12.03.2024 Справа № 756/2977/24
Номер справи 756/2977/24
Номер провадження 1-кс/756/652/24
08 березня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого в межах кримінального провадження № 12024100050000768, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 07 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
Слідчому судді 08 березня 2024 року надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024100050000768 від 07 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав та мотивів викладених у ньому, просив його задовольнити, враховуючи що кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному належить до злочинів, пов'язаних з вчиненням шахрайських дій вчинених в умовах воєнного стану, за яке передбачене покарання до п'яти років позбавлення волі. На думку сторони обвинувачення матеріали клопотання дають суду достатньо підстав для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки наявні підстави вважати, що саме цей запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, на даний час зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177 КПК України та його належну поведінку. Також прокурорм у судовому засіданні заявлено клопотання про звільнення підозрюваного з під варти в залі суду.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просив засотувати альтернативний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав обсяг пред'явленої підозри, підтримав позицію свого захисника щодо домашнього арешту лише в нічний час доби.
Виклад обставин та правова кваліфікація.
СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування за № 12024100050000768 від 07 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений досудовим розслідування дату, час та місці ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 , вчинити шахрайські дії направленні на заволодіння грошовими коштами ТОВ «НоваПей», оскільки обізнаний про механізми функціонування та фінансові операцій які надаються та проводяться ТОВ «НоваПей».
Так, 07 березня 2024 року приблизно о 13.00 год. ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, неподалік торгівельно- розважального центру «Dream town yellow» зустрівся з ОСОБА_7 , де діючи заздалегідь розробленого злочинного плану, виготовили фотокартку останнього та вклеїли в надруковані паспортні дані на ім'я « ОСОБА_8 » який є власником рахунку відкритого у ТОВ «НоваПей» з метою подальшого пред'явлення у відділенні «НОВА ПОШТА» № 306 за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 22В та отримання грошових коштів, які належать ТОВ «НоваПей».
В подальшому реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_7 направився у відділення «НОВА ПОШТА» №306, де перебуваючи в середині з метою отримання грошових коштів пред'явив касиру надрукований паспорт на ім'я ОСОБА_8 із вклеєним своїм фото та при цьому, назвавши мобільний телефон НОМЕР_2 , для ідентифікації клієнта. В цей час ОСОБА_4 перебував на вулиці та очікував ОСОБА_7 .
У подальшому, 07 березня 2024 року приблизно о 14.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у відділенні «НОВА ПОШТА» №306 отримав в поліетиленовому пакеті з маркуванням «Нова Пошта» грошові кошти в сумі 349 491 гривень, що належать ТОВ «НоваПей». Після чого, вийшов з відділення та направився в сторону ОСОБА_4 , який очікував його біля входу 5-Б в ТЦ «Dream town yellow» де вони розпорядились грошовими коштами на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду ТОВ «НоваПей» на суму 349 491 гривень.
Обґрунтування клопотання.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про що йому повідомлено підозру 08 березня 2024 року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12024100050000768.
Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого злочину, а також наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Мотивація суду.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є домашній арешт.
У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 березня 2024 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100050000768 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
07 березня 2024 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України, 08 березня 2024 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою підозрюваного про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Санкція частини 3 статті 190 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лохвиця, Лохвицького району Полтавської оьбласті, громадянин України, українець, з вищою освітою, неодружений, фізична особою-підприємцем, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не маючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Додані до клопотання матеріали кримінального провадження, що були досліджені в судовому засіданні на думку слідчого судді, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, яке з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії не тяжких.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав свою причетність до скоєного кримінального правопорушення.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризик скоїти новий злочин, можливий вплив свідків, заявлені ризики заслуговують на увагу, слідчий суддя вважає, що вони доведені в повному обсязі задля застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду на думку слідчого судді органом обвинувачення є доведеними.
Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, навчання, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що свідчить про можливість засотування у даному випадку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Суд в сукупності враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення. При цьому втеча підозрюваного зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків КПК.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_4 маючи можливість вільно залишати місце проживання, знаючи місце перебування свідків та потерпілого, може незаконно на них впливати, що буде перешкоджати досудовому розслідуванню.
Слідчий суддя переконаний, що даний ризик можливо невілювати шляхом встановлення обмеження та певних правил поведінки підозрюваному.
Щодо обґрунтованості ризику вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, що підтверджуює ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає даний ризик значимим.
Слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням особи підозрюваного, усунення ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само усунути ризик впливу на свідків та потерпілого, усунення ризику вчинення іншого правопорушення, приходжу до переконання про наявність ризиків, передбачені статтею 177 цього Кодексу, зокрема зазначені в пункті 1,3,5 статті 177 КПК, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідча суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, за яким пред'явлено підозру; інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до не тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років позбавлення волі; враховуючи також наявність постійного місця проживання.
Щодо альтернативного запобіжного заходу.
На переконання слідчого судді підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, домашній арешт лише в нічний час доби, про який клопотав захисник підозрюваного в судовому засіданні, тому що не нівелює спроби підозрюваного повторити спробу вчинення кримінального правопорушення.Докази працевлаштування стороною захисту не надані.
На переконання слідчого судді особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суворість можливого покарання, дані про особу останнього (наявність постійного місця проживання), зважаючи на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з огляду на те, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії» від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обгрунтованих підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12024100050000768, строком на два місяці до 07 березня 2024 року включно, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вважає, що встановлені в ході судового розгляду обставини у своїй сукупності свідчать про те, що такий вид запобіжного заходу буде достатнім для виконання завдань кримінального провадження.
На підставі ч. 3 ст. 202 КПК України, за приписами якої у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово, слідча суддя вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 з під варти в залі суду.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_4 , задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши залишати місце свого проживання заадресою: АДРЕСА_2 на період строку досудового розслідування укримінальному провадженні № 12024100050000768 від 07 березня 2024 року до 07 травня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язкипередбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) незалишати місце свого постійного проживання АДРЕСА_2 , без дозволуслідчого, прокурора або суду, крім випадків переміщення до сховища підчас повітряної тривоги;
3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, а саме: зі свідками, потерпілим та іншим підозрюваним в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти в залі суду.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 07 травня 2024 року, включно.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Бучанському УП ГУ НП у Київській області.
Бучанському УП ГУ НП у Київській області негайно поставити ОСОБА_4 на облік.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 ,що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 12 березня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1