Дата документу 13.03.2024 Справа № 333/7075/23
Єдиний унікальний №333/7075/23 Головуючий у першій інстанції: Холод Р.С.
Провадження № 22-ц/807/303/24
13 березня 2024 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
Трофимової Д.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» в особі представника Македона Олександра Андрійовича на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank, -
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.01.2020 року.
У своєму позові АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» послалося на те, що позивач запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monоbank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картах monоbank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю вказаного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Позивач вказує, що умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/monobank.ua/terms.
19.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 19.01.2020 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 50 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вказує, що виконало свої зобов'язання за Договором у повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договору та в межах встановленого кредитного ліміту.
В свою чергу, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 14.06.2023 року утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 79 147,09 грн.
Просило стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 79 147,09 грн.
Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК заборгованість за кредитним договором від 19.01.20209 року у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» - 1 695 (одну тисячу шістсот дев'яносто п'ять) грн. 48 коп. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в особі представника Македона О.А. подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з'ясовані всі обставини справи, та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача всієї суми заборгованості по кредиту.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.2 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менша розміру ста мінімальних заробітних плат.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з доведеності наявності заборгованості за кредитним договором в межах суми тіла кредиту.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що у жовтні 2017 року АТ Універсал Банк запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2020 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк».
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язалася виконувати його умови (п.3).
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 50 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
З наданого банком розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank станом на 14.06.2023 року у розмірі 79 147,09 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом.
Суд першої інстанції звернув увагу, що до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості, з якого вбачається розрахування усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків, а саме 37,2% та 38,4%.
На підставі викладеного, суд першої інстанції критично віднісся до даних представника позивача, що сума заборгованості у розмірі 79 147,09 грн. - це тільки тіло кредиту.
При розгляді справи суд застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, у відносинах щодо позики, а саме, ст. 207, 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України). Зокрема, ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом враховується позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.07.2019 у цивільній справі №342/180/17, пр. 14-131цс19.
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті - заяві позичальника від 19.01.2020 року не зазначено розмір відсотків, які ОСОБА_1 мав сплачувати.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено, що ОСОБА_1 був повідомлений про розмір базової процентної ставки по кредиту.
Позивач в обґрунтування позову посилався на Умови та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір і порядок їх нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Суд дійшов висновку, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в період з часу виникнення спірних правовідносин, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості про сплату відсотків позичальником за користування кредитними коштами, надані банком Умови та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1ст.81ЦПК України), крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Будь-яких інших доказів, на підтвердження своїх позовних вимог, ніж ті, що долучені позивачем до позовної заяви, останнім не надано.
Крім того, позивачем не додано до матеріалів справи докази, що підтверджують факт збільшення кредитного ліміту та отримання відповідачем кредитних коштів у більшому розмірі.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд переконаний, що останній вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Факт користування відповідачем грошовими коштами АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» доведено та не спростовано відповідачем.
На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна вимога у частині стягнення з відповідача суми тіла кредиту, що складає 50 000 грн є обґрунтованою та такою, яка підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції.
Судом першої інстанції вірно визначено норми матеріального права, які мають бути застосовані під час розгляду справи, проте невірно обраховано суму, яка підлягає стягненню.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09 квітня 1985 року N 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі N 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у свої постанові від 03.07.2019 № 342/180/17-ц зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, в анкеті - заяві позичальника від 19.01.2020 року не зазначено розмір відсотків, які ОСОБА_1 мав сплачувати позивачем, таким чином не доведено, що ОСОБА_1 був повідомлений про розмір базової процентної ставки по кредиту.
З розрахунку заборгованості за договором №б/н від 19.01.2020 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та клієнтом ОСОБА_2 станом на 14.06.2023 року вбачається, що:
-в жовтні 2020 року сплачено відсотків у розмірі 112,72 грн;
-в листопаді 2020 року сплачено відсотків у розмірі 895,44 грн;
-в грудні 2020 року сплачено відсотків у розмірі 1006,72 грн;
-в січні 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1314,66 грн;
-в лютому 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1545,62 грн;
-в березні 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1405,26 грн;
-в квітні 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1557,62грн;
-в травні 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1476,78 грн;
-в червні 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1567,75 грн;
-в липні 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1517,53 грн;
-в серпні 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1564,18 грн;
-у вересні 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1565,04 грн;
-у жовтні 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1525,09 грн;
-у листопаді 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1574,52 грн;
-в грудні 2021 року сплачено відсотків у розмірі 1523,34 грн;
-в січні 2022 року сплачено відсотків у розмірі 1565,33 грн;
-в лютому 2022 року сплачено відсотків у розмірі 1578,03 грн;
-в березні 2022 року сплачено відсотків у розмірі 1431,54 грн;
-в квітні 2022 року сплачено відсотків у розмірі 1736,57 грн;
-в травні 2022 року сплачено відсотків у розмірі 940,55 грн;
-в червні 2022 року сплачено відсотків у розмірі 1037,07 грн;
-в липні 2022 року сплачено відсотків у розмірі 2065,10 грн;
-в серпні 2022 року сплачено відсотків у розмірі 2277,88 грн;
-у вересні 2022 року сплачено відсотків у розмірі 2349,80грн;
-у листопаді 2022 року сплачено відсотків у розмірі 2423,89 грн.
Разом зазначені списання складають 39 623 гривні 13 копійок.
Враховуючи, відсутність підтвердження того, що процентна ставка була погоджена з відповідачем, та факт того, що позивач не включає до розрахунку, за його ж доводами, відсотки за користування кредитними коштами, стягненню підлягає частина з тіла кредиту, з вирахуванням суми списань за відсотками та складає 50 000 грн - 39 623,13 грн = 10 376,87 грн.
Доводи апеляційної скарги зайшли часткове підтвердження під час розгляду колегією суддів матеріалів справи.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог, а тому стягненню на користь Позивача з відповідача підлягають судові витрати в сумі 879 грн 74 коп за подання апеляційної скарги та позовної заяви. (351,90 грн + 527,84 грн).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» в особі представника Македона Олександра Андрійовича задовольнити частково.
Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2023 року у цій справі скасувати, прийняти постанову наступного змісту.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК заборгованість за кредитним договором від 19.01.20209 року у розмірі 10 376 грн 87 коп ( десять тисяч триста сімдесят шість гривень вісімдесят сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» суму сплаченого судового збору у розмірі 879 грн 74 коп (вісімсот сімдесят дев'ять гривень сімдесят чотири копійки).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 13 березня 2024 року.
Головуючий
Судді: