нарахування та виплати пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009, у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії , на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі та додатково представлених документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, з виплатою заборгованості за пенсією після її перерахунку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №280/8378/23 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач у позовній заяві зазначив: «… Протягом двох років із половиною років позивач 94 років безперервно звертається до адміністративного суду для захисту порушеного права на пенсійне забезпечення на старості. Три судові розгляди: справа № 280/4551/21, № 280/6637/22, № 280/2083/23, за якими винесено близько двох сотень судових рішень, на що витрачені величезні кошти, не призвели до повного відновлення права позивача на пенсійне забезпечення у старості, у зв'язку з вибором адміністративними судами неефективного способу захисту порушеного права та протиправних дій відповідача, внаслідок чого позивач змушений ініціювати черговий (четвертий) судовий розгляд. Позивач підтверджує, що їм не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача, з тим самим предметом і з тих самих підстав. Позивачем не вживали заходів забезпечення доказів чи позову до подання позовної заяви. Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві (у переліку додатків до позову) зазначено про наявність у позивача чи іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються всі докази, що є у позивача, що підтверджують обставини, на яких засновані позовні вимоги. Звертається увага суду: відповідно до статей 262, 263 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження , при цьому процесуальні дії можуть відбуватися протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі, розгляд справи по суті починається через 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відкликання відповідача на позов виключно . Оригінали згаданих за текстом позову документів (додатки 1-13 до позову) пред'явлені представником позивача відповідачу 26.05.2021р. із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії, перебувають у представника позивача у м. Дніпрі. До позову додаються клопотання про звільнення від сплати судового збору та про витребування у відповідача матеріалів пенсійної справи позивача ( додатки 22,23 ). Копію позовної заяви в електронній формі з додатками надіслано відповідачу функціоналом електронного суду на його офіційну адресу електронної пошти ("електронний кабінет"), що підтверджується квитанцією в електронному суді. Відповідно до поданої заяви ( дод. 24 ), надсилати позивачу тексти судових рішень та процесуальних документів в електронному вигляді на зареєстровану на офіційному веб-порталі судової влади України адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач, ОСОБА_1 , нар. ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України платник податків, не працює, з 02.12.1996 р. постійно мешкає в Ізраїлі, місце постійного проживання встановлено нотаріально. В Україні проживало: АДРЕСА_2 . Паспорт позивача вилучено та знищено встановленим порядком органами МВС у 1996 році при оформленні виїзду на постійне місце проживання за кордон ( додатки 1-7 ). Перебував на пенсійному обліку та отримував пенсію за віком в Управлінні праці та соціального захисту населення в Дніпровському (Ленінському) районі м. Запоріжжя ( дод. 8 ). Виплату пенсії припинено з 01.11.1996г. порушуючи норми статей 24, 46 Конституції України, внаслідок виїзду на ПМП за кордон. Відповідно до статей 44,49 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі: "Закон № 1058-IV") та "Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій , згідно із Законом № 1058-IV", від 25.11.2005 № 22-1 ("Порядок № 22-1"), позивач 26.05.2021р . звернувся через представника за дорученням до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі: "відповідач") з особисто підписаною заявою встановленого зразка, за формою дод. 3 до Порядку 22-1, про перерахунок та поновлення виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з 07.10.2009 р. (додатки 9,10). До заяви додано для огляду та засвідчення копій оригінали та копії необхідних документів, що засвідчують особу позивача, вік, громадянство, місце постійного проживання, про ідентифікаційний номер, про заробітну плату, трудовий стаж, та ін. що підтверджується розпискою-повідомленням органу ПФУ від 26.05.2021р . ( додатки 1-13 ). Рішенням відповідача , оформленим листом від 01.06.2021р. ( додаток 14 ), позивачеві відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок та поновлення виплати пенсії, з посиланням на обов'язок особистого звернення позивача або його опікуна до органу ПФУ з такою заявою, за місцем постійного проживання пенсіонера, а також відсутністю міждержавної угоди про пенсійне забезпечення що позивачем було оскаржено у суді у справі № 280/4551/21. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, що набули законної сили, від 08.07.2021р. у справі № 280/4551/21 (ЄДРСР № 98213335) та додатковим рішенням суду від 22.07.2021р. (ЄДРСР № 98514350), зі зміною, згідно з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022р. (ЄДРСР № 103715404), ухваленому після перегляду справи Верховним судом 20.01.2023р. (ЄДРСР № 103029740), відповідач зобов'язаний провести перерахунок, відновити та виплачувати позивачу, починаючи з 07.10.2009р., пенсію за віком, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне0. 2003 р. № 1058-IV (далі: "Закон № 1058-IV"), з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, з проведенням перерахунку, індексації та компенсації втрати доходу. З серпня 2021 року позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача. Позивачу було здійснено поновлення пенсії, проте виплата пенсії не проводилася, з посиланням на ненадання позивачем особисто заяви про виплату пенсії на банківський рахунок. Як вбачається із протоколу/розпорядження про перерахунок пенсії від 14.04.2022р. версія 1.6.77.1 ( дод. 15 ), порушуючи статтю 46 Конституції України, статей 27,28,40,42,43,46 Закону № 1058-IV відповідач встановив особливості обчислення пенсії позивачу, а саме, позивачу нараховано з 07.10.2009р. пенсія за віком у постійному (фіксованому) розмірі 1188,23 грн, без проведення індексації та масових перерахунків пенсії та її складових, що значно нижче за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму у відповідних періодах, а також встановленого законом мінімального розміру пенсії, відповідно до віку позивача. Повторні спроби позивача захистити порушене право у порядку процедури судового контролю за виконанням судового рішення у справі 280/4551/21 та шляхом звернення до ДВС, не призвели до захисту такого права. Судами першої та апеляційної інстанцій у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 280/4551/21 у зазначеній частині, а також у визнанні протиправними дій відповідача щодо нарахування пенсії у невстановленому законом розмірі, було відмовлено, з посиланням на те, що незгода позивача з розміром пенсії, яка нарахована на виконання судового рішення у справі № 280/4551/21, є самостійним предметом окремого судового провадження. Постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Запорізькій області від 08.07.2022р. виконавче провадження ВП № НОМЕР_4 у справі № 280/4551/21 за зобов'язанням відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009 р., відповідно до Закону № 1058-IV, закінчено, згідно з виконанням боржником, на думку рішення. У задоволенні скарги позивача від 18.07.2022р. на постанову ДВС постановою начальника відділу ДВС від 01.08.2022р. відмовлено, з посиланням на те, що державний виконавець не уповноважений законом здійснювати перевірку правильності нарахування та виплати пенсії за судовим рішенням. Отже, за результатом судового розгляду у справі № 280/4551/21, позивач, незважаючи на його повторні звернення до судів першої та апеляційної інстанцій у рамках судового контролю та у ДВС, та вичерпання позивачем усіх наданих йому законом заходів для захисту права, не зміг домогтися відновлення порушеного органом ПФУ права на проведення встановленим законом чином перерахунку та індексації пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009р. Адміністративні суди у справі № 280/4551/21 за фактом ухилилися від виконання покладеного на них законом обов'язків щодо захисту порушеного права фізичної особи (94 років!) від протиправних дій центрального органу державної влади. Відповідно до Порядку № 22-1 , позивач 07.11.2022р. був змушений знову звернутися до відповідача, через вебпортал електронних послуг ПФУ, з використанням кваліфікованого електронного підпису, із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, згідно з рішенням суду", починаючи з 07.10.2009р. (встановлена ??