Справа№ 693/266/24
1-кс/693/74/24
про арешт майна
28.02.2024 року м. Жашків
Слідчий суддя Жашківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши подане в рамках кримінального провадження № 12024250330000088 від 26.02.2024 слідчим СВ відділу поліції № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 , яке погоджене начальником Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_4 , клопотання про арешт майна,
Слідчий СВ відділу поліції № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання вказав, що слідчим відділенням ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250330000088 від 26.02.2024, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом крадіжки частин стовбурів дерев у захисних лісових насадженнях.
26.02.2024 на лінію «102» надійшло повідомлення до ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від ДОП ОСОБА_6 про те, що під час патрулювання в адміністративних межах Жашківської ОТГ Уманського району на узбіччі автодороги між селами Конела та Соколівка Уманського району було виявлено осіб, які здійснювали навантаження на причіп легкового автомобіля частин стовбурів дерев та гілля з захисного зеленого лісового насадження лінійного типу розташованого по правій стороні ділянки автомобільної дороги в напрямку руху до с. Соколівка, які тим самим намагались викрасти вищевказану деревину.
26 лютого 2024 року в ході проведення огляду місця події на відстані 50 метрів від автодороги між селами Конела та Соколівка Уманського району Черкаської області було виявлено та вилучено легковий автомобіль ВАЗ 2105 червоного кольору з номерним знаком НОМЕР_1 та причепом марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 , з навантаженими на ньому частинами дерев різного діаметру та розміру в кількості близько 40 шт. з довжиною стовбура близько 2 метрів, різного діаметру, частинами дерев (колодки) різного діаметру та розміру в кількості близько 30 шт. та бензопилу «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування.
26 лютого 2024 року слідчим проведено огляд вказаного легкового автомобіля ВАЗ 2105 червоного кольору з номерним знаком НОМЕР_1 та причепом марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 , з навантаженими на ньому частинами дерев різного діаметру та розміру в кількості близько 40 шт. з довжиною стовбура близько 2 метрів, різного діаметру, частинами дерев (колодки) різного діаметру та розміру в кількості близько 30 шт. та бензопили «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування.
Постановою слідчого від 26.02.2023 причіп марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 , з навантаженими на ньому частинами дерев різного діаметру та розміру в кількості близько 40 шт. з довжиною стовбура близько 2 метрів, різного діаметру, частинами дерев (колодки) різного діаметру та розміру в кількості близько 30 шт. та бензопилу «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024250330000088 від 26.02.2024 за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
У ході досудового розслідування установлено наявність підстав для накладення арешту на причіп марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 , з навантаженими на ньому частинами дерев різного діаметру та розміру в кількості близько 40 шт. з довжиною стовбура близько 2 метрів, різного діаметру, частинами дерев (колодки) різного діаметру та розміру в кількості близько 30 шт. та бензопилу «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування, вилучених в ході огляду місця події від 26.02.2024 у кримінальному провадженні № 12024250330000088 від 26.02.2024, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При цьому слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Опитані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , особи, які здійснювали навантаження, що вони в лісовому насадження поблизу автодороги між селами Конела та Соколівка Уманського району Черкаської області знайшли на землі повалене з корінням дерево, порізали його на частини за допомогою бензопили, яка була у них із собою та навантажували їх на причіп.
За таких обставин наявні підстави вважати, що з використанням причіпа марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 та навантажених на ньому частин дерев, яким мало здійснюватись перевезення деревини, бензопила «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування, якою здійснювалась порізка дерева, в розслідуваному кримінальному правопорушенні, тобто речі є засобами вчинення кримінального правопорушення.
При цьому навантажені на ньому частинами дерев різного діаметру та розміру в кількості близько 40 шт. з довжиною стовбура близько 2 метрів, різного діаметру, частинами дерев (колодки) різного діаметру та розміру в кількості близько 30 шт., є незаконно здобутими дровами, тобто матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є речами, набутими кримінально протиправним шляхом.
Таким чином, причіп марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 та навантажені на ньому частинами дерев різного діаметру та розміру в кількості близько 40 шт. з довжиною стовбура близько 2 метрів, різного діаметру, частинами дерев (колодки) різного діаметру та розміру в кількості близько 30 шт., бензопила «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування, характеризуються ознаками, визначеними ст. 98 КПК України, а тому є речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником причепа марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 , є ОСОБА_7 , зареєстрований с. Соколівка Уманського району Черкаської області.
Враховуючи наявність підстав вважати, що причепа марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 , є засобом вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, а особи, які можуть бути причетними до його вчинення, у зв'язку з тимчасовим вилученням зазначеного автомобіля органом досудового розслідування разом із незаконно здобутими деревами та бензопила «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування усвідомлюють відкритий характер розслідування, наявні підстави для висновку, що при незастосуванні арешту майна вказані речові докази можуть бути відчужені, приховані чи перетворені, що унеможливить або істотно ускладнить виконання завдань кримінального провадження.
Таким чином, необхідність накладення арешту на причіп марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , а також на частини дерев різного діаметру та розміру в кількості близько 40 шт. з довжиною стовбура близько 2 метрів, різного діаметру, частини дерев (колодки) різного діаметру та розміру в кількості близько 30 шт. та бензопилу «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування, вилучених у ході огляду місця події від 26.02.2024 у кримінальному провадженні № 12024250330000088 від 26.02.2024, ґрунтується на можливості у такий спосіб запобігти вищевказаним ризикам.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи, що зазначене майно вилучено 26.02.2024, тому органом досудового розслідування дотримано вимогу ч. 5 ст. 171 КПК України щодо часу подання даного клопотання.
Слідчий, прокурор у судове засідання не з'явилися.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно п.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею ст.170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
У відповідності до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, перелік і види майна, що належить арештувати, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Вимогами ст.172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт, підстави застосування арешту майна, перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення, порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено. Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення. Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
Частина 11 статті 170 Кримінально процесуального кодексу України вказує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вищевикладене та правову підставу для арешту майна, з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, розкриття даного кримінального правопорушення, а також з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, що мають значення для досудового слідства, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно, а саме: причіп марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , а також на частини дерев різного діаметру та розміру в кількості близько 40 шт. з довжиною стовбура близько 2 метрів, різного діаметру, частини дерев (колодки) різного діаметру та розміру в кількості близько 30 шт. та бензопилу «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування, вилучених в ході огляду місця події від 26.02.2024 у кримінальному провадженні № 12024250330000088 від 26.02.2024, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись ст.ст.98, 107, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: причіп марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , а також на частини дерев різного діаметру та розміру в кількості близько 40 шт. з довжиною стовбура близько 2 метрів, різного діаметру, частини дерев (колодки) різного діаметру та розміру в кількості близько 30 шт. та бензопилу «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування, вилучених у ході огляду місця події від 26.02.2024 у кримінальному провадженні № 12024250330000088 від 26.02.2024, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборонити розпорядження та відчуження причепу марки БАЗ моделі «8142» з номерним знаком НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 .
Заборонити використання, розпорядження та частини дерев різного діаметру та розміру в кількості близько 40 шт. з довжиною стовбура близько 2 метрів, різного діаметру, частини дерев (колодки) різного діаметру та розміру в кількості близько 30 шт. та бензопили «ЗЕНИТ» біло-зеленого кольору без заводського маркування, вилучених в ході огляду місця події від 26.02.2024 у кримінальному провадженні № 12024250330000088 від 26.02.2024.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Черкаського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня оголошення ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_9