Справа №127/157/24
Провадження №1-кп/127/8/24
13 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 ,
неповнолітнього ОСОБА_6 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування до неповнолітнього
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12023020010001283 за ознаками суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, -
До суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке мотивоване наступним.
ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановленому місці та в невстановлений час, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який надалі зберігав при собі з метою збуту шляхом його розповсюдження по м. Вінниці у вигляді «закладок».
У подальшому, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій умисел, направлений на незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, 25.08.2023 року приблизно о 18 год., проходив повз будинок АДРЕСА_2 , де його зупинили працівники поліції. На запитання останніх про наявність заборонених в обігу речовин, ОСОБА_6 , усвідомлюючи що його дії, направлені на зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, будуть викриті, повідомив, що у нього при собі наявний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, розфасований до чотирнадцяти поліетиленових зіп-пакетів, обмотаних клейкою ізоляційною стрічкою, які упаковані до зім'ятої залізної банки.
25.08.2023 року в період часу з 19:54 год. до 20:15 год. в ході проведення огляду місця події, ОСОБА_6 добровільно видав із чорної шкіряної сумки, що була одягнена у останнього через плече, залізну зім'яту банку сірого кольору, всередині якої знаходилось чотирнадцять обмотаних клейкою ізоляційною стрічкою поліетиленових зіп-пакетів, з речовиною рослинного походження.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/102-23/16234-НЗПРАВ від 22.09.2023 року, надані на дослідження фрагменти верхівкових частин трав'янистих рослин коричнево-зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 12,18 г.
Крім того, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання без мети збуту особливо небезпечних психотропних речовин, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановленому місці, невстановлену дату та час, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА, та незаконно зберігав її при собі без мети збуту.
10.10.2023 року приблизно о 02:29 год. ОСОБА_6 , незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА, проходив біля будинку № 1, що по вул. Соборній у м. Вінниці, де його зупинили працівники поліції. На запитання останніх про наявність заборонених в обігу речовин, ОСОБА_6 , усвідомлюючи що його дії, спрямовані на зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, будуть викриті, повідомив, що у нього при собі наявна особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - МДМА, у формі пігулки, яка знаходилась в кишені куртки, в яку останній був одягнений.
10.10.2023 року в період часу з 03:49 год. до 03:54 год. в ході проведення огляду місця події, ОСОБА_6 добровільно видав один поліетиленовий пакет із вмістом пігулки рожевого кольору.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/102-23/17924-НЗПРАП від 17.10.2023 року в наданій на експертизу таблетці, масою 0,6035 г., виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА, масою 0,2154 г.
Вказані суспільно небезпечні діяння підпадають під ознаки діянь, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконні придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
ОСОБА_6 на момент скоєння суспільно небезпечних діянь не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 307 та ст. 309 КК України, за місцем навчання характеризується посередньо, раніше не судимий, вчинив суспільно небезпечні діяння в період дії ухвали суду про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру у виді застереження та обмеження дозвілля, тому старший слідчий СВ Вінницького РУП ГУ НП у Вінницький області ОСОБА_8 та прокурор ОСОБА_3 вважають за необхідне застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи виховного характеру у вигляді направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей та підлітків - до професійного училища соціальної реабілітації до його виправлення, на строк два роки.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_6 пояснив, що він захотів заробити легкі гроші, тому він знайшов в месенджері «Телеграм» магазин, який набирав кур'єрів для розкладання закладок. Через мережу Телеграм він домовився про «роботу», отримав «майстер клад» та йшов робити закладки. По дорозі його зупинили працівники поліції та вилучили згортки з канабісом, які він мав розкласти. Крім цього, пізніше його знову зупинили поліцейські та вилучили в нього таблетки з МДМА, які він зберігав для власного вживання. Раніше він вживав канабіс і психотропну речовину. До нього вже застосовувалися примусові заходи виховного характеру за аналогічні вчинки, він розумів протиправність своїх дій, але хотів швидко заробити 5000 грн., хоча не знає, навіщо вони йому потрібні. Він живе з бабусею, яка піклується про нього, він всім забезпечений, має гарні умови для проживання. В скоєному він розкаявся. Просив клопотання задовольнити, однак застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді обмеження дозвілля.
