СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/119/24
ун. № 759/4487/21
28 лютого 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Журибеди О.М.,
при секретарі - Істоміній О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,-
04.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.08.2023 року справу прийнято до провадження судді Журибеди О.М. та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.
28.02.2024 року від представника позивача ОСОБА_6 до канцелярії суду надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що оскільки позивач ні особисто, ні через делегування повноважень третій особі, не укладав жодного догвору купівлі-продажу належної йому квартири АДРЕСА_1 та навіть не мав такого наміру у зв'язку з чим вважає, що оспорюваний договір купілі-продажу був укладений невідомою особою без відома та згоди позивача, з використанням підробленого підпису останнього. Відтак для з'ясування вказаного факту є необхідність у проведенні вказаної експертизи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з'явились, представник подав клопотання про визнання причин неприбуття повіажними, в якому також просив розглянути клопотання про призначення експертизи у справі.
Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні залишила питання на розсуд суду.
Розглянувши клопотання, вислухавши сторони та їх представників, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 43 ЦПК України встановлено право учасників справи подавати заяви, клопотання.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності
Пленум Верховного Суду України у п.17 постанови від 12.06.2009 № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз'яснив судам, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а правом визначати предмет та підставу позову наділений лише позивач (статті 13, 43, 49, 175 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Отже, концепція справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року). Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Виходячи з наведеного, встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає за недоцільне призначати по справі почеркознавчу експертизу, оскільки Шевченківським УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102100000004 від 04.01.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та яким встановлено, що 19.10.2018 року невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб, залучивши ОСОБА_1 , використовуючи завідомо підроблені документи, шляхом обману заволоділи правом власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а тому суд приходить до висновку про відмову задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи.
Керуючись ст. 103, 104, ЦПК України,суд,-
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення.
Суддя О.М. Журибеда