12.03.2024 Справа № 756/3128/20
Справа № 756/3128/20
Провадження № 2-др/756/55/24
12 березня 2024 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Жук М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Рішенням суду від 23.02.2024 року позви задоволені частково.
05.03.2024 року до суду надійшли заяви ОСОБА_1 та представниці ОСОБА_2 - адвоката Слєпухи О.С. про ухвалення додаткового рішення. Розгляд вказаних заяв призначено на 14.03.2024 року.
11.03.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді, з мотивів того, що не згоден з прийнятим суддею рішенням за результатом розгляду справи.
Посилаючись на указану обставину, ОСОБА_1 зазначає, що має сумнів у об'єктивності головуючого судді при розгляді справи та його неупередженості.
За приписами ч. 8 ст. 40 ЦПК України учасники справи у судове засідання для вирішення питання про відвід судді не викликались.
Згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
За приписами ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь- якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
У постанові від 13.06.2007 року "Про незалежність судової влади" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Як вбачається з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Тому, вивчивши підстави порушеного відводу дійшов висновку про його необґрунтованість, підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України для відводу судді, заявником наведено не було, а процесуальні дії та рішення судді не є підставою для його відводу.
У відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України,
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за заявами ОСОБА_3 та представниці ОСОБА_2 - адвоката Слєпухи Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, до Відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду міста Києва для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя