нп 3/490/1235/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
54067, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
Справа № 490/1105/24
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Демінська О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з МРУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с.Комсомольське, Луганської області, громадянку України, не працюючу, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,
Як викладено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 984793 від 27.01.2024 року, ОСОБА_1 за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 27.01.2024 року о 10:00 год. не належним чином забезпечила умови проживання, утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме дитина утримується в будинку з антисанітарними умовами. Стіна та підлога брудні, розкидане сміття, мотлох, туалет та ванна кімната у антисанітарному стані, чим порушила ч.2 ст. 8, ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» відносно своєї неповнолітньої дитини.
Викладені дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Справа розглядалася за відсутності ОСОБА_1 , яка у судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила.
Відповідно до вимог п.2 ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішується питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого обов'язково зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Положеннями ч. 1ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
З огляду на те, що зазначена норма закону, порушення якої ставиться в провину ОСОБА_1 , є бланкетною, то при розгляді цієї справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.
Об'єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому, ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
За порушення таких обов'язків, батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов'язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст. ст. 150, 180 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
За частиною 2 цієї статті відповідальність наступає за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказано лише, що остання за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , 27.01.2024 року о 10:00 год. не належним чином забезпечила умови проживання, утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме дитина утримується в будинку з антисанітарними умовами. Стіна та підлога брудні, розкидане сміття, мотлох, туалет та ванна кімната у антисанітарному стані, чим порушила ч.2 ст. 8, ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» відносно своєї неповнолітньої дитини.
При цьому, ч.2 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Належна конкретизація та кваліфікація вищевказаних норм Закону України «Про охорону дитинства», які б порушила ОСОБА_1 , у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено лише про те, що ОСОБА_1 за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 27.01.2024 року о 10:00 год. не належним чином забезпечила умови проживання, утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме дитина утримується в будинку з антисанітарними умовами. Стіна та підлога брудні, розкидане сміття, мотлох, туалет та ванна кімната у антисанітарному стані, чим порушила ч.2 ст. 8, ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» відносно своєї неповнолітньої дитини, відсутня.
У протоколі не вказано про існування обставин, які б виявилися у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та вихованн
я дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
З урахуванням наведеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №984793 від 27.01.2024 року, закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районного суд м. Миколаєва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.І. Демінська