форма заяви на функціоналі вебпортала ПФУ) , додавши необхідні документи - додатки 16,17 . Рішенням відповідача від 11.11.2022р., без номера ( дод. 18 ) позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, з посиланням на відсутність законних підстав, що позивачем було оскаржено у суді у справі № 280/6637/22. Остаточною постановою Верховного суду від 24.07.2023р. у справі № 280/6637/22 вимога позивача про проведення перерахунку пенсії з 07.10.2009р. визнано тотожним з того, що вже задоволені судом у справі № 280/4551/21 (але не реалізовано фактично). Суд також вказав таке: "64. Однак, у межах спірних правовідносин судами встановлено, що позивач фактично пенсію із судового рішення у справі №280/4551/21 не отримав. 65. Таким чином, на даний час суд не має підстав давати оцінку діям відповідача щодо розміру пенсії позивача, яку слід виплачувати йому після поновлення, та розміру пенсії позивача, які слід виплатити йому з 07.10.2009 до дня поновлення виплати". Тобто Верховний суд у постанові від 24.07.2023р. у справі № 280/6637/22 дійшов висновку, що вимога позивача щодо неправомірності виплати пенсії у невстановленому законом розмірі є передчасною та має бути розглянута у новому судовому розгляді, після здійснення виплати зазначеної пенсії. З 30.08.2023р. відповідач приступив до виплати пенсії позивачу у твердому розмірі 1188,23 грн., що підтверджується листом відповідача від 26.09.2023р. № 15730-15821 /К-02/8-0800/23 ( дод. 21 ). Заява позивача встановленого Порядком 22-1 зразка від 11.09.2023р., в особистому кабінеті на ВЕБ-порталі ПФУ, підписана кваліфікованим електронним підписом позивача: "З питання виплати пенсії за віком у невстановленому законом розмірі", листом відповідача від 26.09.2023р. № 15730-15821/К-02/8-0800/23 залишено без задоволення, з посиланням на те, що пенсія за віком нарахована та виплачується, на думку відповідача, у встановленому законом розмірі (додатки 20,21) . Позивач вважає, що, нараховуючи та виплачуючи йому пенсію за віком, починаючи з 07.10.2009р., у невстановленому законом твердому розмірі, нижчому від мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, відповідач не діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим продовжує грубе порушення конституційного права позивача похилого віку на пенсійне забезпечення в старості. Порушене право позивача потребує судового захисту, а дії відповідача мають бути визнані незаконними у зв'язку з наступним. В рамках даного судового провадження відсутні підстави для розгляду судом питання про наявність у позивача права на отримання на загальних підставах пенсії за віком в Україні при постійному проживанні за кордоном, оскільки таке питання вирішено на користь позивача судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справі № 280/4551/21, справі № 280/6637/22, справі № 280/2083/23 та відсутні підстави для відступу від правових висновків, викладених у зазначених судових рішеннях. З урахуванням наведеного вище правового висновку Верховного Суду в постанови від 24.07.2023р. у справі № 280/6637/22 про те, що вимога позивача щодо неправомірності виплати пенсії у невстановленому законом розмірі є передчасною і має бути розглянута у новому судовому розгляді, після здійснення виплати зазначеної пенсії, позов у ??даний справі не є тотожним позову 280/6637/22 та підлягає розгляду судом. Як встановлено, ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою П = Зп х Кс, де П - розмір пенсії, у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якою обчислюється пенсія, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частину розміру пенсії за віком, за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу , набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Розмір пенсії за віком, обчислений за законодавством, що діяло раніше, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення, у порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль 30 червня 2000 року, незалежно від перерв. Відповідно до ст. 42 Закону № 1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який обліковується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, що застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески , за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували році, що є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули права на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах . Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Відповідно до ст. 43 Закону № 1058-IV, перерахунок пенсій за віком, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону, на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що перебувають на час перерахунку у пенсійному справі та відповідальних вимог законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, отриманих органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, що є у пенсійній справі, або на вибір пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. Отже, індексація пенсії проводиться автоматично, масово, шляхом перерахунку пенсії у міру зміни показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а також за рахунок зміни величини надбавки за наднормативний стаж, прив'язаної до розміру мінімальної пенсії. Відповідачем навмисне грубо порушено встановлені Законом № 1058-IV порядок та методику розрахунку та нарахування пенсії за віком позивачу, починаючи з 07.10.2009р. по теперішній час. Так, як вбачається з протоколу/розпорядження про перерахунок пенсії від 14.04.2022р. версія 1.6.77.1 ( дод. 15 ), порушуючи статтю 46 Конституції України , статей 27,28,40,42,43,46 Закону № 1058-IV відповідач встановив особливості обчислення розміру пенсії позивачу, а саме, позивачу нараховано з 07.10.2009р. пенсія за віком у постійному (фіксованому) розмірі 1188,23 грн, що значно нижче мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму а також встановленого законом мінімального розміру пенсії стосовно віку позивача, без урахування повного страхового стажу, проведення на загальних підставах автоматичних (без обігу пенсіонера) індексації та масових перерахунків пенсії та інших складових пенсійних виплат, а саме. 1. Незаконне нарахування та виплати позивачу пенсії нижче розміру мінімальної пенсії, встановленої законом, без урахування надбавок та підвищень до пенсії, відповідно до віку пенсіонера. Відповідно до ст. 46 Конституції України, статтями 5,7 Закону № 1058-IV, пенсії мають забезпечувати рівень життя не нижчий за прожитковий мінімум, установлений законом. Статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних та демографічних груп населення, щорічно затверджується Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.. Порушуючи статтю 46 Конституції України, статей 27,28,40,42,43,46 Закону № 1058-IV відповідач встановив особливості обчислення пенсії позивачу, а саме, позивачу нараховано, починаючи з 07.10.2009р., пенсія за віком у постійному ( фіксованому) розмірі 1188,23 грн., без проведення індексації та автоматичних масових перерахунків пенсії та її складових, що значно нижче за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму, а також встановленого законом мінімального розміру пенсії, залежно від віку позивача. Законом України "Про Державний бюджет України" щороку встановлюється розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність. Такий становив на 01.11.2009 року 573 грн., далі постійно змінювався та досяг 1247 грн. на 1.12.2016. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу, з розрахунку на місяць, для осіб, які втратили працездатність: у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу, з розрахунку на місяць, для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019" встановлено прожитковий мінімум на одну особу, в розрахунку на місяць, для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 грн, з 1 грудня - 1638 гривень. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум, у розрахунку на місяць, для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум, у розрахунку на місяць, для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено у 2022 році прожитковий мінімум, у розрахунку на місяць, для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривень, з 1 липня - 2027 гривні, з 1 грудня - 2093 гривні. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум, у розрахунку на місяць, для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 2093 р. Крім того, відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020р. № 251, розмір пенсії позивача, як особі, якій виповнилося 80 років і яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1058-IV, з урахуванням страхового стажу не менше ніж 25 років, не може бути меншою за 2600 гривень . Такі дії відповідача з'явилися у минулому предметом судових розглядів та були визнані протиправними та скасовані судовими рішеннями у справах № 337/4479/17, 280/1337/21, 280/21918/21 з подібними правовідносинами. Так, наприклад, Головним державним виконавцем Частюк В.О., ДВС у Запорізькій області, були надіслані відповідачу вимоги від 29.10.2020р. у провадженнях ВП № 63265268, ВП № 63265476 про належне виконання судового рішення у справах №№ 280/5653/20, 280/5232/20 , у якому, в тому числі, було зазначено: "З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що відповідачем позивачу призначена та виплачується пенсія в порядку та у розмірі, що передбачений Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» та розмір пенсійних виплат, які проводяться позивачу, є меншим, ніж встановлений Законом розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Так, відповідно до вимог ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Таким чином, відповідач навмисно повторно порушує закон та конституційні права позивача. 2. Порушення відповідачем порядку та методики розрахунку розміру пенсії за віком, встановлених Законом № 1058-IV. Відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV"), у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, для обчислення пенсії за віком застосовується показник середньої заробітної плати за рік, що передує році звернення за призначенням (перерахунком) пенсії. Відповідно до ст. 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії, щороку, з 1 квітня, без додаткового звернення особи, проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Отже, згідно зі ст. 40 Закону № 1058-IV", при розрахунку розміру пенсії позивача за жовтень 2009р. повинен бути застосований показник середньої заробітної плати за 2008 рік - 1573,99 грн. та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,0936, відповідно до поданої у справі довідки за період роботи з 1984 по 1989 роки ( дод. 11 ). Відповідно, розмір пенсії позивача при середньомісячному заробітку 3295,31 (1573,99 ? 2,0936) має становити на 07.10.2009р. (грн.): - розмір пенсії за віком (3295,31 ? 0,54900) 1809,12 - доплата за понаднормативний стаж 15 років ( 5,44 ? 15) 81,60 - підвищення як непрацюючому пенсіонеру (пост. КМУ № 195, п. 1) 28,40 - підвищення до пенсії як для дітей війни (30% від прожит. мін. 544 грн.) 163,20 Розмір пенсії із надбавками, грн. 2082,32 У наступний період, зокрема, з листопада 2009р. до вересня 2017р., пенсія позивача з усіма складовими пенсійних виплат підлягає індексації та перерахунку, згідно ст. 42 Закону № 1058-IV, відповідно до зміни (збільшення) розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, та з урахуванням Постанови кабінету міністрів України від 23 квітня 2012 року № 327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення". З 1 жовтня 2017 р., відповідно до Закону № 2148-VIII, розпочато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, за матеріалами пенсійних справ без звернення пенсіонерів. Починаючи з 01.03.2019р. і далі: на 01.05.2020р., 01.03.2021р., 01.03.2022р., 01.03.2023р., а також надалі, в автоматичному режимі, щорічно, без звернення пенсіонера, повинні проводитися перерахунок/індексація рахунок зміни / збільшення) показника заробітної плати для перерахунку пенсії та розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Так, наприклад, розмір пенсії позивача на 01.03.2022р. за середньомісячного заробітку 12951,68 грн. (6186,32 ? 2,0936) повинен скласти, у гривнях: - розмір пенсії за віком ( 12951,68 ? 0,40667) 5267,06 - доплата за понаднормативний стаж 15 років ( 19,34 ? 15) 290,10 - підвищення до пенсії як для дітей війни 66,43 - підвищення пенсії відповідно до п. 1 пост. КМУ № 251 500,00 Розмір пенсії із надбавками, грн. 6123,59 У порядку негайного виконання судового рішення у справі № 280/4551/21 позивачу 20.08.2021р. було нараховано та виплачено пенсію за вересень 2021р. у розмірі 5460,74 грн. ( додаток 19 ), однак, пізніше пенсія перерахована у бік зменшення та склала 1188,23 грн . ( додаток 15 ). Різницю утримано з пенсіонера. Як слід їх матеріалів справи, відповідач заморозив пенсію позивачу довічно, у твердому розмірі 1188.23 грн, не проводячи її перерахунок, та індексацію. Загальний страховий стаж позивача, згідно з записами у трудовій книжці та з урахуванням навчання в інституті в період з 1947 по 1952 роки, становить 42 роки, тоді як при перерахунку пенсії враховано неповний страховий стаж: 40 років 8 місяців 22 дні . Відповідно до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004р. № 2195-IV (далі: "Закон № 2195-IV", позивачу як дитині війни має щомісячно виплачуватись підвищення до пенсії у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. З урахуванням періодичних змін у редакції статті 6 Закону № 2195-IV підвищення до пенсії як дитини війни має бути виплачено позивачу у таких розмірах: - з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 р. - у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком (від 141 грн. станом на 22.05.2008р. до 229 грн. на 22.07.2011р.); - з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року - 49, 8 грн.; - з 01.01.2012р. у розмірі 7% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (57,54 грн.); - з 01.04.2012 - 58,66 грн., з 01.07.2012 - 59,08 грн. з 01.10.2012 - 59,92 грн., з 01.12.2012 - 61,88 грн., з 01.01.2013 - 62,58 грн. - з 01.01.2014р. до 31.07.2014р. - 30% мінімальної пенсії за віком (284,70 грн.); - з 01.08.2017 - 66,43 грн. Порушуючи вимоги ст. 6 Закону № 1058-IV та ст. 6 Закону № 2195-IV, відповідач нарахував позивачу підвищення до пенсії як дитини війни, починаючи з 07.10.2009 р., у постійному розмірі - 49,80 грн. станом на 23.11.2011р. (найменший розмір такого підвищення за всю історію його виплати), що значно нижче розміру підвищення, встановленого законом, стосовно кожного часового періоду, чим грубо порушив права позивача. Отже, як вбачається з протоколу/розпорядження про перерахунок пенсії від 14.04.2022р. версія 1.6.77.1 ( дод. 15 ), порушуючи статтю 46 Конституції України, статей 27,28,40,42,43,46 Закону № 1058-IV, відповідач встановив особливості обчислення пенсії позивачу в період з 07.10.2009р. і до теперішнього часу, а саме, позивачу нараховано та виплачується з 07.10.2009р. та довічно пенсія за віком у постійному (фіксованому) розмірі 1188,23 грн., нижча від мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму та встановленого законом мінімального розміру пенсії, відповідно до віку позивача, без урахування повного страхового стажу, індексації та масових перерахунків пенсії та її складових. Постановою Третього апеляційного суду 16.03.2022р. у справі № 280/4551/21 (ЄДРСР № 103715404) відповідач зобов'язаний виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009р. по день фактичного виконання рішення, отже, позивач має право на отримання такої компенсації, на суми затриманих пенсійних виплат , після проведення належним чином перерахунку та індексації пенсії за період з 07.10.2009р. по день фактичного виконання рішення . Про активну позицію суду у справі та витребуванні та вивчення судом необхідних доказів у справі. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України, рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом, відповідно до норм матеріального права за дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, прийняте судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених тими доказами, що були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин справи . Обов'язок доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкт владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов. Суб'єкт владних повноважень має надати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У ухвалі Верховного суду від 31.03.2020р. № 826/26222/15 зазначено, що одним із засад адміністративного судочинства є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, зміст якого зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні. Відповідно до частини 4 ст. 9 КАСУ, суд вживає передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів за власною ініціативою. Суд має запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує зазначені документи та матеріали, а якщо такі розпорядження відповідач без поважних причин не виконує, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Частиною 1 статті 90 КАС України суду надано право оцінювати докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їхньому безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені в них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі, довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами, або такими, що є хибними за фактами; у будь-якому випадку суди повинні досліджувати такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правової суперечки (пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телебачення лтд . проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd . v. Cyprus № 3218) 04) пункт 44 рішення у справі «Браєн проти Об'єднаного Королівства» ( Bryanv. the United Kingdom ) пункти 47-56 рішення у справі « Путтер проти Болгарії» ( Putter v. Bulgaria № 38780/02). З наведеного можна констатувати, що суддя в адміністративному процесі на етапі збору доказів виконує роль слідчого, який збирає докази для встановлення правомірності дій суб'єкта владних повноважень. Якщо суб'єкт владних повноважень не надав доказів правомірності свого рішення, позов приватної особи підлягає задоволенню. Такий підхід до ведення справи та принциповість судді у захисті інтересів приватної особи передбачає в ролі судді людину, звільнену від «совкового» мислення і справді незалежну від впливу держави. Таким чином, суд має повноваження і зобов'язаний витребувати від відповідача докази обґрунтованості вимог позивача до відповідача. Відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 171 КАС України, в ухвалі про відкриття провадження вказується результат рішення заяв та клопотань позивача, які надійшли разом із позовною заявою. З огляду на викладеного позивач просить суд, згідно з клопотанням позивача ( дод. 23 ), при відкритті провадження у справі витребувати у відповідача матеріали пенсійної справи позивача. Висновки: Наведеними у позові доказами підтверджується, що: - пенсія позивачу, непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, нарахована та виплачується, починаючи з 07.10.2009р., у невстановленому законом розмірі, нижчому від мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, без проведення на загальних підставах поточних масових перерахунків пенсії, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, без урахування повного страхового стажу, застосування всіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на підставі документів, що перебувають у пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, компенсацію втрати доходу за затримку виплати пенсії в установленому законом розмірі; - відмова відповідача у листі від 26.09.2023р. від проведення перерахунку пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009р. ( дод. 21 ) належним чином не мотивована, не ґрунтується на нормах пенсійного законодавства, тому, не може бути прийнятий до уваги. Фактично відповідач довільно визначив позивача окремим суб'єктом пенсійних правовідносин: пенсіонером не за законом, а "за рішенням суду" (як зазначено в протоколі/розпорядженні про перерахунок пенсії від 14.04.2022р - додаток 15 ), на якого не розповсюджено приписи законодавства про пенсійне забезпечення, у тому числі, у частині масових перерахунків / індексації / осучаснення пенсії за віком, на загальних підставах, ніж припустився дискримінації позивача за ознакою місця проживання. Відповідачем не наведено жодної норми матеріального права, яка надавала б право пенсійному органу встановлювати особливості виконання рішення суду, забороняла або звільняла його від обов'язку, згідно з пенсійним законодавством та наступними змінами до нього, проводити у загальному порядку поточні перерахунки та індексацію пенсії, з виплатою надбавок та підвищення до пенсії, компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії, або дозволяла "заморозити" розмір пенсії довічно , нижче за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму , а також встановлювати інші обмеження у виплаті пенсії позивачу на загальних підставах, на рівних з іншими громадянами України умовах . Не містить такої заборони та судові рішення у справі № 281/4551/21 , 280/6637/22. Верховний суд у постанові у справі № 1640/2594/18 від 06.03.2019р. зазначив, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Відповідач не має дискреційних повноважень і не має права діяти на свій розсуд при виконанні накладеного на нього пенсійним законодавством обов'язку щодо нарахування та виплати пенсії за віком у встановленому законом розмірі. У рішенні ЄСПЛ (" Лелас проти Хорватії", п. 74) зазначено, що державні органи, які не дотримуються законодавства та необхідних процедур, не повинні отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків . У рішенні від 31.07.2003р. у справі « Доран проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» захисту передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а також встановлення механізму відновлення порушеного права. Адміністративний суд наділений повноваженнями втручатися у діяльність суб'єкта владних повноважень за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до ст. 245 КАС України. Належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009р., у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2009р. м. № 1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії, на підставі документів, що перебувають у пенсійній справі, з виплатою заборгованості за пенсією за результатом її перерахунку та індексації, із компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009р. на день фактичної виплати затриманої пенсії, на визначений позивачем банківський рахунок. Саме таке рішення остаточно вирішить суперечку та виключить передумови для нового судового розгляду. Подібні обставини мали місце під час розгляду Окружним адміністративним судом м.