Справа № 307/364/24
Провадження № 2/307/86/24
12 березня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Сойми М. М., за участю секретаря с/з Ваш Е. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем шлюб укладено 18 вересня 2006 року та рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2011 року шлюб між ними розірвано. Від даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2012 року з відповідача присуджено до стягнення аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 000, 00 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття. Крім цього, рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, відповідача ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 . На даний час син продовжує проживати з нею, перебувати на її утриманні та вихованні. Відповідач участі в утриманні та вихованні дитини не приймає, матеріально їх не підтримує. Неповнолітній син ОСОБА_3 є дитиною-інвалідом з діагнозом ВВР ЦНС, внутрішня шунтована гідроцефалія. Спастична тетраплегія, неповнолітня хронічна. Локалізована епілепсія з комплексними судомними нападами, фармакорезистентна. Підгрупа А. Згідно довідки КНП «Тячівська консультативна поліклініка Тячівської міської ради Закарпатської області» за № 214 від 23 квітня 2021 року неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 потребує домашнього догляду. Крім того, дитина-інвалід чотири рази на тиждень потребує перевезення на транспортному засобі до реабілітаційного центру для проведення реабілітаційних процедур. Однак, жодної допомоги з боку біологічного батька немає. Вказані процедури потребують значних матеріальних витрат, однак, відповідач кошти на утримання дитини надає час від часу, про що свідчать неодноразові звернення про погашення заборгованості по відповідач притягався до кримінальної відповідальності. Заборгованість по сплаті аліментів за останні два роки матір'ю відповідача ОСОБА_2 погашена частково лише 20 вересня 2022 року. Ніякої іншої матеріальної та нематеріальної допомоги на утримання дитини відповідачем не надавалося і не надається по цей час. Повне утримання та виховання неповнолітнього сина-інваліда до цього часу було на ній, а також зараз у всьому їй допомагає її теперішній чоловік ОСОБА_4 , який піклується про дитину та виховує його. Відповідач офіційно не працює, а періодично виїжджає на заробітки, він молодий за віком та працездатний, інших осіб на утриманні немає та аліменти також більше нікому не платить, а тому просить збільшити розмір стягуваних аліментів та стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4 500,00 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Решетар В. В. в судове засідання не з'явилися, позаяк представник позивача - адвокат Решетар В. В. подав суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, при цьому, позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, відзив на позовну заяву не подав, а тому, суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки зазначає про можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Батько, позбавлений батьківських прав, зобов'язаний виплачувати аліменти на свою дитину в розмірі, який визначається на загальних підставах відповідно до Сімейного кодексу. Крім виплат неповнолітній дитині, він повинен підтримувати дитину і по досягненню повноліття, якщо дитина офіційно визнана непрацездатною.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2011 року у справі № 2-1429/11 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у виконкомі Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 68 розірвано.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2012 року у справі № 711/9459/2012 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Дубове, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1 000 гривень щомісячно, починаючи з 26 вересня 2012 року і до його повноліття.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, відповідача ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
Згідно довідки № 1738 від 10 жовтня 2022, виданої Дубівською селищною радою Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), Тячівського району, Закарпатської області, Україна, має на утриманні сина інваліда з дитинства підгрупи «А» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 веде догляд за сином дитиною - інвалідом, її колишній чоловік ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні, догляді та реабілітації спільної дитини ОСОБА_3 .
Згідно довідки № 174 від 12 жовтня 2022, виданої Дубівською гімназією № 1 ОСОБА_3 дійсно навчається за індивідуальною формою навчання.
Як вбачається з психологічної характеристики Дубівської гімназії № 1 ОСОБА_3 , 2007 року народження, навчається за індивідуальною формою навчання: категорія особливих потреб, інтелектуальне порушення та вади у фізичному розвитку. Писати самостійно не може, позаяк права рука у нього недієздатна, у зв'язку тим, що у нього тетрапарез. Може виконувати вправи лівою рукою за допомогою учителя. Словниковий запис у нього бідний, бо переніс ряд операцій на головному мозку і має симптоматичну епілепсію. Пам'ять конкретно образна, має невеликий обсяг короткотривалої пам'яті, довготривала пам'ять носить епізодичний характер. Дрібна моторика є суттєвою перешкодою при виконанні будь-якого виду роботи. В даний час виховується у сім'ї ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , де для нього забезпечені сприятливі умови для виховання та навчання. Рідний батько ОСОБА_2 на протязі всього навчального періоду жодного разу не цікався успіхами сина у навчанні, вихованням сина не займається.
Згідно корінця медичного висновку № 93 про дитину інваліда віком до 18 років, виданого КНП «Тячівська консультативна поліклініка Тячівської міської ради Закарпатської області» від 23 квітня 2021 року неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється дитиною-інвалідом з діагнозом ВВР ЦНС, внутрішня шунтована гідроцефалія. Спастична тетраплегія, неповнолітня хронічна. Локалізована епілепсія з комплексними судомними нападами, фармакорезистентна. Підгрупа А.
Згідно довідки № 214, виданої КНП «Тячівська консультативна поліклініка Тячівської міської ради Закарпатської області» від 23 квітня 2021 року неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує домашнього догляду.
Дитина сторін ОСОБА_5 є інвалідом дитинства і потребує постійного догляду у зв'язку з важкою формою інвалідності, самостійно погано пересувається, сам не в змозі себе обслуговувати.
Окрім того, дитина сторін потребує постійного перевезення на транспортному засобі до реабілітаційного центру для проведення реабілітаційних процедур.
Судом в судовому засіданні встановлено, що з часу ухвалення рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2012 року, яким стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1 000 гривень щомісячно, змінився стан здоров'я дитини, змінився матеріальний стан позивача, яка не працює, позаяк веде догляд за дитиною інвалідом, і вказані обставини є підставою для зміни розміру стягуваних аліментів.
Розмір аліментів, що був визначений рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2012 року в розмірі по 1 000 гривень щомісячно, навіть з урахуванням підвищення його розміру до мінімального розміру аліментів на одну дитину (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), не може бути визнаний достатнім для належного забезпечення всіх потреб неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зважаючи, зокрема, на стан його здоров'я, а також потреби у його вихованні та навчанні за інклюзивною формою освіти, у позашкільних заняттях, консультаціях лікарів, і ці витрати несе лише позивач. Водночас відповідач є особою працездатного віку, є молодою та фізично здоровою людиною та інших осіб на утриманні немає.
За даних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити та збільшити розмір стягуваних аліментів на утримання однієї неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються з відповідача на користь позивача щомісячно, та стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 4 500, 00 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили.
У відповідності ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 81,141, 209, 223, 247, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Збільшити розмір стягуваних аліментів за рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2012 року та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 500, 00 (Чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 211, 20 гривень (Одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання та місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 12 березня 2024 року.
Головуюча: Сойма М.М.