про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 560/13115/23
11 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.295 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 26 лютого 2024 року залишено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали звернутись до суду з заявою про поновлення строку і вказати інші поважні причини для поновлення строку.
06 березня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява відповідача про поновлення строку подання апеляційної скарги на рішення суду від 23 жовтня 2023 року, надаючи оцінку які, судова колегія відзначає наступне.
Так, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд, надавши оцінку доводам апелянта, відзначає, що обставини стосовно введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на апелянта, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
В даному випадку, суд зауважує, що неможливість вчинити певні процесуальні дії підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, доказів такої неможливості скаржником не надано, як і не підтверджено відсутності можливості звернутись до суду з апеляційною скаргою у встановлені процесуальним законом строки.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави… (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Так, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та триває й досі.
Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
В той же час, скаржник в загальному посилається на обставини, які, на жаль, мають місце по всій території України.
Проте, як було зазначено вище, такі обставини враховуються судом, якщо вони знаходяться в прямому причинному зв'язку з пропуском процесуального строку.
Щодо факту надіслання апелянту кореспонденції за адресою пункту постійної дислокації військової частини та її подальше пересилання до місця тимчасової дислокації військової частини, то судова колегія зауважує, що вказана обставина вже була відзначена в попередньому клопотанні про поновлення строку звернення до суду та визнана судом неповажною з підстав відсутності належних та достатніх доказів в підтвердження останньої.
При цьому, суд звертає увагу, що фактично отримавши копію оскаржуваного рішення 28.10.2023 року, відповідач апеляційну скаргу подав з пропуском понад півторамісячного строку.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Суд зауважує, що невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом та порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.