про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2024 рокусправа № 380/4997/24
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолана Петрівна, розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату при звільненні належної йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з базовим місяцем березнем 2008 року) за період з 23.08.2019 по 17.02.2024.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Із матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що позов обґрунтований тим, що відповідач не провів повний розрахунок із позивачем при звільненні останнього з військової служби. При цьому, абзацом 3 п. 2 розділу ІІ Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Таким чином, позивачу слід надати суду також документально підтверджену інформацію про середньомісячну заробітну плату (грошове забезпечення), яке нараховане та виплачене позивачу за 2 повні останні календарні місяці служби в військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до пунктів 3,4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
Так, суддя звертає увагу, що у позовній заяві позивач фактично заявив вимогу про стягнення грошових коштів, разом з тим в позовній заяві не вказав та не розрахував ціну позову (суму, яку просить стягнути), як того вимагає пункт 3 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Крім того, у відповідності із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі Закон № 3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
При цьому, позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та долучає до матеріалів позовної заяви посвідчення учасника бойових дій від 03.06.2015.
Надаючи оцінку доводам позивача суд зазначає, що відповідно до положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зі змісту вказаної норми слідує, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема, статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" 22 жовтня 1993 року № 3551-XII. В статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Суд зауважує, що питання нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не може вважатись захистом прав і інтересів особи - позивача зі статусом учасника бойових дій, оскільки вказані правовідносини не пов'язані безпосередньо з гарантіями соціального захисту особи учасника бойових дій.
Крім того, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед вказаного переліку відсутнє звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з позовними вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Таким чином, оскільки вимоги позивача не пов'язані з порушенням права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 06.05.2020 року у справі № 9901/70/20 та підтверджений в постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № П/811/201/16 та від 19.10.2020 у справі № 240/934/20, які мають бути враховані судом до спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, установлено на 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року 3028,00 грн.
Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас частиною 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивачу необхідно самостійно обчислити суму судового збору за позовну вимогу майнового характеру, як 1 відсоток від ціни позову (яку також слід обчислити на виконання цієї ухвали суду з врахуванням приведених у відповідність позовних вимог), але не менше 968,96 грн.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір. Такими реквізитами є: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: Судовий збір, за позовом, Львівський окружний адміністративний суд.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Відсутність документа про сплату судового збору встановленого розміру свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з означеним позовом.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) таких документів:
- оформленої відповідно до вимог КАС України позовної заяви з приведеними у відповідність позовними вимогами та інформацією про ціну позову;
- документа про сплату судового збору за вимогу майнового характеру (позивачу необхідно самостійно обчислити суму судового збору як 1 відсоток від ціни позову (яку також необхідно обчислити на виконання цієї ухвали суду з врахуванням приведених у відповідність позовних вимог), але не менше 968,96 грн);
- документально підтверджену інформацію про середньомісячну заробітну плату (грошове забезпечення), яке нараховане та виплачене позивачу за 2 повні останні календарні місяці служби в військовій частині НОМЕР_1 .
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяКачур Роксолана Петрівна