12 березня 2024 року
м. Київ
справа №420/29476/23
адміністративне провадження № К/990/5522/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №420/29476/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення заборгованості з пенсії,
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 без застосування черговості заборгованість з виплати пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" за період з 20.01.2023 по 30.06.2023 в сумі 87777,56 гривень, що виникла у зв'язку з виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі № 420/2713/23.
Одеський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 30.10.2023 (залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023) відмовив у відкритті провадження у справі.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний Суд" 13.02.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023, а справу передати суду першої інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтовує отриманням копії оскаржуваної постанови лише 06.01.2024, на підтвердження чого надав копію конверту із трек-номером.
Верховний Суд своєю ухвалою від 20.02.2024 відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу залишив без руху та встановив скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом, зокрема, зазначення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на підтвердження їх поважності.
У якості мотивування Верховний Суд наголосив на тому, що після отримання 06.01.2024 скаржником копії оскаржуваної постанови, перебіг тридцятиденного строку на її касаційне оскарження розпочався 07.01.2024 та закінчився 05.02.2024. Натомість, касаційну скаргу направлено скаржником до Верховного Суду 06.02.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
На адресу Верховного Суду 05.03.2023 надійшла заява (направлена поштовим зв'язком 01.03.2024), де скаржник просить поновити пропущений строк, аргументуючи поважність введенням воєнного стану на території України. Зазначає, що причинами пропуску строку на апеляційне оскарження були: необхідність тривалого перебування в укритті під час повітряних тривог, що оголошувались на території Одеської області та перебої у постачанні електричної енергії у зв'язку із ураженням об'єктів електроенергетики.
Оцінюючи доводи, наведені скаржником у клопотанні, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та наявність підстав для його поновлення.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 13.04.2023 у справі №420/2713/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, задовольнив позовні вимоги:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №951140135848 від 26.01.2023 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ на підставі заяви №97 від 20.01.2023;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області змінити ОСОБА_1 вид пенсійного забезпечення із пенсії по інвалідності II групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію по інвалідності II групи відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, починаючи з дня звернення (20.01.2023) у розмірі 60 відсотків заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу, премія, матеріальна допомога для оздоровлення) працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи позивача на державній службі.
На виконання вказаного рішення відповідач з 20.01.2023 перевів позивачку на пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723; обчислив пенсію із розрахунку 60% від заробітної плати 37 191,96 грн, встановивши її розмір 22 315,18 грн (37 191,96 грн х 60%) та нарахував позивачу доплату пенсії за період з 20.01.2023 по 30.06.2023 в сумі 87 777,56 грн, яка обліковується в автоматизованій базі даних у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
З метою стягнення заборгованості з пенсії у розмірі 87 777,56 грн, яка виникла у зв'язку із виконанням судового рішення у справі №420/2713/23, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Однак, як вже згадано вище, позивачу було відмовлено у відкритті провадження у справі.
Слід зауважити, що згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3 статті 14 КАС України).
Поза тим, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Зокрема, частиною 1 статті 383 КАС України передбачено спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду.
Так, особа на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відтак, наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Варто наголосити, що судовим рішенням в адміністративній справі № 420/2713/23 встановлено право позивачки на її переведення з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-ХІІ, починаючи з дати звернення - з 20.01.2023.
На виконання вказаного рішення за період з 20.01.2023 по 30.06.2023 позивачу нарахована доплата в сумі 87 777,56 грн, а тому, звертаючись до суду із позовом у розглядуваній справі, позивач заявив позовні вимоги, які безпосередньо стосуються виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у іншій справі - №420/2713/23, що свідчить про вже наявність судового рішення, яке набрало законної сили у справі з такими ж предметом та підставами позову, а відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Положенням пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення випливає, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №420/29476/23.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №420/29476/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №420/29476/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення заборгованості з пенсії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін