"04" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4605/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Христенко А.О.
розглянувши справу за позовом: Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" (вул. Генерала Плієва, 12, с. Червонознам'янка, Іванівський р-н, Одеська обл., 67211)
про стягнення 987710,16 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Вовк Є.В.;
від відповідача: не з'явився.
Фізична особа-підприємець Перчеклій Євген Олександрович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 987710,16 грн, з яких: основний борг в сумі 838755,50 грн; інфляційні втрати в сумі 8580,75 грн; 3% річних в сумі 12543,60 грн; пеню в сумі 127830,31 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.08.2022 №5/0822 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості орендних платежів.
28.11.2023 відповідачем був поданий до суду відзив на позовну заяву (а.с. 26-32, т.2), в якому останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, заперечуючи обставину підписання уповноваженою особою відповідача договору та актів, що подані позивачем, при цьому відповідач наголошує, що акти надання послуг не містять інформації про прізвище, ім'я та по батькові особи, яка їх підписала.
25.12.2023 позивач подав до суду клопотання про залучення оригіналів доказів (а.с. 38-47, т. 2).
У відповіді на відзив (а.с. 53-73, т.2) позивач відзначив, що обставина підписання договору додатково підтверджується листуванням сторін при погодженні умов договору, а формальне твердження відповідача про недійсність договору не є засобом доказування.
12.02.2024 відповідачем було подано суду клопотання про витребування у позивача оригіналів договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.08.2022 №5/0822 та актів приймання-передачі наданих послуг за цим договором (а.с. 73-76, т.2). За результатом розгляду цього клопотання судом було постановлено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні з проголошенням мотивів суду відповідно до ч.10 ст. 240 ГПК України.
26.02.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання (а.с. 82-93, т.2), в якому останній просить суд при поставлені рішення суду у цій справі зменшити заявлену до стягнення позивачем пеню на 90%. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба народів" є виробником сільськогосподарської продукції, а з початком блокування РФ морських портів та їх обстрілів стало неможливо здійснювати реалізацію сільгосппродукції, у зв'язку з чим підприємницька діяльність для відповідача стала збитковою. Також відповідач відзначив, що на виконання мобілізаційних завдань з виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства відповідач уклав договір з Березівською районною військовою адміністрацією Одеської області, при цьому, станом на 14.02.2024, 64 з 76 працівників відповідача подали заяви про відпустку без збереження заробітної плати, у зв'язку з відсутністю коштів у підприємства для її виплати, а 3 працівника мобілізовано.
У запереченнях на вищевказане клопотання відповідача (а.с. 99-102, т.2) позивач наголосив, що на момент виникнення у відповідача зобов'язань перед позивачем відповідач мав фінансову спроможність їх виконати, про що свідчать фінансова звітність Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" за 2021-2022 роки. Також позивач наголосив, що з аналізу фінансової звітності відповідача можна зробити висновок, що протягом 2022 року підприємство направляло кошти на збільшення матеріально-технічної бази, що призвело до збільшення суми заборгованості перед постачальниками послуг. За цих підстав позивач просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені на 90%.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича було залишено без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.
Ухвалою суду від 14.11.2023 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4605/23; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті на 07 грудня 2023 року о 16:00.
Судове засідання 07.12.2023 не відбулось, у зв'язку з особливими умовами роботи установи суду, пов'язаними з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду. Ухвалою суду від 11.12.2023 судове засідання у справі було призначено на 25 грудня 2023 року о 14:30.
Ухвалою суду від 12.12.2023 судом було залишено без руху зустрічну позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів", поданої в межах цієї справи до Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича. Ухвалою суду від 29.12.2023 зустрічну позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" з доданими до неї документами було повернуто заявнику.
25.12.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 15.01.2024 о 10:40.
Судове засідання 15.01.2024 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 25.01.2024 судом було призначено судове засідання у справі на 12 лютого 2024 року об 11:00.
12.02.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 26.02.2024 о 12:30, а 26 лютого 2024 року - до 04.03.2024 о 15:00, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони повітряної тривоги у м. Одесі та Одеській області.
У судовому засіданні 04.03.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
26.08.2022 між Фізичною особою-підприємцем Перчеклій Євгеном Олександровичем (далі - орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Дружба народів" (далі - орендар) був укладений договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 5/0822 (а.с. 18-19, т.1), згідно з п. 1.1. якого орендодавець зобов'язався передати у зворотне, строкове, платне користування сільськогосподарську техніку (далі - об'єкт оренди), яку орендар приймає на визначених у цьому договорі умовах для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п. 1.2. договору управління (керування) технікою, що передається у користування орендареві за цим договором, її технічне обслуговування в процесі експлуатації за цільовим призначенням провадяться екіпажем орендодавця, при цьому екіпаж не припиняє трудових відносин із орендодавцем та не вступає у трудові відносини з орендарем.
За умовами п. 2.1., 2.2., 2.5. договору приймання-передача майна здійснюється уповноваженими представниками сторін за актом-приймання передачі та засвідчується їх підписом. Об'єкт оренди надається орендарю разом з обслуговуючим персоналом (механізатори орендодавця). Доставка (передача в оренду) техніки здійснюється орендодавцем за місце знаходженням орендаря: с. Знам'янка, Одеська обл., Іванівський р-н.
Відповідно до п. 3.2. договору орендар вправі достроково до закінчення строку оренди повернути майно орендодавцю з оренди, про що письмово повідомляє орендодавця. В такому разі строк оренди становить з моменту приймання-передачі майна до моменту його фактичного повернення орендодавцю.
Згідно з п. 4.1., 4.2., 4.3. договору орендна плата за договором становить загальну вартість наданих послуг оренди та розраховується у актах використання об'єкта оренди до цього договору, які з моменту підписання є невід'ємною його частиною. Оплата за користування технікою здійснюється орендарем на поточний рахунок орендодавця, зазначений у даному договору, аванс у розмірі 10% до початку робіт та кінцевий розрахунок 90% протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання акту та у розмірі зазначеному в актах використання об'єкта оренди. Отримання від орендодавця відповідного рахунку (рахунку-фактури, інвойсу, іншого документу до сплати тощо) не є обов'язковою передумовою здійснення орендної плати за договором. Фактичний загальний обсяг наданих послуг визначається сторонами на підставі відомостей програми Gropwise, отриманих з встановлених за рахунок замовника Gps-трекерів щодо площі, на якій надані послуги, та вказується в акт приймання- передачі виконаних робіт.
Пунктом 8.3. договору визначено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9.2., 9.5. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір, рахунки та інші пов'язані з даним договором документи, а також листування за ним, передані однією із сторін іншій за допомогою електронного або факсимільного зв'язку мають юридичну чинність, до заміни їх оригіналами цих документів.
Оригінал вищевказаного договору, який містить підписи уповноважених представників сторін та їх печатки позивачем також додано до матеріалів справи (а.с. 39-40, т.2).
Також позивачем надана роздруківка переписки з листування електронною поштою на електронні адреси відповідача, вказані у розділі 10 договору (а.с. 36-69, т.1), на підтвердження обставини ведення між сторонами перемовин відносно укладення та виконання договору.
На підтвердження обставини приймання-передачі сільськогосподарської техніки за договором та її повернення з оренди позивач до матеріалів справи долучив відповідні акти (а.с. 20, 23, 26, 28, т.1; а.с. 41-44, т.2).
На виконання умов договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 1148755,50 грн, що підтверджується наявними у справі актами надання послуг: від 03.10.2022 № 9 на суму 89730,00 грн (а.с. 24, т.1); від 16.09.2022 № 8 на суму 522049,50 грн (а.с. 25, т.1); від 17.07.2023 № 4 на суму 536976,00 грн (а.с. 29, т.1). Оригінали вказаних актів, які містять підписи уповноважених представників сторін та їх печатки, позивачем долучено до матеріалів справи (а.с. 45-47, т.2).
Також, позивачем було подано суду роздруківку відомостей щодо площі, на якій надавались послуги за договором (а.с. 62-67, т.2).
Для здійснення оплати вартості наданих послуг позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки (а.с. 21-22, 27, т.1).
Відповідач за отримані послуги розрахувався частково, сплативши позивачу кошти у загальному розмірі 310000,00 грн, з яких 15000,00 грн (сплачено 08.09.2022) за отримані послуги по акту від 03.10.2022 № 9 на суму 89730,00 грн та 295000,00 грн (08.09.2022 - 45000,00 грн; 11.10.2022 - 100000,00 грн; 24.10.2022 - 50000,00 грн; 03.11.2022 - 100000,00 грн) - по акту від 16.09.2022 № 8 на суму 522049,50 грн. Вказане підтверджується поданою позивачем карткою рахунку (а.с. 30-34, т.1), поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.
