Справа № 240/18132/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
12 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 22 серпня 1984 року по 03 квітня 1987 року в Городницькому фарфорному заводі ім. Комітерна та період роботи з 16 травня 1987 року по 31 січня 1998 року в радгоспі "Кленівський";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 22 серпня 1984 року по 03 квітня 1987 року в Городницькому фарфорному заводі ім. Комітерна та період роботи з 16 травня 1987 року по 31 січня 1998 року в радгоспі "Кленівський" та призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту звернення до відповідача за її призначенням - 15 травня 2023 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 23.05.2023 №064450008120 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.05.2023 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася із заявою від 15.05.2023 про призначення пенсії за віком відповідно статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Після розгляду вказаної заяви рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 23.05.2023 № 064450008120 про відмову у призначенні пенсії, про що повідомлено ОСОБА_1 листом від 26.05.2023 № 0600-0215-8/56969.
Підставою відмови зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не враховано: період роботи згідно записів трудової книжки від 28.08.1984 серії НОМЕР_1 з 22.08.1984 по 03.04.1987 в Городницькому фарфорному заводі ім. Комітерна, з 16.05.1987 по 31.01.1998 в радгоспі "Кленівський" (запис про звільнення не засвідчений підписом відповідальної особи), оскільки виправлення дати народження особи на титульній сторінці документа не завірений в установленому порядку, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту України № 162 від 20.06.1974; період роботи згідно записів дублікату трудової книжки від 10.06.1999 серії НОМЕР_2 з 22.08.1984 по 03.04.1987, оскільки період передує даті видачі дублікату документа; період роботи згідно даних архівної довідки від 03.05.2023 № 269, виданої архівним сектором виконавчого комітету Звягельської міської ради, з 16.05.1987 по 13.09.1998, оскільки в наказі про звільнення по-батькові особи українською мовою " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним заявниці. Зазначено, що період постійного проживання заявниці в зоні посиленого радіоекологічного контролю (Житомирська область, Новоград-Волинський район, смт. Червона Воля), складає 27 років 04 місяці 12 днів, в тому числі станом на 01.01.1993 становить 05 років 04 місяці 12 днів.
Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову № 064450008120 від 23.05.2023 в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно статті 55 Закону № 796- ХІІ у зв'язку з не підтвердженням необхідного страхового стажу.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду із відповідним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи згідно записів у трудовій книжці від 28.08.1984 серії НОМЕР_1 та її дублікаті з 22.08.1984 по 03.04.1987 в Городницькому фарфорному заводі ім. Комітерна та з 16.05.1987 по 31.01.1998 в радгоспі "Кленівський", тому суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.05.2023 №064450008120 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Щодо вимоги зобов'язального характеру, то суд дійшов висновку, що оскільки саме відповідач наділений повноваженнями щодо розрахунку стажу, віку та призначення пенсії, з метою ефективного захисту права позивача на належне пенсійне забезпечення, тому слід задовольнити позовні вимоги частково, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (орган Пенсійного фонду за місцем реєстрації позивача) повторно розглянути заяву позивача від 15.05.2023 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Колегія суддів надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції, в призмі приписів ст. 308 КАС України, виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Частиною третьою статті 55 Закону № 796-XII прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності на дату досягнення відповідного віку страхового стажу, зокрема, у період з 01 січня 2023 по 31 грудня 2023 - не менше 30 років.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 ст. 26 Закону наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно з пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Системний аналіз зазначених правових норм вказує на те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII.
Встановлено, що на підставі поданих документів, відповідачем до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки від 28.08.1984 серії НОМЕР_1 з 22.08.1984 по 03.04.1987 в Городницькому фарфорному заводі ім. Комітерна, з 16.05.1987 по 31.01.1998 в радгоспі "Кленівський" (запис про звільнення не засвідчений підписом відповідальної особи), оскільки виправлення дати народження особи на титульній сторінці документа не завірений в установленому порядку, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту України № 162 від 20.06.1974.
Щодо даних доводів відповідача, колегія суддів зазначає таке.
На момент заповнення трудової книжки позивача вперше, порядок ведення трудових книжок працівників регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162 ).
Відповідно до п.2.2 Інструкції №162, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.11 Інструкції №162 встановлено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
З 29.07.1993 порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58), яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок, що й Інструкція №162.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, аналіз вказаних вище правових норм дозволяє дійти до висновку, що обов'язок щодо заповнення трудової книжки та внесення достовірних даних покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки вперше, а не на працівника.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
З дослідження копії трудової книжки, суд вбачає, що трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкцій №162 та №58, записи в трудовій книжці про роботу позивача відповідають вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому, чітку дату звільнення з роботи за власним бажанням позивача, номери наказів та їх дати, посаду на якій працювала позивач та відбиток печатки підприємства при прийнятті та звільненні з роботи.
Наявність певних недоліків оформлення трудової книжки (запис про звільнення не засвідчений підписом відповідальної особи, виправлення дати народження особи на титульній сторінці документа, не завірений в установленому порядку) не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеній у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи відповідно до записів дублікату трудової книжки від 10.06.1999 серії НОМЕР_2 з 22.08.1984 по 03.04.1987, оскільки період передує даті видачі дублікату документа, суд зазначає наступне.
Згідно з п.5.1, 5.2 Інструкції №58 особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Пунктом 5.3 Інструкції № 58 визначено, що якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.
Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.
Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.
У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.
У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.
Отже, внесення до дублікату записів про минулі періоди роботи працівника вносяться при наявності належно оформлених документів у хронологічному порядку, а тому дата видачі дублікату може бути пізнішою, ніж вказані у ньому періоди роботи працівника.
Також суд критично оцінює висновок органу Пенсійного фонду про неврахування архівної довідки від 03.05.2023 № 269, виданої архівним сектором виконавчого комітету Звягельської міської ради, через те, що в наказі про звільнення по-батькові особи українською мовою " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним заявниці, оскільки дана невідповідність виникла в результаті перекладу російського по-батькові " ОСОБА_3 " на українську мову.
При цьому, за загальним правилом, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019р. у справі № 638/18467/15-а.
З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи згідно записів у трудовій книжці від 28.08.1984 серії НОМЕР_1 та її дублікаті з 22.08.1984 по 03.04.1987 в Городницькому фарфорному заводі ім. Комітерна та з 16.05.1987 по 31.01.1998 в радгоспі "Кленівський", а тому слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.05.2023 №064450008120 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів в межах ч.1 ст.308 КАС України вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив правильний висновок щодо часткового задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині.
В свою чергу, в межах ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині доводів апелянта. В даному випадку, в частині часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.