Справа №:755/4566/23
Провадження №: 1-кп/755/673/24
"12" березня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі головуючого судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 лютого 2023 року за № 12023100040000582 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:
І. Історія провадження
Згідно даних обвинувального акта від 31 березня 2023 року, складеного слідчим СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 та затвердженого прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , слідує, що у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 12 лютого 2023 року за № 12023100040000582, обвинуваченим є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 18 січня 2024 року оголошено ОСОБА_7 у розшук.
ІІ. Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікацію за законом України про кримінальну відповідальність
Згідно обвинувального акта обвинувачений обвинувачується за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК, за епізодами:
? таємного викрадення 11 лютого 2023 року чужого майна (крадіжки) в умовах воєнного стану;
? відкритого викрадення повторно 19 лютого 2023 року чужого майна (крадіжки) в умовах воєнного стану;
? таємного викрадення 21 березня 2023 року чужого майна (грабежу) в умовах воєнного стану.
ІІІ. Суть питань, що вирішуються ухвалою
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у порядку ст. 350 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, заявив клопотанняпро надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та звернення застави в дохід держави.
Клопотання прокурора вмотивовані в т.ч. тим, що є дійсними обставини регламентовані ст. 177, 188, 189, п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК. Однак до суду обвинувачений системно не прибуває, обов'язки регламентовані ст. 42 КПК не виконує.
Зазначене свідчить, про те, що обвинувачений переховується від суду. Окрім того, може впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ІV. Позиція сторін
Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 клопотання підтримав з передумов вказаних в ньому.
Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотань, враховуючи відсутність передумов для того визначених ст. 188, 189 КПК.
V. Кримінальне процесуальне законодавство
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 188. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
1. Прокурор […] має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання […] обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під […];
3. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 цього Кодексу обставини.
Стаття 189. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
4. […] суд відмовляє у наданні дозволу на затримання […] обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) […] обвинувачений переховується від […] суду .
VI. Мотиви суду
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Порядок встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (див. постанову Верховного суду України від 16 березня 2017 року у справі № 671/463/15-к).
У даному випадку, на думку суду, враховуючи наведені обставини та норми кримінального процесуального законодавства, які регламентують порядок вирішення питань порушених заявником, слід зауважити наступне.
а. дозвіл на затримання
Клопотання про зміну запобіжного заходу подано у відповідності до положень ч. 2 ст. 188 КПК, у зв'язку з наявністю передумов вказаних у п. 1 цієї частини статті Кодексу.
Посилання на обставини, які дають підстави для:
(і) обґрунтованої підозри
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
Обвинувальний акт стосовно обвинуваченого перебуває на розгляді в суді.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом
Також, щодо обвинувачення слід зауважити, що у постанові від 15 січня 2024 року (оприлюднено в ЄДРСР 23 січня 2024 року за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106) в справі № 722/594/22 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформувала такий висновок щодо застосування цієї норми КК України за кваліфікуючою ознакою «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану»: за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений.
У дати вказані в акті у місті Києві діяв воєнний стан.
Відповідно, наведеного в сукупності, достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотань, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
(іі) висновку про існування ризиків, зазначених у клопотанні про застосування запобіжного заходу
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.
З його (стандарту) урахуванням Суд погоджується з доводами клопотань про наявність ризиків (1) переховування, (2) вчинення іншого кримінального правопорушення; (3) впливу.