Києва справи №640/14382/21, ЄДРСР №106289357. Відповідач - орган ПФУ вкотре не провів належним чином перерахунок пенсії позивачу на виконання рішення у справі, внаслідок чого позивач звернувся до суду за роз'ясненням судового рішення. Вирішуючи по суті заяву про роз'яснення судового рішення, суд зазначив, що " рішенням суду, викладеним зрозумілою та доступною мовою , яка не вимагає надмірного інтелектуального навантаження з боку ГУ ПФУ, визначено, що з 01.01.2018 р. пенсія має бути перерахована і що зрозуміло навіть для стороннього спостерігача, не обтяженого тонкощами профільного законодавства. Нерозуміння цього ставить під сумнів як професійний рівень працівників ГУ ПФУ, у зв'язку з чим він потребує підвищення кваліфікації, так і свідчить про низький рівень моральних цінностей, що проектується на відносини з людьми похилого віку, пенсіонерами, які виходять на рівень знущання з цих осіб з боку. осіб, які представляють Державу, що маніпулюють термінами та "поняттями" з метою фактичного невиконання рішення суду на користь пенсіонера…." І далі: "Звернути увагу ГУ ПФУ у м. Києві, що у разі продовження системного довільного трактування рішень суду, що, очевидно, здійснюється усвідомлено та з метою невиконання рішень суду на користь пенсіонерів, зазначені відомості будуть систематизовані судом для подання профільним правоохоронним органам для вирішення питань кримінально-правового характеру , що матиме свою оцінку і з боку суду, щодо відповідальності в рамках контролю за виконанням рішення суду". Про судовий контроль за виконанням рішення суду та звернення рішення до негайного виконання. Позивач просить суд врахувати такі аргументи встановлення судового контролю над виконанням рішення суду. Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 2 червня 2016 р. № 2453-VI, статей 382, ??383 КАС України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом . Вказану правову позицію наведено також у пунктах 10, 10.12 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. " Про судове рішення у адміністративній справі": "Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити …встановлений подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона потребує вчинення певних дій ". Встановлення судового контролю - це право, а чи не обов'язок суду . Водночас суд має враховувати системну проблему невиконання судових рішень національних судів органами ПФУ. Раніше судами вже встановлено факти систематичного ухилення Головного Управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від виконання судових рішень належним чином. Так, знадобилося три судові розгляди, десятки судових рішень, щоб Головне Управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області фактично та належним чином виконало покладене на нього судами у першій справі зобов'язання про виплату пенсії позивачу (справи №№ 808/4196/17, 280/104 / 19, 280/5784/19). Позивач змушений вчетверте звернутися до суду, через умисних протиправних дій відповідача, який ігнорує правові висновки суду в раніше винесених судових рішеннях і ухиляється від належного виконання судових рішень. Таким чином, суду надано докази того, що у разі невстановлення судом контролю за виконанням судового рішення, останнє залишиться невиконаним відповідачем або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Тому є підстави для застосування судом у справі даного йому законом права на встановлення контролю за виконанням судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, яка є імперативною нормою, суд зобов'язаний звернути до негайного виконання рішення про присудження виплати пенсій у межах суми стягнення за один місяць, незалежно від виду пенсійних виплат , а також вправі (частина 2 статті 371 КАС України) винести рішення про негайне стягнення всієї суми боргу. Враховуючи те, що права фізосіб, пов'язаних із соціальними виплатами, належать до категорії гарантованих Конституцією прав та свобод, Вищий адміністративний суд України у листі від 19.08.2011 № 1302/11/13-11 (пр-во № Пз /9901/ 20 / 18), роз'яснив судам про обов'язковість застосування зазначених норм у розглянутих правовідносинах. Аналогічна, правова позиція висловлена ??Верховним судом України у рішенні від 03.05.2018 р. у зразковій справі № 805/402/18-а, ЄДРСР №. 73869341, щодо спору про поновлення виплати пенсії : "Оскільки присуджені позивачу виплати є періодичними та проводяться з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць". Суд також врахує вік позивача у справі - 94 роки. Відповідно до "Аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» Вищого адміністративного суду України, випливає, що вимога про визнання протиправними та скасування акта, дії або бездіяльності, як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати недійсним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідки протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою . Відповідно до поданої заяви ( дод. 24 ), надсилати позивачу тексти судових рішень та процесуальних документів в електронному вигляді на зареєстровану на веб-порталі судової влади України офіційну адресу електронної пошти позивача: ralex 25 @ 013. net. У зв'язку з викладеним, та, керуючись статтями 1,2,245,246,249,371,382 КАС України, Прошу : …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач або Управління) заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 (далі - позивач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії з наступних підстав. Позивач перебуває на обліку в Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію призначену з 07.10.2009 На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 у справі № 280/4551/21 відповідачем з 07.10.2009 було поновлено виплату пенсії позивачу та обчислено її в розмірі 1188,33. Пенсія позивачу була обчислена на 07.10.2009, як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-ІV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним виробничим стажем. Зобов'язань, щодо подальшого перерахунку пенсії судове рішення від 08.07.2021 та постанова від 16.03.2022 не містили. У листопаді 2022 року представник позивача звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду з заявою про призначення (про перерахунок згідно рішень суду) від 07.11.2022. Розглянувши заяву від 07.11.2022, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області було прийнято рішення від 11.11.2022 № 083950010198 про відмову у здійсненні перерахунку, оскільки комплект документів, наданий для перерахунку, не відповідає виду перерахунку зазначеному у заяві. Звертаю увагу суду, що відповідачем заява від 07.11.2022 не розглядалась, рішення щодо неї відповідачем не приймалось, а отже вимоги позивача щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести апелянту перерахунок пенсії за віком є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова № 25-1), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера. Відповідно п.4.2 розділу IV Постанови № 25-1 після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів , електронну пенсійну справу. Заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області. Розглянувши заяву позивача та надані документи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області було прийнято рішення від 11.11.2022 № 083950010198 про відмову позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, яке було додано до електронної пенсійної справи. Таким чином, оскільки відповідачем не приймались рішення від 11.11.2022 та № 083950010198, то відповідач не порушував прав позивача та не повинен відповідати в частині позову щодо вимоги про здійснення позивачу перерахунок пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009. Отже відсутні правові підстави для задоволення вимогпозивача у цій частині. Зазначена правова позиція узгоджується з судовою практикою з цього питання викладеною у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №280/3645/22 та від 14.02.2023 у справі № 280/4025/22. 