пр. № 1-кп/759/220/24
ун. № 759/12024/21
05 березня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020100120000644 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Суми, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
сторони кримінального провадження - прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, який проходив військову службу за контрактом на посаді стрільця-снайпера 3 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» всупереч, ст. 41, 68 Конституції, п.п. 1, 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, п.п. 12.1, 12.2, 12.13 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 01.10.2020 близько 13 години 20 хвилин, перебуваючи неподалік підземного переходу біля станції метро «Житомирська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, при невстановлених обставинах, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою привласнення для подальшого зберігання та використання холодної зброї, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу та у порушення зазначених вище норм законодавства України, придбав, у невстановлений спосіб, ніж та помістив його до центрального відділення своєї спортивної сумки синього кольору, яка була при ньому. В подальшому, цього ж дня ОСОБА_3 переніс вказаний ніж до станції метро «Житомирська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де о 13 годині 30 хвилин у вестибюлі вказаної станції був зупинений працівником поліції. Після чого в ОСОБА_3 було виявлено та вилучено з центрального відділу спортивної сумки синього кольору, яка була при ньому, вищезазначений ніж, який відноситься до холодної клинкової зброї колючо-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом, по типу мисливських ножів загального призначення.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України як незаконне носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке, згідно із ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Крім того, захисник вказує, що ніж, виявлений та вилучений 01.10.2020 працівниками поліції у ОСОБА_3 , останній знайшов напередодні та хотів передати його військовому правоохоронному органу. Як зазначає у своєму клопотанні захисник, після введення в Україні 24.02.2022 військового стану, в певний період часу, з метою захисту населення та державного сувернітету, велика кількість цивільного населення отримала дозвіл на носіння різної зброї, яку використовувала, керуючись суб'єктивними рішеннями, в умовах воєнного стану. А, отже, в той час, коли в Україні стан миру змінився військовим станом, військовослужбовці постійно перебувають зі зброєю, застосовуючи проти ворога іноді предмети суто цивільного обігу.
Саме тому, як вважає захисник, володіння військовослужбовцем ОСОБА_3 ножем, з причин та мотивів, на яких він наполягає, не може у 2023 - 2024 роках розглядатись, як суспільно небезпечне, оскільки під впливом війни та наявних ризиків, викликаних нею, обстановка змінилася, діяння, вчинене ОСОБА_3 , втратило суспільну небезпечність.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти заявленого захисником обвинуваченого клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є нетяжким злочином, від якого потерпілих немає. ОСОБА_3 є особою молодого віку, з квітня 2019 року перебуває на військовій службі. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 228 від 31.10.2021 солдат ОСОБА_3 у складі сил і засобів прибув до смт Нью-Йорк Донецької області для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях. На момент повномасштабної збройної агресії ОСОБА_3 перебував у лавах військової частини НОМЕР_1 на території Донецької області, брав активну участь у бойових завданнях в місцях проведення бойових дій, двічі отримав вибухові травми, внаслідок яких йому було встановлено діагноз, що виключав можливість подальшого виконання ним службових обов'язків снайпера. Керівництвом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 характеризується виключно позитивно та має відомчі відзнаки.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 2614 від 24.02.2023, ОСОБА_3 , у зв'язку з проходженням військової служби, отримав численні бойові травми, внаслідок яких на даний час має захворювання, пов'язані з проходженням військової служби. За результатами медичного огляду військово-лікарською комісією ОСОБА_3 визнано непридатним до служби у десантних штурмових військах та визнано обмежено придатним до військової служби: придатним до служби в частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. У звязку з чим, ОСОБА_3 на даний час продовжує нести військову службу - у ІНФОРМАЦІЯ_2 , за даним місцем несення служби характеризується виключно позитивно.
Крім того, згідно довідки-характеристики від 17.11.2023 № 35.01-38, виданої старостою Битицького старостинського округу Сумської міської ради ОСОБА_6 , за місцем проживання ОСОБА_3 також характеризується виключно позитивно, має на утриманні бабусю, з якою разом проживає.
Отже, за наявності вищезазначених умов та підстав, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню та обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України, оскільки на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене ОСОБА_3 діяння втратило суспільну небезпечність, а кримінальне провадження - закриттю.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 та ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, ст.ст. 12, 44, 48 КК України, суд,-
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження №12020100120000644 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1307 (одну тисячу триста сім) гривень 60 коп. витрат за проведення експертизи № СЕ-19/111-20/48379-НЗПРАП від 09.10.2020.
Речові докази: ніж, який зберігається в камері схову речових доказів управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_7