Справа № 524/3574/23 Номер провадження 11-кп/814/1201/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
04 березня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів з секретарем з участю прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у порядку, передбаченому ст.422-1 КПК України, в м. П олтава об'єднані кримінальні провадження №12023170500000234 та №1202317050000433 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 січня 2024 року,
Цією ухвалою під час судового розгляду об'єднаних кримінальних проваджень №12023170500000234 та №1202317050000433 стосовно
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 та ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, до 10 березня 2024 року та визначено заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн, з покладенням певних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Мотивуючи оскаржуване рішення, суд встановив відсутність даних, що дозволяють скасувати тримання під вартою та прийняв до уваги обставини, які свідчать, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить змінити застосований до нього запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
При цьому зазначає, що місцевим судом не досліджено вагомість наявних доказів про вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень, міцність його соціальних зв'язків, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також можливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
В апеляційній скарзі захисник за мотивів, аналогічних тим, що викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, просить змінити ухвалу суду першої інстанції та застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання доводів апеляційних скарг, думку прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до такого.
Приписами ст.422-1 КПК України визначено порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України) при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує подані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший передбачений законом запобіжний захід, тощо.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, суд оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197 і 199 КПК України.
Належним чином врахував, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні повторно, в умовах воєнного стану, умисного тяжкого злочину проти власності, а також, закінченого замаху на крадіжку повторно, в умовах воєнного стану.
Також, суд взяв до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого, дані про його особу, сімейний і майновий стан.
При цьому, апеляційний суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_8 під варту не змінилися обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.178 КПК України при вирішення питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Так, місцевий суд правильно вказав про наявність ризику переховування ОСОБА_8 від суду з огляду на тяжкість покарання, що передбачена санкціями інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
При цьому, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення кримінальних правопорушень.
Висновки суду про відсутність міцних соціальних зв'язків підтверджуються даними про особу обвинуваченого, який дітей не має, офіційно не працює, не має законних джерел доходів.
Крім того, на думку колегії суддів, місцевий суд правильно вказав про наявність ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_8 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень проти власності, відбував покарання у місцях позбавлення волі, а після звільнення на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні повторно, в умовах воєнного стану, сімнадцяти епізодів таємного викрадення чужого майна та одного епізоду закінченого замаху на крадіжку, що характеризує його особистість наявністю стійкої орієнтації на злочинний спосіб задоволення потреб.
Таким чином, дані про особу ОСОБА_8 в сукупності з обсягом пред'явленого обвинувачення та характером інкримінованих кримінальних правопорушень свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Матеріали провадження та апеляційні скарги не містять об'єктивних даних про неможливість тримання обвинуваченого під вартою з огляду на стан його здоров'я.
Враховуючи наведене, висновки суду про продовження тримання під вартою ОСОБА_8 ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах, а саме рішення прийняте у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Визначений судом розмір застави відповідає ч.5 ст.182 КПК України, ураховує конкретні обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Отже, апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника не підлягають дозадоволення.
Керуючись статтями 418 та 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 січня 2024 року в об'єднаних кримінальних провадженнях №12023170500000234 та №1202317050000433 щодо обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги його та захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4