12.09.2023 позивач знову звернувся до відповідача з заявою у довільній формі. Листом від 26.09.2023р. № 15730- 15821 /К-02/8-0800/23 позивачу було надано інформацію про виплату пенсії та виконання рішень суду. По - перше, заява позивача від 11.09.2023 була подана у довільній формі без додержання вимог встановлених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1) Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п. 1 Порядку № 22-1 заява про перерахунок пенсії (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Заява про перерахунок пенсії, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436. З зазначеного вбачається, що заява про перерахунок пенсії подаються особисто до територіального органу Пенсійного фонду України, або може подаватись заявником через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису. При цьому вона має відповідати визначеній формі та лише в такому разі пенсійний орган може розглядати її по суті та прийняти рішення щодо неї. Згідно п. 4.1 зазначеного Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Оскільки позивач не звертався до відповідача з заявою, яка відповідає вимогам Порядку №22-1 по відповідач питання щодо перерахунку пенсії не розглядав та рішення щодо нього не приймав, а лише надавав інформацію стосовно виконання рішень суду та виплати пенсії позивачу. У даному випадку йдеться не про обмеження позивача у праві на перерахунок пенсії, а про дотримання порядку реалізації права на пенсійне забезпечення. Зважаючи на те, що позивач не зверталася із відповідною заявою про призначення пенсії, як того вимагає Порядок № 22-1, то у відповідача були відсутності підстав для розгляду питання щодо перерахунку пенсії позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Таким чином, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України. Обчислення розміру пенсії, визначення її окремих складових на підставі документі, які містяться у пенсійній справі позивача у визначеному законом порядку відноситься до дискреційних повноважень відповідача. Щодо розрахунків розміру пенсії наведених позивачем у позовній заяві, то вони є необґрунтованими та безпідставними. На користь цього говорить той факт, що у своїх розрахунках позивач наводить індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2, 0936, а в матеріалах справи міститься РОЗРАХУНОК ЗАРОБІТКУ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ пенсії з індивідуальним коефіцієнтом для обчислення - 2,08608. Позивачем не зазначено, як саме він обчислив такий коефіцієнт та на підставі яких документів були здійснені такі обрахунки. Крім того позивачем зазначено, що його стаж складає 42 роки, однак згідно з розрахунком стажу страховий стаж позивача складає 40 років. Вимог, щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи в позовній заяві не зазначено та не обгрунтовано вимоги, щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 42 років стажу. Отже розрахунки, які наведені у позовній заяві є необґрунтованими, безпідставними та зокрема й помилковими. Жодним законодавчим актом не наділено позивача визначати самостійно розмір пенсії та її окремі складові. Враховуючи наведене вище, підстави для задоволення позовних вимог та здійснення перерахунку позивачу пенсії за віком відсутні. … Щодо дати з якої здійснюються перерахунки пенсії. Відповідно до ч.4 ст.45 закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок 07.11.2022, а отже перерахунок пенсії відповідно до цієї заяви може бути здійснений 01.11.2022. Іншого законодавством не передбачено. Таким чином, позовні вимоги про здійснення перерахунку з 07.10.2009 є безпідставними та не підлягають задоволенню. Щодо виплати компенсації втрати частини доходів, в порядку передбаченому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати у зв'язку із порушенням строків їх виплати». Статтею 46 Закону № 1058 визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050 (надалі - Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 № 159 (надалі - Порядок № 159). Відповідно до ст. 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно зі ст. 2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3). Статтею 4 Закону № 2050 визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до п. 5 Порядку № 159 проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Таким чином, компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на ту частину заборгованості, яка була фактично виплачена позивачу та в місяць виплати такої заборгованості. Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 10.07.2018 по справі № 404/6317/16-а. Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, слід зазначити. Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України, у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду. Згідно із ч. 1 ст. 372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, за приписами частини 1 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі. Крім того, вказаною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Управлінням було виконано попереднє судове рішення, про що позивачу було неоднократно надано повну інформацію у повідомленнях від 17.05.2022 № 4854-3693/К-02/8-0800/22, від 01.07.2022 № 6414-5785/К-02/8-0800/22, від 24.05.2022 № 4993-4851/К-02/8-0800/22 (додано до позову). Також, Управління здійснює свої повноваження на підставі закону, у спосіб та у межах наданих йому повноважень, тому підстав для встановлення судового контролю немає. Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018. Відповідно до зазначеного, Управління, здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси Позивача не порушило. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 47, 162, Кодексу адміністративного судочинства України,- ПРОШУ: …».
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Ухвалою від 19.02.2024 суддею Прасовим О.О. прийнято до свого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, у невстановленому законом розмірі та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати нарахування та виплати пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009, у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії , на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі та додатково представлених документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, з виплатою заборгованості за пенсією після її перерахунку.
Також, відповідно до ухвали від 19.02.2024 справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №280/4551/21 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняти ОСОБА_1 на пенсійний облік, провести, починаючи з 07.10.2009, поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним виробничим стажем, з проведенням індексації; звернуто до негайного виконання рішення у межах суми пенсії ОСОБА_1 за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України.
22.07.2021 додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4551/21 заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №280/4551/21 задоволено частково: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №280/4551/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №280/4551/21 скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
20.01.2022 постановою Верховного Суду у справі №280/4551/21 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №280/4551/21 скасовано. Справу №280/4551/21 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
16.03.2022 постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №280/4551/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишено без задоволення - рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про виплату позивачу компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення, одним платежем, на зазначений позивачем банківський рахунок. Позовні вимоги в цій частині задоволено частково: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинити певні дії - виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 залишено без змін.
