Ухвала від 12.03.2024 по справі 926/767-б/15

УХВАЛА

12 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 926/767-б/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О.

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 08.11.2023

та на рішення господарського суду Чернівецької області

від 25.05.2023

у справі № 926/767-б/15

за позовною заявою засновника банкрута, власника майна ОСОБА_1 ,

до відповідачів: 1) ліквідатора Приватної фірми «Інтервал» Гусара Івана Олексійовича, 2) Приватної фірми «Інтервал», 3) Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім «Меркурій», 4) ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПФ «Інтервал» арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович,

про визнання недійсними результатів аукціону, скасування протоколів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування актів здачі-прийняття робіт лот №1, 2, 3, зобов'язання надати виписки у розгорнутому вигляді щодо руху коштів

у справі про банкрутство Приватної фірми «Інтервал»,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2023 Приватна фірма «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 12.12.2023 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. у справі № 926/767-б/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2024 підстави наведені у клопотанні Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 та на рішення господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15- визнано неповажними, а касаційну скаргу Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 та на рішення господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15 залишено без руху.

16.02.2024 скаржник направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків.

З 06.03.2024 по 08.03.2024 суддя - Погребняк В.Я. перебував на лікарняному.

Згідно наказу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.03.2024 суддя - Васьковський О.В. 11.03.2024 перебувавв у відпустці.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 заявник знову зазначив, що строк пропущений з поважних причин, оскільки постанова апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку не надходила, про наявність постанови дізнався з ЄДРСР 24.11.2024.

Розглянувши доводи вищевказаного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватна фірма «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15.

Відповідно до протоколу судового засідання (т. 58 в а. с. 268-273), проведеного в режимі відеоконференції від 08.11.2023 за заявою представника Лозовського В. М., в судовому засіданні був присутній представник скаржника Лозовський В. М., яки діє на підставі довіреності виданої Приватною фірмою «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. Вказаний представник звернувся з заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та зазначивши в заяві електрону адресу представника Лозовського В. М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 58 в а. с. 87).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення - постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 Гусару І. О. надіслана на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також надіслана на електрону адресу представника ІНФОРМАЦІЯ_3. Зазначені обставини підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції (т.58 в а. с.314.).

Відповідно до частини сьомої статті 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Таким чином, у даному випадку судом апеляційної інстанції 22.11.2023 було направлено повний текст оскаржуваної постанови в електронному вигляді скаржникові - Гусару І. О. та представнику Приватна фірма «Інтервал».

Згідно підпункту 6.5 пункту 6 розділу ІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21 відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", процесуального законодавства України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС) забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу. Відповідно до пункту 37 цього Положення до Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;

Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989);

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

У постановах Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21) зроблено висновок про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 22.11.2023, тому передбачений положенням пункту 2 частини 288 ГПК України двадцяти денний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, у той час як касаційну скаргу було подано 18.12.2023.

Крім того, ГПК України не містить положень, які б давали правові підстави обраховувати строк на касаційне оскарження із дня опублікування судового рішення у ЄДРСР чи ознайомлення з ним.

Ураховуючи викладене, скаржник не надав належних доказів неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

З огляду на те, що скаржником не доведено наявність існування об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню із касаційною скаргою, а самі лише посилання на поважність причин пропуску строку за вказаних вище обставин не можуть бути покладені в основу мотивів для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі №926/767-б/15 за касаційною скаргою Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 та на рішення господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В.Я. Погребняк