Номер провадження: 22-ц/813/2730/24
Справа № 513/136/23
Головуючий у першій інстанції Рязанова К. Ю.
Доповідач Драгомерецький М. М.
22.02.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів колегії: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,
при секретарі: Узун Н.Д.,
переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 19 вересня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами по справі за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, -
17 січня 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей.
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 зазначала, що з 29 вересня 2020 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , у них народилось двоє синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 07 листопада 2022 року шлюб між ними розірвано. На час подання заяви про видачу судового наказу діти проживають з матір'ю та знаходяться на її утриманні. Батько дітей добровільно допомогу не надає.
З огляду на зазначені обставини, просила суд видати судовий наказ, за яким стягнути з ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 його заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня звернення з заявою до суду до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
24 січня 2023 року Саратським районним судом Одеської області було видано судовий наказ, за яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 його заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17 січня 2023 року до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а після цієї дати стягувати аліменти в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 268,40 гривень.
16 березня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Саратського районного суду Одеської області від 24 січня 2023 року про стягнення аліментів.
В обґрунтування заяви представник зазначив, що судовий наказ ґрунтується лише на доказах долучених ОСОБА_3 до заяви, а саме: рішенні Саратського районного суду Одеської області від 07 листопада 2022 року про розірвання шлюбу, свідоцтвах про народження дітей, довідки Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 16.01.2023 за №20. Інші фактичні обставини та наявні документи, що могли вплинути вплинути на зміст рішення суду у даній справі, ОСОБА_3 були приховані.
В заяві також вказано, що доказами, що підтверджують необґрунтованість вимог стягувача та правомірність скасування судового наказу є: копії виписок з його банківського рахунку, які містять інформацію про перерахування ним коштів на утримання дітей без будь-яких виконавчих документів, що свідчить про надання заявницею до суду неправдивої інформації з приводу того, що нібито, «батько дітей добровільно допомогу на їх утримання не надає». Тільки з жовтня 2022 року по січень 2022 року, тобто за чотири місяці (з часу відкриття нового банківського рахунку і на час звернення заявниці до суду), на утримання дітей ним було перераховано кошти на суму 24 750 грн, крім того 11 грудня 2022 року сплачено за дві пари зимового взуття дітям 8 200 грн, тобто загальна сума коштів, витрачених ним на утримання дітей станом на 01 березня 2023 року склала 32 950,00 грн.
Нотаріально посвідчена угода між ним та ОСОБА_3 про надання ним матеріальної допомоги на утримання дітей щомісячно у сумі 4 000,00 грн із зазначенням карткового рахунку, на який перераховуються кошти, без судового вирішення питання про стягнення аліментів. Угода посвідчена 07 листопада 2022 року приватним нотаріусом Саратської нотаріальної контори Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., оригінали документів знаходяться у ОСОБА_3 .. Зі сторони ОСОБА_1 жодних порушень угоди не було.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 вважає, що у заявниці ОСОБА_3 були відсутні правові підстави для звернення до суду за видачою наказу про стягнення з нього аліментів на дітей.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 також вказує, що наявність угоди посвідченої 07 листопада 2022 року приватним нотаріусом Саратської нотаріальної контори Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., є нововиявленою обставиною, оскільки про цю обставину суд не знав, а ОСОБА_1 не міг повідомити про цю обставину, оскільки розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без повідомлення сторін.
На підставі вищенаведеного, ОСОБА_1 просив суд задовольнити заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та скасувати судовий наказ Саратського районного суду Одеської області від 24 січня 2023 року про стягнення аліментів на утримання дітей по цивільній справі №513/136/23.
ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, надала заперечення, в яких вказала, що дітям має бути забезпечений належний рівень життя, такий рівень вона одна забезпечити не може, батько може сплачувати 1/3 частину з усіх видів заробітку, оскільки він є військовослужбовцем Збройних Сил України та отримує винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 за №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану. Додаткова винагорода становить 30 000 гривень щомісячно, яка також може бути збільшений до 100 000 гривень. Також, зазначено, що ОСОБА_1 дійсно був підписаний документ, а саме розписка, яка була нотаріально посвідчена, відповідно до якої, заявник зобов'язується сплачувати на особистий рахунок сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , кошти у розмірі 4 000 грн щомісячно. Надати вказаний документ не має змоги, оскільки вона його втратила, наявність такого документу не позбавляє її права звернутись до суду про стягнення аліментів. Кошти перераховані ОСОБА_1 вона особисто не отримувала, та утримувала дітей за власний рахунок.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 19 вересня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Саратського районного суду Одеської області від 24 січня 2023 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 19 вересня 2023 року, та ухвалити нове судове рішення, яким скасувати судовий наказ Саратського районного суду Одеської області від 24 січня 2023 року про стягнення аліментів, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Учасники справи в судове засідання до апеляційного суду не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання ними судових повісток. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
21 лютого 2024 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 надійшло клопотання в якому він просить задовольнити його апеляційну скаргу, а також провести розгляд справи за наявними матеріалами без його участі та участі представника.
Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.
У статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України з 27 вересня 1991 року, закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно частин першої та другої статті 27 Конвенції, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Частиною 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистостей дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У частині 8 статті 7 Сімейного кодексу України (далі СК України) зазначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
За нормами частин 1 та 2 ст. 141 СК України мати, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно вимог частин першої, другої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Так, матеріалами справи встановлено, що 17 січня 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу за яким стягнути з ОСОБА_1 , аліменти на утримання їх дітей у розмірі 1/3 його заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня звернення з заявою до суду до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
24 січня 2023 року Саратським районним судом Одеської області було видано судовий наказ, за яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 його заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17 січня 2023 року до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а після цієї дати стягувати аліменти в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 268,40 гривень.