Також, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №280/6637/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023, задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 11 листопада 2022 року № 083950010198 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу починаючи з 07 жовтня 2009 року; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 07 листопада 2022 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №280/6637/22 (провадження №К/990/13450/23) задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1 - скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №280/6637/22; задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 11.11.2022 №083950010198 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 виплату нарахованої на виконання рішення у справі №280/4551/21 пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, згідно із заявою про виплату пенсії від 07.11.2022. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Крім того, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2023 у справі №280/2083/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок на ім'я ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) починаючи з 07.10.2009 року, на відкритий ним банківський рахунок № НОМЕР_2 в установі АТ "Ощадбанк", на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до паспорту громадянина України для виїзду за кордон, номер НОМЕР_3 , виданому 02.03.2021 органом 2ISR на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із заявою про виплату пенсії на банківський рахунок від 09.06.2021, переданому до органу Пенсійного фонду України установою банку та/або уповноваженим представником позивача за довіреністю, із зазначенням даних позивача у документах на виплату пенсії, що надсилаються відповідачем до АТ "Ощадбанк", як ОСОБА_1 .
Судом досліджено всі документи наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
У ст.46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
Судом прийнято до уваги наведене у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у даній справі, зокрема: «… Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року закрито провадження у справі №280/8378/23 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, у невстановленому законом розмірі та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати нарахування та виплати пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009, у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії, на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі та додатково представлених документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, з виплатою заборгованості за пенсією після її перерахунку. Суд виходив з того, що спір щодо перерахунку позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із виплатою заборгованості за пенсією з урахуванням фактично виплачених сум, із компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 на день фактичної виплати пенсії був предметом розгляду в адміністративній справі № 280/6637/22, рішення у якій набрало законної сили. Таким чином, суд дійшов висновку, що існує таке, що набрало законної сили рішення з того самого спору і між тими самими сторонами, що, в свою чергу, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України є підставою для закриття провадження у справі. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції досліджуючи питання тотожності позовних вимог у справах №280/6637/22 та №280/8378/23 не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 липня 2023 року у справі №280/6637/22. Так, Верховний Суд вказав, що «в межах справи №280/6637/22 позивач просить суд: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести позивачу перерахунок пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2009 року №1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенси, на підставі документів, що перебувають у пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, із виплатою заборгованості за пенсією за результатом перерахунку, із компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 на день фактичної виплати пенсії з урахуванням перерахунку, на визначений позивачем банківський рахунок, згідно із заявою про виплату пенсії на банківський рахунок, переданою до органу ПФУ установою банку та/або уповноваженим представником позивача за довіреністю. Фактично зазначені вимоги є тотожними тим, що вже задоволені судом у справі №280/4551/21, лише дещо перефразованими. Колегія суддів зазначає, що визначення розміру пенсії є повноваженням пенсійного органу, яке при цьому, очевидно, підлягає судовому контролю. Проте, в межах спірних правовідносин судами встановлено, що позивач фактично пенсію на підставі судового рішення у справі №280/4551/21 не отримав, розпорядження (рішення) відповідача-1 про поновлення виплати пенсії - не оскаржував. Таким чином, наразі у суду відсутні підстави давати оцінку діям відповідача-1 щодо розміру пенсії позивача, яку слід виплачувати йому після поновлення, та розміру пенсії позивача, які слід виплатити йому з 07.10.2009 по день поновлення виплати.». Із наведеного, на думку позивача, слідує, що Верховний Суд у вказаній постанові дійшов висновку, що вимога позивача щодо неправомірності виплати пенсії у невстановленому законом розмірі є передчасною та має бути розглянути в новому судовому розгляді, після здійснення виплати зазначеної пенсії. Саме тому, після початку виплати з 30.08.2023 пенсії за віком у невстановленому законом розмірі позивач знову звернувся до відповідача та, отримавши відмову, звернувся до суду із позовом у цій справі. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, прийнято за результатами розгляду тотожного спору, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. За висновком суду першої інстанції судовим рішенням у справі № 280/6637/22, яке набрало законної сили, вирішена частина позовних вимог, які заявлені в даній адміністративній справі № 280/8378/23 та стосуються судового рішення у справі № 280/4551/21. З матеріалів справи встановлено, що 03.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду у справі №280/4551/21 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку/індексації та не відновлення виплати пенсії позивачу, з компенсацією втрати частини доходу; - зобов'язати відповідача прийняти позивача на пенсійний облік, провести, починаючи з 07.10.2009 перерахунок пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, відповідно до норм Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним виробничим стажем, із застосуванням при розрахунку розміру пенсії, починаючи з 07.10.2009, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки, не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму на момент фактичного виконання судового рішення і встановленого законом для позивача мінімального розміру пенсії 2600 грн; - виплатити позивачу заборгованість по пенсії одним платежем за період з 07.10.2009 по день фактичної виплати, з розрахунку місячного розміру пенсії, визначеного з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки, індивідуального коефіцієнта заробітної плати і коефіцієнта страхового стажу, згідно з документами про стаж та заробітну плату, наданих позивачем, помноженого на кількість місяців в виплатному періоді, починаючи з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення, на зазначений позивачем банківський рахунок; - виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення, одним платежем, на зазначений позивачем банківський рахунок; - відновити і виплачувати позивачу пенсію за віком довічно, починаючи з 07.10.2009, як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, відповідно до норм Закону №1058-ІV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним виробничим стажем, не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму на момент фактичного виконання судового рішення і встановленого законом для позивача мінімального розміру пенсії 2600 грн., з проведенням на загальних засадах індексації/масових перерахунків і осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №280/4551/21 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 . зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняти ОСОБА_1 на пенсійний облік, провести, починаючи з 07.10.2009, поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, відповідно до норм Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 за №1058-ІV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним виробничим стажем, з проведенням індексації. в іншій частині позову відмовлено. Звернуто до негайного виконання рішення у межах суми пенсії ОСОБА_1 за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №280/4551/21 задоволено частково: зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №280/4551/21 скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено. Постановою Верховного Суду від 20 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 року у справі №280/4551/21 скасовано. Справу №280/4551/21 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. За результатами нового розгляду постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Запорізькій області залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про виплату позивачу компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення, одним платежем, на зазначений позивачем банківський рахунок. Позовні вимоги в цій частині задоволено частково: зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області вчинити певні дії виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 залишено без змін. На виконання судових рішень у справі №280/4551/21 відповідачем з 07 жовтня 2009 року проведено нарахування пенсії позивачу у фіксованому розмірі 1188,23 грн. Не погодившись з