про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
07 березня 2024 року м. Київ № 320/890/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом Народного депутата України ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича
(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011)
про визнання протиправною бездіяльність, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Народний депутат України Геращенко Ірина Володимирівна з адміністративним позовом до Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича про визнання протиправною бездіяльність.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
У позовній заяві позивач просить суд здійснювати розгляд справи у загальному провадженні з викликом сторін у судове засідання, оскільки розгляд даної справи становить безпосередньо для позивача виключне значення та значний суспільний інтерес.
Щодо вказаного клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частина ж друга статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Предметом позову у даній справі є оскарження бездіяльності відповідача, що полягає у невидачі розпоряджень з питань відряджень позивача та ненадані відповідей на подання позивача.
Оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 та багатьох інших.
Також суд зазначає, що оцінити значення справи для сторін і значний суспільний інтерес має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне конкретизоване пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.
Суд наголошує, що «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, котра має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані зі збереженням, примноженням, захистом чинних цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.
Аналогічний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 05.04.2021 справа № 420/8512/20.
Враховуючи вищевикладене на переконання суду позивачем не доведено та не обґрунтовано, що розгляд даної справи становить публічний інтерес та має характер суспільно необхідної інформації.
Щодо тверджень позивача про виключне значення даної справи, суд зазначає, що для кожного позивача, який звернувся за захистом своїх прав, його справа має виключне значення.
Суд не здійснює вибірковість та не встановлює приорітетність розгляду справ, крім тих, що встановлено законом.
Поряд з цим суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року , заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивачки.
Відповідно до положень статтей 260, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа буде розглянута за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа розглядатиметься головуючим суддею Жуком Р.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
2. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Зобов'язати відповідача подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі належним чином завірені копії всіх матеріалів, що були або мали бути взяті до уваги при допущенні оскаржуваної бездіяльності, письмові пояснення з посиланням на норми чинного законодавства щодо обставин, викладених у позовній заяві.
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, відповідні докази, на які посилаються при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлений відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зобов'язати відповідача одночасно направити копії відзиву та письмових доказів позивачу. Разом з відзивом подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
4. Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву відповідача на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відповіді до суду.
5. Запропонувати відповідачу у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді позивача на відзив подати до суду заперечення проти відповіді на відзив, оформлені відповідно до положень частин другої-четвертої ст. 162 КАС України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.
6 Попередити осіб, які беруть участь у справі, що кожен доказ має бути засвідчений відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2020).
7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою;
8. Інформацію щодо стану розгляду даної справи сторони можуть отримати в мережі Інтернет за мережевим шляхом: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жук Р.В.