Відповідно до частини восьмої статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
16 березня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Саратського районного суду Одеської області від 24 січня 2023 року.
У заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вказав на наявність підстав для такого перегляду, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України. В обґрунтування заяви вказано, що ОСОБА_3 приховала певні фактичні обставини та документи, що могли вплинути на зміст судового рішення і даній справі.
На підтвердження вимог про наявність підстав для скасування судового наказу, ОСОБА_1 надає копії виписок з його банківського рахунку, які містять інформацію про перерахування ним коштів на утримання дітей. Вказує, що з жовтня 2022 року по січень 2022 року, тобто за чотири місяці (з часу відкриття нового банківського рахунку і на час звернення заявниці до суду), на утримання дітей ним було перераховано кошти на суму 24 750 грн, крім того 11 грудня 2022 року сплачено за дві пари зимового взуття дітям 8 200 грн, тобто загальна сума коштів, витрачених ним на утримання дітей станом на 01 березня 2023 року склала 32 950 грн.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, про наявність між ним та ОСОБА_3 нотаріально посвідченої угоди про надання ним матеріальної допомоги на утримання дітей щомісячно у сумі 4 000 грн, із зазначенням карткового рахунку, на який перераховуються кошти, без судового вирішення питання про стягнення аліментів. Угода посвідчена 07 листопада 2022 року приватним нотаріусом Саратської нотаріальної контори Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., оригінали документів знаходяться у ОСОБА_3 .. Зі сторони ОСОБА_1 жодних порушень угоди не було.
ОСОБА_1 стверджує, що наявність угоди посвідченої 07 листопада 2022 року приватним нотаріусом Саратської нотаріальної контори Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., є нововиявленою обставиною, оскільки про цю обставину Саратський районний суд Одеської області не знав, а ОСОБА_1 не міг повідомити про цю обставину суд, оскільки розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 31 березня 2023 року №74/01-16 «Щодо надання копій документів», повідомлено, що 07 листопада 2022 року ним, Сулаковим І.І., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, була вчинена нотаріальна дія з засвідчення справжності підпису ОСОБА_1 на заяві до компетентних органів про сплату грошових коштів на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (реєстровий номер 2131) та засвідчення справжності підпису ОСОБА_3 на заяві до компетентних органів про відсутність претензій до примусового стягнення аліментів на дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (реєстровий номер 2132). Відповідно до вимог ст. 78 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуси засвідчують справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню. Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою. Правилами ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства і юстиції України від 22 грудня 2010 року №3253/5, - зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за №1318/18613, не передбачено зберігання другого примірника нотаріальних документів та документів, на підставі яких вчинялись нотаріальні дії з засвідчення справжності підпису на заявах.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Саратського районного суду Одеської області від 24 січня 2023 року, суд першої інстанції вказав, що зазначені ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими та не спростовують факти, покладені в основу судового наказу. Доводи заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами свідчать про його незгоду з судовим наказом, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Добровільна сплата аліментів не є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Судом також враховано, що право на звернення до суду заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів належить особі, з якою проживають діти, та є безумовним, тобто таким, що не обтяжено необхідністю існування жодної умови чи то дотримання якогось порядку, тобто, таке право є абсолютним, належить особі, з якою проживають діти та яка забезпечує умови їх проживання.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим, законним та таким, що в першу чергу спрямоване на захист інтересів дітей.
Зазначені ОСОБА_1 у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, за своєю природою не можуть бути віднесені до нововиявлених, а самі по собі ці обставини не є підставою для відмови у видачі судового наказу за правилами ст. 165 ЦПК України.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він активно приймає участь у матеріальному забезпеченні своїх дітей доньки, а також сплачує кошти відповідно до нотаріально посвідченої угоди між ним та ОСОБА_3 , на думку апеляційного суду не може бути підставою для скасування судового наказу за нововиявленими обставинами, оскільки зазначене не звільняє його від обов'язку утримувати дітей у спосіб визначений судовим наказом.
Доводи заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами свідчать про його незгоду із судовим наказом, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
При цьому колегія суддів зауважує, що нормами ЦПК України не передбачено можливості скасування судового наказу про стягнення аліментів, виданого відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу. Однак, у випадку незгоди боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (ч. 7 ст. 170 ЦПК України) в порядку ст. 192 Сімейного кодексу України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судовий наказ виданий без судового засідання і повідомлення сторін, і без урахування заперечень ОСОБА_1 проти стягнення аліментів, а також інші твердження про порушенням судом процесуальних норм права не є нововиявленими обставинами, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Процесуальний порядок розгляду заяви про видачу судового наказу має спрощений спосіб прийняття судом рішення, а сам судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України.
Судовий наказ - це особлива форма цивільного судочинства, яка не передбачає права суду додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини справи. Звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, ОСОБА_3 довела наявність у себе такого права, надавши суду копії свідоцтв про народження дітей та довідку про те, що діти перебувають на її утриманні.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Саратського районного суду Одеської області від 24 січня 2023 року, оскільки зазначені ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими у відповідності до положень ЦПК України.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 19 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено: 11 березня 2024 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
С.М. Сегеда