нарахованим на виконання судових рішень у справі №280/4551/21 відповідачем фіксованим розміром пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у справі №280/6637/22, в якому просив: - визнати незаконним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11 листопада 2022 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу починаючи з 07 жовтня 2009 року; -зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести позивачу перерахунок пенсії за віком, починаючи з 07 жовтня 2009 року, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2009 року № 1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенси, на підставі документів, що перебувають у пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, із виплатою заборгованості за пенсією за результатом перерахунку, із компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07 жовтня 2009 року на день фактичної виплати пенсії з урахуванням перерахунку, на визначений позивачем банківський рахунок, згідно із заявою про виплату пенсії на банківський рахунок, переданою до органу ПФУ установою банку та/або уповноваженим представником позивача за довіреністю. - відповідно до пункту 1 частини 2 статті 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду у повному обсязі заявлених позовних вимог; - відповідно до частини 6 статті 245, частини 1 статті 382 КАС України, зобов'язати відповідача у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №280/6637/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 11 листопада 2022 року № 083950010198 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу починаючи з 07 жовтня 2009 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 07 листопада 2022 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення. в задоволені решти позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №280/6637/22 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №280/6637/22 - скасовано. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 11.11.2022 №083950010198 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009; - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 виплату нарахованої на виконання рішення у справі №280/4551/21 пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, згідно із заявою про виплату пенсії від 07.11.2022. - у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. В наведеній постанові Верховний Суд, приймаючи судове рішення, виходив з того, що «у справі, що розглядається, суди встановили, що на виконання судового рішення у справі у справі №280/4551/21 відповідачем-1 було поновлено виплату пенсії позивачу з 07.10.2009 і обчислено її розмір - 1188,33 грн. Проте, пенсія позивачу фактично виплачена не була. У заяві від 07.11.2022 позивач зазначав реквізити банківського рахунка, через який він бажає отримувати пенсію. Відповідачами зазначене прохання позивача проігноровано. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне з метою захисту прав позивача зобов'язати відповідача-1 виплатити пенсію, нараховану позивачу за результатом розгляду справи №280/4551/21, на реквізити банківського рахунка, зазначеного позивачем у заяві від 07.11.2022.». У той же час, відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд касаційної інстанції вказав, що «наразі існує судове рішення, яке набрало законної сили (справа №280/4551/21), яким: - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняти ОСОБА_1 на пенсійний облік, провести, починаючи з 07 жовтня 2009 року, поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року за №1058-ІV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним виробничим стажем, з проведенням індексації; - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинити певні дії виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07 жовтня 2009 року по день фактичного виконання рішення. Поряд з цим, в межах цієї справи позивач просить суд: - зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести позивачу перерахунок пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2009 року №1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенси, на підставі документів, що перебувають у пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, із виплатою заборгованості за пенсією за результатом перерахунку, із компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 на день фактичної виплати пенсії з урахуванням перерахунку, на визначений позивачем банківський рахунок, згідно із заявою про виплату пенсії на банківський рахунок, переданою до органу ПФУ установою банку та/або уповноваженим представником позивача за довіреністю. Фактично зазначені вимоги є тотожними тим, що вже задоволені судом у справі №280/4551/21, лише дещо перефразованими. Колегія суддів зазначає, що визначення розміру пенсії є повноваженням пенсійного органу, яке при цьому, очевидно, підлягає судовому контролю. Проте, в межах спірних правовідносин судами встановлено, що позивач фактично пенсію на підставі судового рішення у справі №280/4551/21 не отримав, розпорядження (рішення) відповідача-1 про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 - не оскаржував. Таким чином, наразі у суду відсутні підстави давати оцінку діям відповідача-1 щодо розміру пенсії позивача, яку слід виплачувати йому після поновлення, та розміру пенсії позивача, яку слід виплатити йому з 07.10.2009 по день поновлення виплати.». Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі №280/6637/22, які стосуються правомірності визначення розміру нарахованої позивачу пенсії за віком з 07.10.2009, суд касаційної інстанції виходив з передчасності таких позовних вимог, оскільки станом на час розгляду справи №280/6637/22 фактично пенсію на підставі судового рішення у справі №280/4551/21 позивач не отримував, що позбавило суд можливості надати оцінку діям відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивача. Разом з цим, предметом позову у справі №280/8378/23 є правильність обчислення відповідачем розміру пенсії за віком позивача за період з 07.10.2009 по 31.08.2023, нарахованої на виконання рішення у справі №280/4551/21, яка станом на момент звернення ОСОБА_1 із позовом у цій справі є фактично виплаченою останньому на визначений ним банківський рахунок, тобто позивачем визначено інший предмет спору і позов пред'явлено з інших підстав. В судових справах №280/4551/21 та №280/6637/22 не могло бути предметом дослідження питання правомірності обрахунку пенсії позивача, яка підлягала поновленню з 07.10.2009, у тому числі щодо її фіксованого розміру, складових, зарахованого страхового стажу тощо, оскільки така пенсія станом на час розгляду зазначених справ не була фактично виплачена позивачу. Таким чином, з аналізу наведених обставин вбачається відмінність предмету та підстав позову ОСОБА_1 у справах №280/6637/22 та №280/8378/23, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень п 4 ч. 1 ст. 238 КАС України та свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про для закриття провадження у цій справі у відповідній частині позовних вимог. Судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. …».
Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, у невстановленому законом розмірі та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати нарахування та виплати пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009, у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії , на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі та додатково представлених документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, з виплатою заборгованості за пенсією після її перерахунку.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовна заява підлягає задоволенню в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Ухвалою суду від 16.10.2023 позивачу відстрочено сплату судового збору. Інші судові витрати по справі відсутні.
Суд відповідно до ст.382 КАС України не вбачає необхідності зобов'язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Також, суд не вбачає необхідності визначення відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумного строку виконання рішення суду згідно з ч.6 ст.245 КАС України.
Враховуючи матеріали справи та приписи ст.ст.263, 371 КАС України, суд вважає за можливе звернути до негайного виконання рішення у межах суми пенсії позивача за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України. Суд не вбачає за необхідне застосування п.1 ч.2 ст.371 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 263, 371 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії у частині - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, у невстановленому законом розмірі.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати нарахування та виплати пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009, у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії , на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі та додатково представлених документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, з виплатою заборгованості за пенсією після її перерахунку.
Звернути до негайного виконання рішення у межах суми пенсії ОСОБА_1 за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України.
Відмовити ОСОБА_1 у зверненні до негайного виконання рішення відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України.
Відмовити у зобов'язанні відповідача подати звіт про виконання судового рішення відповідно до ст.382 КАС України.
Відмовити у визначенні відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумного строку виконання рішення суду згідно з ч.6 ст.245 КАС України.
Звільнити позивача від сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви.
У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 13.03.2024.
Суддя О.О. Прасов