Дійсність вказаних ризиків судом оцінено у світлі факторів, пов'язаних з характером особи обвинуваченого, його моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, та того, що вони належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами , зокрема,
а) ризик переховування витікає щонайменше з факту ігнорування цього процесу;
b) ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення слідує з відомостей про його особу з числа передбачених ст. 178 КПК, наявності повідомлення про підозру у іншому кримінальному провадженні та вироку ще в одному із проваджень;
с) впливу, адже виходячи з встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків, потерпілих у кримінальному провадженні на різних його етапах, цей ризик такого зберігається до отримання показань безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, потерпілими, яким відомі обставини вчинення злочинів, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тобто, наявність ризику впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
(ііі) висновку щодо існування обставин, зазначених у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання
Відповідаючи на питання того, чи дійсним є факт переховування Суд враховує те, що Верховний суд України у справі № 5-1кс15 в постанові від 19 березня 2015 року указав, що при з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, яка вчинила злочин, а саме це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Разом з тим на особу, яка вчинила злочин, законодавством не покладається обов'язок самовикриття, а тому, якщо вона до моменту виникнення вказаного обов'язку, в порядку реалізації конституційного права на свободу пересування, змінила місце свого проживання (навіть і з метою уникнення кримінальної відповідальності), про юридично значуще ухилення від слідства говорити не можна.
За таких умов та виходячи з того, що обвинувачений на час надходження справи в суд знала про це провадження та свій статус у ньому; по дату розгляду цих клопотань не виконує обов'язки, визначені ст. 42 КПК, щодо інформування суду про змінену адресу, або ж місце перебування, в ключі чого, на думку суду, в цій ситуації, ідеться про юридично значуще ухилення від суду, адже особа в установленому порядку визнана підозрюваною та обвинуваченою, була зобов'язана з'являтись за викликом, перебувати в межах досяжності.
Зазначена особа усвідомлювала, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед судом, однак вони ухиляються від виконання такого обов'язку.
Отже, вказані у клопотанні про обрання запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, оскільки встановлено наявність обставин передбачених п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК, а також є достатні підстави вважати, що він переховується від суду в інших країнах.
Відповідно, Суд дослідивши матеріали клопотань в поєднанні з матеріалами самого судового провадження, у порядку ст. 94 КПК, вважає, що це клопотання про надання дозволу на затримання підлягає задоволенню.
Питання визначене п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК на предмет потреби Суд аналізуватиме під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.
b. зупинення провадження
Стаття 28 КПК України визначає, що як на сторону обвинувачення під час досудового розслідування, так і на суд під час судового провадження покладено обов'язок забезпечити додержання розумних строків як загальної засади кримінального провадження, яка також є складовою права особи на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, необхідно зважати на випадки, коли виконання цього обов'язку перебуває поза процесуальними можливостями суду.
Так, правовий інститут зупинення кримінального провадження покликаний врегулювати саме такі випадки. Зокрема, кримінальний процесуальний закон окремо регламентує зупинення кожної стадії кримінального провадження: досудового розслідування (ст. 280 КПК України) та судового провадження (ст. 335 КПК України).
Системно аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що зупинення кримінального провадження за своєю природою є тимчасовою перервою, викликаною об'єктивними та непереборними перешкодами, які унеможливлюють його подальше здійснення.
Аналіз підстав для зупинення судового провадження свідчить, що такими обставинами є юридичні факти (дії чи події), які мають об'єктивний та непереборний характер, тобто їх настання не залежить від волі суду, і можливість їх усунення також перебуває за межами їх компетенції та повноважень.
Неприбуття обвинуваченого у судове засідання за загальним правилом виключає можливість здійснення стосовно нього судового провадження (ст. 314, 318 КПК України), а отже є об'єктивною та станом на теперішній час непереборною перешкодою для продовження судового розгляду в цій справі, а тому наявні підстави для його зупинення провадження до настання обставин визначених ст. 193, 335 КПК України, позаяк обвинувачений оголошується у розшук за судовим рішенням від 18 січня 2024 року.
З цих підстав Суд, керуючись статтями 188-189, 335, 350, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, постановив:
клопотання прокурора - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,,з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та звернення застави в дохід держави.
В силу ч. 2 ст. 190 КПК України, вказати адресу прокурора ОСОБА_3 - м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 14-А, тел.: НОМЕР_1 , НОМЕР_2.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу щодо обвинуваченого з моменту : 1) приводу до суду; 2) добровільного з'явлення до суду; 3) відкликання ухвали прокурором.
Судове провадження - зупинити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
С у д д я ОСОБА_8