Справа № 711/1582/24
Номер провадження 1-кп/711/308/24
11 березня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310000337 від 25.01.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, неодруженого, з вищою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
Епізод № 1
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.01.2024 р., приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи неподалік будинку №35 по вул. Гагаріна, м. Черкаси, на дорозі знайшов банківську картку, (з безконтактною технологією проведення платежів), яка була втрачена її власницею ОСОБА_5 , при невстановлених в ході розслідування обставинах, емітентом якої є АТ «ПУМБ», яка закріплена за рахунком НОМЕР_1 АТ «ПУМБ» та в силу вимог ст. 1 Закону України "Про інформацію" № 2657-ХП від 02 жовтня 1992 року, п. 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про платіжні системи коштів в Україні" № 2346 III від 05 квітня 2001 року, ч. 4ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-Ш від 7 грудня 2000 року, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року № 414, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом, в ході чого в останнього виник умисел на її привласнення та корисливий мотив на таємне викрадення з банківського рахунку грошових коштів. Знайшовши банківську картку, ОСОБА_4 , не вчинив жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, а покинув місце вчинення правопорушення.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення-проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документу.
Епізод № 2
ОСОБА_4 , умисно привласнивши належну ОСОБА_5 банківську картку за вищеописаних обставин, продовжуючи реалізацію свого загального злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна шляхом розрахунку вищевказаною банківською карткою за товар, керуючись жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, діючи умисно, за період часу з 22.01.2024 по 23.01.2024 при купівлі товарів розрахувався банківською карткою АТ «ПУМБ», яка закріплена за рахунком НОМЕР_1 та належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальну суму 1 637 грн. 04 коп., а саме:
- 22.01.2024 о 20:27 в магазині «МіккіМаус» за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 53 на суму 95 грн.;
- 22.01.2024 о 20:34 розрахунок за продукти в магазині «Делікат», який розташований за адресою: вул. Гагаріна, 55/1, м. Черкаси на суму 763 грн. 69 коп.;
- 22.01.2024 о 20:36 в магазині «Українські ковбаси» за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 27/3 на суму 116,35 грн.;
- 22.01.2024 о 20:40 в магазині «Файномаркет» за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 35 на суму 320,40 грн.;
- 23.01.2024 о 08:27 в аптеці «Шара» за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 35 на суму 9,60 грн.;
- 23.01.2024 о 08:29 розрахунок за продукти в магазині «Делікат», який розташований за адресою: вул. Героїв Дніпра, 87/1, м. Черкаси на суму 198 грн. 00 коп.
- 23.01.2024 о 08:40 в магазині «Формула смаку» за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 49 на суму 134 грн.
Своїми діями ОСОБА_4 завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1 637 грн. 04 коп.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Пояснив, що 22.01.2024 приблизно о 19:00 він на вулиці знайшов загублену кимось банківську картку, навколо нікого не побачив та забрав її собі. Вирішив перевірити, чи зможе він розрахуватися нею в магазині. Зайшов до першого магазину, де купив цигарки і розрахувався цією карткою. Після чого направився до наступних трьох магазинів, де купив спиртні напої та їжу. На наступний день знову пішов до аптеки та магазинів, які вірно зазначені в обвинувальному акті, де знову купив товар для себе. А приблизно через день до нього додому вже прийшли працівники поліції. Із сумою завданих потерпілій збитків погоджується, зобов'язується найближчим часом відшкодувати їй завдану шкоду. В скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та повністю визнав, просив суворо не наказувати, надавши шанс на виправлення. Також просив врахувати, що під час досудового розслідування він визнавав свою провину, зробивши для себе належні висновки, надавав правдиві свідчення про обставини вчинення ним злочину, вибачився.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та потерпіла, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 по епізоду № 1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документу.
Дії ОСОБА_4 по епізоду № 2 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться: ч. 1 ст. 357 КК України до кримінальних проступків, а ч. 4 ст. 185 КК України до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю, не судимий в силу ст. 89 КК України, вину визнав, щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
При цьому суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася, добровільно відшкодував завдані збитки на лікування.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, неодноразово вибачався за вчинене та висловлював жаль з цього приводу, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Разом з тим, згідно приписів ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Як вбачається з обвинувального акту, як обтяжуюча покарання ОСОБА_4 обставина зазначена - рецидив кримінальних правопорушень. Відповідно до ст. 34 КК рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий, але відповідно до положень ст. 89 КК України визнається таким, що не має судимості, оскільки ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.11.2021 звільнений від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, визначеного вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.10.2019 за ч. 1 ст. 121 КК України.
Отже, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, розміру спричинених збитків, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає необхідним призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки у відповідності з п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не заявлений, що не позбавляє права останню відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.
Судові витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України,
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
-за ч.4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази по справі:
-2 оптичні носії інформації марки DVD-R 16X 4,7 GB 120 MIN з відеозаписами подій, які мали місце в магазині «Делікат» 22.01.2024 та 23.01.2024, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1