З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що станом на час вирішення спору судом, заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.08.2022 №5/0822 становить 838755,50 грн.
20.04.2023 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою (а.с. 43, 45, т.1), в якому вимагав терміново сплатити заборгованість за договором у розмірі 838755,50 грн.
Оскільки відповідач повну суму орендної плати не сплатив, позивач звернувся з позовом до суду, що розглядається в межах цієї справи. Водночас, окрім основного боргу у сумі 838755,50 грн, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 8580,75 грн, 3% річних в сумі 12543,60 грн, пеню в сумі 127830,31 грн. Розрахунок спірних сум позивачем здійснено по кожному акту окремо в межах наступного періоду (а.с. 70-80, т.1):
- по акту від 03.10.2022 № 9 на суму боргу 74730,00 грн: пеня за період з 21.10.2022 по 20.04.2023; інфляційні втрати за період листопад 2022 року - вересень 2023 року; 3% річних за період з 21.10.2022 по 20.10.2023;
- по акту від 16.09.2022 № 8 на суму боргу 227049,50 грн: пеня за період з 04.11.2022 по 03.05.2023; інфляційні втрати за період листопад 2022 року - вересень 2023 року; 3% річних за період з 04.11.2022 по 20.10.2023;
- по акту від 17.07.2023 № 4 на суму боргу 536976,00 грн: пеня за період з 28.07.2023 по 20.10.2023; інфляційні втрати за період серпень-вересень 2023 року; 3% річних за період з 28.07.2023 по 20.10.2023.
Відповідачем суду контррозрахунку не подано, в цей же час відповідач заявив суду клопотання про зменшення судом суми заявленої до стягнення пені на 90%. На підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав для зменшення суми пені відповідач до матеріалів справи долучив наступні докази:
- довідку за підписом директора та головного бухгалтера ПСП «Дружба народів», сформовану станом на 14.02.2024 (а.с. 85, т.2), про те, що з облікової кількості штатних працівників - 76 працівника, кількість мобілізованих працівників становить 3 працівника, у відпустці за власний рахунок перебуває 64 працівника;
- фінансові результати ПСП «Дружба народів» за 9 місяців 2023 року (а.с. 86-88, т.2), згідно з якими прибуток відповідача за цей період становить 161000,00 грн;
- лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (а.с. 89, т.1), в якому засвідчено, що військова агресія РФ проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили);
- лист Березівської районної державної (військової) адміністрації Одеської області від 01.09.2022 № 01/01-24/22/3012 (а.с. 90, т.2), яким засвідчено, що ПСП «Дружба народів» включено до переліку підприємств, які є виконавцями мобілізаційних завдань згідно з розпорядженням Березівської районної державної адміністрації від 23.07.2021 № 115/А-2021/ДСК «Про визначення підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, залучених до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) у Березівському районі на особливий період» (зі змінами). Також повідомлено, що між Березівською районною військовою адміністрацією Одеської області та ПСП «Дружба народів» було укладено договір (контракт) на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26.08.2022 № 98/ДСК.
Заперечуючи щодо поданого відповідачем клопотання, позивач подав суду роздруківку з відкритих джерел (а.с. 100-102, т.2), які містять дані, що чистий прибуток відповідача у 2021 становив 52209000,00 грн, а у 2022 році - 1206000,00 грн.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 1, 3 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За змістом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п.7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 617 ЦК України визначено, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
У відповідності до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позиція суду
Під час розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.08.2022 №5/0822 в сумі 838755,50 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.
У зв'язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отримані від позивача послуги суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеню, відсотки річних та інфляційні втрати.
