ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"12" березня 2024 р. справа № 300/1616/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби,-
Адвокат Томин Сергій Володимирович, діючи в інтресах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Болехівського міського голови Яцинина Івана Васильовича від 30.01.2024 за № 17-р "Про оголошення догани головному спеціалісту, екологу відділу житлово-комунального господарства, будівництва, транспорту, екології та благоустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради Юзьків Уляні Федорівні" за порушення трудової дисципліни.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про порушення позивачем строків звернення до адміністративного суду, необхідно встановити, яким є предмет позову та які норми КАС України у цій справі підлягають застосуванню.
Суд зазначає, згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, служба в органах місцевого самоврядування.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні Плахтєєв та Плахтєєва проти України зазначив, що право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності (параграф 35).
У параграфі 41 рішення Пономарьов проти України ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Так, предметом позову є визнання протиправним та скасування розпорядження Болехівського міського голови Яцинина Івана Васильовича від 30.01.2024 за № 17-р "Про оголошення догани головному спеціалісту, екологу відділу житлово-комунального господарства, будівництва, транспорту, екології та благоустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради Юзьків Уляні Федорівні".
Таким чином, суть спірних відносин у цій справі полягає у проходженні позивачем публічної служби.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 9901/82/19, від 05 лютого 2020 року справі № 9901/425/19, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19 та інших.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20.
Так, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. Якщо ці закони зазначених питань не врегульовують, то з врахуванням необхідності застосування законів про працю суди повинні виходити зі строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.
Тобто, у цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Реалізувати своє право на захист у порядку адміністративного судочинства, зокрема в спорах, які виникають у зв'язку з проходженням публічної служби, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні та об'єктивні причини.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішення цього публічно-правового строку проходження публічної служби, а саме: розпорядження Болехівського міського голови Яцинина Івана Васильовича від 30.01.2024 за № 17-р "Про оголошення догани головному спеціалісту, екологу відділу житлово-комунального господарства, будівництва, транспорту, екології та благоустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради Юзьків Уляні Федорівні", охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Так, вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала:
«...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду».
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Так, із матеріалів справи судом встановлено, що 02.01.2024 до обідньої перерви позивач отримала листа від 02.01.2024 № 03/021-18/24 від міського голови про надання пояснення щодо відсутності її на робочому місці 01.01.2024 з 10:30 до 17:00.
Після обідньої перерви 02.01.2024 позивач отримала листа від 02.01.2024 № 04/021-18/24 від міського голови про надання до 10:00 03.01.2024 пояснення щодо відсутності на робочому місці 01.01.2024 з 10:30 по 17:15.
В подальшому, складено акт від 02.01.2024 про відступність ОСОБА_1 на робочому місці з 01.01.2024 з 10:30 по 17:15, який позивач отримала на вимогу 06.02.2024.
Однак, як вже зазначалося судом, позивач оскаржує саме розпорядження Болехівського міського голови Яцинина Івана Васильовича від 30.01.2024 за № 17-р, водночас не вказує з якого моменту ОСОБА_1 була ознайомлена з даним розпорядженням.
При цьому суд зазначає, що звернення позивача із заявою до відповідача про надання акту від 02.01.2024, а відтак отримання цього акту 06.02.2024 не свідчить про те, що позивач саме цього дня дізналася про існування розпорядження Болехівського міського голови Яцинина Івана Васильовича від 30.01.2024 за № 17-р "Про оголошення догани головному спеціалісту, екологу відділу житлово-комунального господарства, будівництва, транспорту, екології та благоустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради ОСОБА_1 ", а є доказом того, що позивач почала вчиняти дії, щоб отримати такий наказ.
Також, суд зазначає, що знаходження ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в період з 16 по 23 лютого 2024 року, а згодом з 23 лютого 2024 року на амбулаторному лікуванні не могло завадити їй звернутись до суду в установлений законом строк. При цьому позов поданий до суду саме представником позивача, а не особисто позивачем. Отже, не є виправданими обумовлення поважності причин пропуску строку звернення до суду лікарняним позивача, оскільки в подальшому позов подав його представник.
Більше того, суд звертає увагу, що договір про надання правової допомоги між Адвокатом Томин С.В. та ОСОБА_1 укладений 13 лютого 2024 року, тобто до моменту перебування позивача на лікуванні.
У зв'язку з викладеним, наведені позивачем в позовній заяві твердження про дотримання строку звернення до суду з даним позовом не відповідають дійсності.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Аналіз зазначеної норми КАС України вказує на те, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є долучення позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Пропустивши строк звернення до суду з вказаним позовом, заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску позивачем суду не надано.
Окрім того, у відповідності до положень пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з частиною 1 статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до частини 4 статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Так, з матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 30.01.2024 за № 17-р "Про оголошення догани головному спеціалісту, екологу відділу житлово-комунального господарства, будівництва, транспорту, екології та благоустрою виконавчого комітету Болехівської міської ради Юзьків Уляні Федорівні", прийнятого Болехівським міським головою, однак не зазначено відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Тобто позивачу необхідно привести у відповідність нормам КАС України адміністративний позов відповідно до змісту позовних вимог до відповідного відповідача.
Внаслідок чого, на думку суду, позовну заяву подано без додержання вимог пункту 4 частини 5 статті 160, частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
- належно оформленої позовної заяви із уточненням складу відповідачів у відповідності з пред'явленими позовними вимогами.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Представнику позивача копію ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.