Справа № 307/933/24
Провадження №1-кс/307/136/24
про арешт майна
07 березня 2024 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,
встановила:
Слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 05 березня 2024 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12024071160000164, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 22.02.2024 року приблизно о 16 год. 25 хв. в АДРЕСА_1 , між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт на грунті тривалих неприязних відносин, в ході чого ОСОБА_7 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_8 у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійної рани волосистої частини голови, перелому нижньої щелепи з правого боку.
23.02.2024 року СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області внесено відповідні відомості за вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
04 березня 2024 року до СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, надійшло клопотання від ОСОБА_7 про приєднання до матеріалів кримінального провадження дерев?яної палиці білого кольору.
04 березня 2024 року слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 дерев?яну палицю білого кольору визнано речовим доказом.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно положень п. 1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч.3 даної статі у випадку, мети збереження речового доказу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме речовими доказами є матеріальні об?єкти, набуті кримінально протиправним шляхом, що підтверджується здобутими доказами в межах кримінального провадження.
А також на підставі п.2 ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Враховуючи вище наведене, з метою забезпечення збереження речових
доказів, а саме запобігання можливості приховання, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, виникла необхідність у арешті майна, а саме: дерев?яної палиці білого кольору.
Під час розгляду клопотання прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в обґрунтування вказаного клопотання посилалася на викладені у ньому обставини.
Володілець майна ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду вказаного клопотання, у судове засідання не прибув без повідомлення причин неприбуття.
Слідчий суддя дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання слідчого з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1) ч. 2 цієї статті КПК України арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено серед іншого: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, третіми особами таким майном.
Із зазначеного клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 про арешт майна видно, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України (а. с. 1-2).
Із витягу з ЄРДР вбачається, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого 2024 року за № 12024071160000164 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України ( а. с. 3).
Із заяви-клопотання ОСОБА_7 від 04 березня 2024 року видно, що він просить приєднати речовий доказ, а саме дерев'яну палицю чорно-білого кольору до матеріалів кримінального провадження за № 12024071160000164 від 23 лютого 2024 року ( а. с. 4).
04 березня 2024 року, слідчим Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, дерев'яну палицю білого кольору, визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12024071160000164 від 23 лютого 2024 року (а.с. 5).
Також, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Ураховуючи наведене, а також те, що вказана біла дерев'яна палиця є речовим доказом та для запобігання можливості її приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження необхідно накласти арешт на вказане майно.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) перелік майна, на яке накладено арешт;
2) підстави застосування арешту майна;
3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;
4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,
постановила:
Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному № 12024071160000164, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном, а саме: дерев'яну палицю білого кольору, яка належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_2 .
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати ОСОБА_7 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 12 березня 2024 року о 14 год. 50 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1