Справа № 758/1410/24
3/758/1386/24
Категорія 208
20 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Петров Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у м. Києві Державної Податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого головним директором ДП Водних шляхів «Укрводшлях»,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 15.12.2023 ОСОБА_1 вчинив правопорушення введення податкового обліку, а саме на порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Кодексу, ДП Водних Шляхів «Укрводшлях» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2023 року у розмірі 4 991 722 гривень.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду письмові пояснення, в яких просить провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 ст. 247 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в ст. 280 КУпАП. Зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Оскільки ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.
Частина 1 ст. 256 КУпАП містить вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Отже, враховуючи вимоги ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення повинна бути зазначена суть адміністративного правопорушення, оскільки конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Встановлення та зазначення повних відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення, є прямим обов'язком органу, який склав протокол відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП.
За змістом п. 6 розділу ІІ. Оформлення протоколів про адміністративні правопорушення Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, при викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що зазначене в ньому обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, не можна визнати конкретним, оскільки в ньому не вказані обставини, які свідчать про склад правопорушення в діях ОСОБА_1 , не зазначено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення згідно з диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, зокрема, не викладено даних про те, яким чином та у який спосіб він порушив порядок ведення податкового обліку, у яких діях чи бездіяльності це виразилося. При цьому, у протоколі зазначено, що факт порушення викладено в акті перевірки № 83441/26-15-07-04-01/3150102 від 15.12.2023, не розкриваючи змісту самого правопорушення.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, а зазначені, наприклад у акті, як про це указується у протоколі № 46925/26-15-07-04-01, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Вищевикладене свідчить про те, що при складанні протоколу не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.
Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