12 березня 2024 року
м. Київ
справа №260/5228/23
адміністративне провадження №К/990/4921/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Прокопенка О.Б.,
суддів - Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №260/5228/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в якому просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області протиправною, яка виразилась зокрема і у письмовій відмові, щодо не зарахування до календарної вислуги років позивача періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки, а саме за періоди з 25 липня 2012 року по 26 липня 2014 року, за період з 08 серпня 2015 року по 02 серпня 2017 року, за період з 25 березня 2019 року по 24 березня 2021 року та за період з 18 лютого 2022 року по 20 квітня 2022 року у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» від 23 квітня 1999 року № 613-XIV (далі - Закон № 613-XIV).
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, шляхом внесення змін в наказ ГУНП від 25 серпня 2022 року № 150 о/с, здійснити перерахунок (обчислення) та зарахувати до поточної календарної вислуги років позивача періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з 25 липня 2012 року по 26 липня 2014 року, з 08 серпня 2015 року по 02 серпня 2017 року, з 25 березня 2019 року по 24 березня 2021 року, з 18 лютого 2022 року по 20 квітня 2022 року у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону № 613-XIV, що загалом складає 216 календарних місяців або 18 календарних років та 3 місяці.
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області донарахувати та виплати позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні за 12 повних календарних років служби, з урахуванням вже раніше виплаченої.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, провадження у справі закрито в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, яка виразилась зокрема і у письмовій відмові, щодо не зарахування до календарної вислуги років ОСОБА_1 періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки, а саме за періоди з 25 липня 2012 року по 26 липня 2014 року, за період з 08 серпня 2015 року по 02 серпня 2017 року, за період з 25 березня 2019 року по 24 березня 2021 року та за період з 18 лютого 2022 року по 20 квітня 2022 року у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону № 613-XIV та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, шляхом внесення змін в наказ ГУНП від 25 серпня 2022 року № 150 о/с, здійснити перерахунок (обчислення) та зарахувати до поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з 25 липня 2012 року по 26 липня 2014 року, з 08 серпня 2015 року по 02 серпня 2017 року, з 25 березня 2019 року по 24 березня 2021 року, з 18 лютого 2022 року по 20 квітня 2022 року у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону № 613-XIV, що загалом складає 216 календарних місяців або 18 календарних років та 3 місяці, з підстав передбачених пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
08 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року.
Верховний Суд ухвалою від 27 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху. Скаржнику надано строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку скарги, а саме: подання касаційної скарги у новій редакції.
04 березня 2024 року до Суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення касаційної скарги.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 331, 334 КАС України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №260/5228/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №260/5228/23.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко
Судді: О.Р. Радишевська
В.М. Соколов