08.03.2024 Справа № 756/2895/24
Унікальний №756/2895/24
Провадження №2/756/2370/24
08 березня 2024 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва ДибаО.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
Позивачзвернувся до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідачів шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, належної йому на праві власності. У добровільному порядку шкоду, завдану майну позивача, відповідачі не відшкодовують.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що дана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва і підлягає передачі на розгляд до іншого суду, виходячи з наступного.
У відповідності із ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 по справі № 911/2390/18 щодо територіальної юрисдикції (підсудності) зроблено наступні висновки.
Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Судом встановлено, що позовні вимоги виникли з приводу нерухомого майна, а саме відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , що у Печерському районі м. Києва..
Отже, компетентним та належним судом для розгляду даної справи є Печерський районний суд м. Києва.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Інші відомості, які б могли свідчити про правомірність розгляду позовної заяви саме Оболонським районним судом м. Києва матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно із ч.1 ст. 32 ЦПК України спори про підсудність не допускаються.
За таких обставин, виходячи із вищенаведеного та керуючись ст.30, 31, 32, 261, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири- передати на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Суддя Олексій ДИБА