справа № 380/25826/23
про повернення заяви без розгляду
11 березня 2024 рокум. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув заяву позивачок про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області, Державного нотаріуса Сулими Надії Наталії Богданівни, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява позивачок про встановлення засобу судового контролю за виконанням ухвали від 06 лютого 2024 року Про витребування доказів у справі № 380/25826/23 в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (вх. № 17280 від 05.03.2024), у якій просять зобов'язати відповідачів - суб'єктів владних повноважень Першу Львівську нотаріальну контору Львівської області, Державного нотаріуса Сулиму Н.Б., Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» подати суду протягом 10 днів звіт про виконання ухвали від 06 лютого 2024 року Про витребування доказів у справі № 380/25826/23 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і надати належно завірені докази позивачам і суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Статтею 167 КАС України передбачено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, згідно з ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16-а звернув увагу, що правові норми ст. 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд зазначає, що ухвала про витребування доказів в розумінні приписів є інструментом, який використовується судом для забезпечення виконання завдання адміністративного судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, завдяки вказаному інструменту суд має можливість всебічно і повно встановити обставини справи, а також забезпечити дотримання принципу змагальності сторін та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно з частинами 1-3, 5 ст. 241 КАС України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.
Таким чином, ухвала про витребування доказів відноситься до процедурних рішень та не може бути розцінена як судове рішення в адміністративній справі, яке ухвалене не на користь суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 382 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що диспозиція ст. 382 КАС України розміщена у Розділі IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах», що свідчить про регулювання вказаною нормою питань, пов'язаних із забезпеченням виконання судових рішень, якими власне закінчується розгляд справи по суті та приймається судове рішення на користь однієї із сторін.
Отже, заява про встановлення судового контролю не може розглядатися стосовно виконання чи не виконання ухвали суду про витребування доказів під час розгляду адміністративної справи.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви позивачок про встановлення судового контролю заявникам без розгляду відповідно до приписів частини другої статті 167 КАС України як безпідставну.
Керуючись статтями 48, 167, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суддя -
1. Заяву позивачок про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області, Державного нотаріуса Сулими Надії Наталії Богданівни, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди повернути заявникам без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати особам, які подала заяву, разом із доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала про повернення заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складення.
Суддя Р.П. Качур