Перевіривши долучений позивачем до позовної заяви розрахунок спірних сум, суд встановив, що позивачем невірно визначений початок прострочення зобов'язання відповідачем за актом від 17.07.2023 № 4 на суму боргу 536976,00 грн, адже відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати вартість послуг протягом 10 робочих днів, а не календарних, відповідно, прострочення за цим актом має місце з 01.08.2023. З урахування зазначених недоліків судом здійснено власний розрахунок спірних сум, за результатом якого встановлено, що вірними сумами пені та 3% річних є 125241,06 грн та 12467,06 грн відповідно. При цьому, при перевірці розрахунку суми інфляційних втрат, в межах визначеного позивачем періоду, судом встановлено, що вірною сумою цих нарахувань є 18321,49 грн, водночас, приймаючи до уваги положення ч.2 ст. 237 ГПК України, якими визначено, що суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача у розмірі, заявленому позивачем - 8580,75 грн.
Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що відповідач у відзиві чітко та однозначно не зазначає, що він не отримував від позивача послуги за договором на спірну суму, суть його заперечень полягає у тому, що договір та акти підписані від імені ПСП «Дружба народів» невідомою особою, а акти не містять прізвища, ім'я та по-батькові особи, що їх підписала. Натомість, відповідач не подав суду жодного доказу, що підпис та печатка, яка проставлені/містяться на договорі та актах, поданих суду позивачем, здійснені іншою особою, а не керівником відповідача чи уповноваженою ним особою. При цьому суд зауважує, що подане відповідачем клопотання про призначення експертизи було повернуто без розгляду разом із зустрічною позовною заявою, а в межах розгляду судом позову позивача відповідач відповідного клопотання суду не подав, при цьому в матеріалах справи містяться оригінали вказаних документів. Між тим, згідно з положеннями ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, а отже оскільки саме відповідач у своїх запереченнях посилався на обставину підписання договору та актів невідомою особою, то саме відповідач мав і доводити відповідні обставини. З урахуванням викладеного, а також наявності електронного листування, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами обставин укладення договору з позивачем та надання позивачем послуг на спірну суму.
Водночас, вирішуючи питання щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій у виді пені за клопотанням відповідача, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає про таке.
Так, при зменшенні розміру штрафних санкцій суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб'єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Суд відзначає, що за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Вирішуючи питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій у цій справі суд враховує відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання, а також повідомлені відповідачем обставини та подані докази щодо задіяння ПСП «Дружба народів» до виконання мобілізаційних завдань, введення в Україні воєнного стану, у зв'язку з військовою агресією РФ та незначний прибуток відповідача за 9 місяців 2023 року, який становить 161000,00 грн. При цьому, з урахуванням позиції позивача, суд зазначає, що оцінка майнового стану відповідача судом здійснюється з урахуванням поточного стану, який впливає на спроможність виконання відповідачем рішення суду. З іншого боку суд враховує, що підприємницька діяльність відповідачем здійснюється на власний ризик, договір між сторонами був укладений вже під час дії воєнного стану в України, при цьому відповідач при укладені договору з позивачем на власний розсуд погодився з умовами, які передбачають застосування санкцій за прострочення виконання зобов'язання.
Отже, врахувавши зазначені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах сторін підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, у зв'язку з чим вважає необхідним та справедливим зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені на 50%. При цьому таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для боржника, так і для кредитора.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича, заявлені до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів", слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 838755,50 грн, пеню в сумі 62620,53 грн, 3% річних в сумі 12467,06 грн та інфляційні втрати в сумі 8580,75 грн
Розподіл судових витрат
Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За змістом ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при цьому зменшення судом суми пені не впливає на розподіл судового збору. Крім цього суд зауважує, що розподіл витрат здійснюється з урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та суми судового збору, який позивач мав сплатити за подання позову через систему «Електронний суд», у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий в сумі 11820,53 грн. При цьому позивач не позбавлений права звернутись до суду після постановлення рішення з клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 3046,98 грн. В іншій частині судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 129, 130 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" (вул. Генерала Плієва, 12, с. Червонознам'янка, Іванівський р-н, Одеська обл., 67211, код ЄДРПОУ 03769215) на користь Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) основний борг в сумі 838755 /вісімсот тридцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять/грн 50 коп, пеню в сумі 62620 /шістдесят дві тисячі шістсот двадцять/грн 53 коп, 3% річних в сумі 12467 /дванадцять тисяч чотириста шістдесят сім/грн 06 коп, інфляційні втрати в сумі 8580 /вісім тисяч п'ятсот вісімдесят/грн 75 коп та судовий збір в сумі 11820 /одинадцять тисяч вісімсот двадцять/грн 53 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11 березня 2024 р.
Суддя Д.О. Бездоля