В судовому засіданні законний представник неповнолітнього ОСОБА_6 - ОСОБА_5 пояснила наступне. Її онук ОСОБА_9 проживає разом з нею, оскільки його мати, а батько позбавлений батьківських прав, ще є молодший брат ОСОБА_10 . Онук не дуже старанно навчається в школі, інколи вона не може контролювати його поведінку, проте має певні домашні обов'язки, допомагає їй по господарству. Пояснити поведінку онука вона не може. Стверджувала, що він забезпечений всім необхідним, в них хороша дружня родина, дві її доньки живуть неподалік. Просила клопотання задовольнити частково та застосувати до її онука обмеження дозвілля.
Представник служби у справах дітей ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_6 забезпечений всім необхідним, навчається, має намір вступати в коледж, бабуся докладає зусиль, щоб діти росли та виховувалися в гарних умовах. Психологи з їх служби регулярно працюють з дитиною. Щодо клопотання поклалася на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання в частині застосування заходів виховного характеру, однак просив суд не направляти неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи, а застосувати до ОСОБА_6 обмеження дозвілля.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов до висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КК України, суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність за ст. 307, 309 КК України може наставати з 16 років. На момент вчинення суспільно-небезпечних діянь ОСОБА_6 виповнилося 14 років, тобто суб'єктом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307, 309 КК України, він не є, кримінальну відповідальність нести не може. Відповідно до ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечні діяння в той період, коли до нього було застосовано примусові заходи виховного характеру у виді застереження та обмеження дозвілля. Отже, ОСОБА_6 вказані примусові заходи проігнорував, а законний представник неповнолітнього ОСОБА_5 не змогла забезпечити виконання її онуком покладених на нього обов'язків, оскільки достатнього впливу на ОСОБА_6 вона не має. ОСОБА_6 є підлітком з несформованою психікою, позбавлений повноцінного батьківського піклування, потребує посиленого контролю з боку дорослих, який його бабуся, жінка поважного віку в достатній мірі забезпечити йому не може.
При вирішенні клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітньої особи перед судом і суспільством стоїть першочергове завдання забезпечити розвиток дитини в правильному руслі та не дозволити в подальшому їй стати на злочинний шлях і занапастити свої молоде життя.
Вказане дає суду підстави вважати, ті заходи, про які просили слідчий та прокурор в клопотанні, будуть дієвими та забезпечать належну поведінку неповнолітнього ОСОБА_6 .
За таких обставин, суд вважає, що до ОСОБА_6 слід застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей та підлітків.
Враховуючи, що законний представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 самостійно виховує двох неповнолітніх онуків, є особою поважного віку, пенсіонеркою, суд вважає, що процесуальні витрати по проведенню експертиз необхідно віднести на рахунок держави. Також необхідно вирішити долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 97, 105 КК України, ст. 498, 501 КПК України, суд -
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у вигляді направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей та підлітків - до професійного училища соціальної реабілітації до його виправлення, на строк два роки.
Виконання ухвали покласти на Вінницьке РУП ГУ НП у Вінницькій області в частині поміщення ОСОБА_6 до приймальника-розподільника для дітей ГУ НП в м. Києві (м. Київ пр. Бондарський, 14) на строк не більше тридцяти діб, для направлення його до спеціальної навчально-виховної установи для дітей уповноваженими працівниками приймальника-розподільника для дітей ГУ НП у м. Києві.
Процесуальні витрати по проведенню експертиз віднести за рахунок держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2023 року на мобільний телефон з сімкартами - скасувати.
Речові докази, а саме:
мобільний телефон марки «Redmi 9» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з дома сім картами, який зберігається в камері зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області - повернути ОСОБА_6 ;
пакет з пігулкою невідомого походження, порожню зім'яту залізну банку сірого кольору, чотирнадцять прозорих зіп-пакетів з речовиною рослинного походження, вилучені в ОСОБА_6 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області - знищити;
диск, який зберігається при матеріалах клопотання - залишити там же.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя :