Справа № 692/37/24
Провадження № 3/692/65/24
11.03.2024
11 березня 2024 року с-ще Драбів
Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Левченко Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД № 1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН невідомо, за вчинення правопорушень передбачених ст. 124, ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 349853 від 01.01.2024р., гр. ОСОБА_1 31.12.2023р. о 23:00 год. на автодорозі О-240216-2 сполученням с. Яворівка - с. Шрамківка, 0 км +100м, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не відреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, чим спричинив наїзд на перешкоду, а саме дерево обабіч автодороги, чим порушив п.п. 2.3Б, 12.1 ПДР України. Автомобіль отримав механічні пошкодження передньої кришки капоту, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 349854 від 01.01.2024р., гр. ОСОБА_1 31.12.2023р. о 23:00 год. на автодорозі О-240216-2 сполученням с. Яворівка - с. Шрамківка, 0 км +100м, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 , скоївши ДТП, а саме: здійснив наїзд на дерево обабіч дороги, після чого місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 А ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 312947 від 01.01.2024р., ОСОБА_1 31.12.2023р. о 23:00 год. на автодорозі О-240216-2 0 км +100м, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 , після скоєного ДТП за його участі вживав спиртні напої, а саме пиво. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився на відео, чим порушив вимоги п. 2.10є, 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Судові засідання неодноразово було відкладено у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 та за клопотаннями його захисника.
У судові засідання 11.03.2024р. гр. ОСОБА_2 не прибув, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
У судових засіданнях 11.03.2024р. захисник ОСОБА_1 - адвокат Зелений Ю.В. клопотав про об'єднання матеріалів трьох справ у одне провадження, доручення до матеріалів справи фото автомобіля та допит свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які були на місці пригоди.
Щодо обставин справи вказав на формулювання правопорушення, визначене ст. 124 КУпАП, послався на п. 26 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14. Вважав, що ОСОБА_1 не підлягає відповідальності за ст. 124 КУпАП. Зазначив, що описана у матеріалах ситуація не є ДТП, тому відсутній склад правопорушень, визначених у ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, відповідальність за якими тісно пов'язана з скоєнням особою ДТП. Просив закрити провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення по всіх статтях. Під час перегляду відеоматеріалів зазначив, що під час розгляду матеріалів поліцейські не оглянули автомобіль, на автомобілі, який вперся у гілку дерева, немає пошкоджень, саме дерево також не пошкоджено. Звернув увагу, що його клієнт, розповідаючи працівникам поліції про обставини події зазначив, що автомобіль було скочено на обочину. Натомість працівники поліції сформулювали ситуацію, що склалася, як ДТП, тому ОСОБА_1 повторював за ними це визначення. Захисник вважав факт ДТП відсутнім, зазначив про тиск поліцейських на ОСОБА_1 та намагання переконати того у наявності події ДТП, звернув увагу на відсутності відомостей про сліди гальмування на асфальті.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 01.01.2024р. допомагав ОСОБА_1 дістати автомобіль з кювету у потім відбуксирував даний автомобіль у с. Яворівку. Зазначив, що у автомобілі ОСОБА_1 був відсутній бензин і щоб дістати автомобіль з кювету довелося застосовувати інший автомобіль та допомогу сторонніх осіб, які його виштовхували. Пояснив, що на наданому фото зображено автомобіль ОСОБА_1 відразу після того, як його дістали з кювету 01.01.2024р. і приготували до буксирування. Зазначив про присутність працівників поліції на місці пригоди, з дозволу яких і було витягнуто автомобіль та які складали відповідні матеріали.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 01.01.2024р. повертався додому з с. Шрамківка та на автодорозі с. Шрамківка - с. Яворівка бачив патрульний автомобіль, а потім побачив автомобіль ОСОБА_1 , який буксирувався. Оскільки цього не дозволяли дорожні умови, то ОСОБА_3 рухався за автомобілем ОСОБА_1 . Зазначив, що коли автомобіль доставили на місце, той пошкоджень капоту не мав. На запитання про обставини пригоди ОСОБА_1 розповідав, що зіштовхував автомобіль на узбіччя, який покотився та з'їхав у кювет. Сам ОСОБА_3 автомобіля у кюветі не бачив.
Суддя, вивчивши матеріали справи, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП та наявність трьох адміністративних матеріалів по факту вчинення адміністративних правопорушень однією особою, суд вважає за доцільне об'єднати їх в одне провадження.
Згідно ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
У КУпАП визначено форму та передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановлюється в конкретній справі. У вищевказаних процесуальних документах, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно диспозиції ст. 122-4 КУпАП відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду
Відповідно до п. 26 постанови пленуму ВСУ "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року № 14 - суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Згідно сформованої в протоколах серія ААД № 349853 від 01.01.2024р., серія ААД № 349854 від 01.01.2024р. та серія ААД № 312947 від 01.01.2024р. фабул вчинення адміністративного правопорушення, гр. ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за скоєння зіткнення з деревом, внаслідок чого його автомобіль отримав механічні пошкодження передньої кришки капоту, порушивши при цьому вимоги п. 2.3б, 12.1 ПДР України; за ст. 122-4 КУпАП за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний та за ч. 4 ст. 130 КУпАП за вживання пива після скоєння ДТП за його участі.
Згідно п. 2.3Б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи додані:
- протоколи про адміністративне правопорушення серія ААД № 349853 від 01.01.2024р., серія ААД № 349854 від 01.01.2024р. та серія ААД № 312947 від 01.01.2024р.;
- рапорт поліцейського М. Сергієнка від 01.01.2024р., відповідно до якого 01.01.2024р. на автодорозі О-240216-2 сполученням с. Яворівка-с. Шрамківка, 0 км +100м, було виявлено транспортний засіб ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 , що зіткнувся з деревом. Під час розшукових заходів було встановлено, що вказаний автомобіль належить ОСОБА_1 , який був учасником ДТП та місце події покинув. Пояснив, що 31.12.2023р. о 23:00 год. вказаним транспортним засобом керував, з власної необережності не впорався з керуванням, з'їхав у кювет та зіткнувся з перешкодою, з місця ДТП зник. Повідомив, що вживав спиртні напої (пиво) після вчинення ДТП вдома, автомобіль залишив на місці пригоди. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, відносно нього було складено адміністративні матеріали за ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП.
- схему ДТП, яка сталася 31.12.2023р.о 23:00 год. на а/д О-240216-20 км +100м, з якої вбачається розташування автомобіля ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 . В частині даних про пошкодження транспортних засобів міститься запис про відмову ОСОБА_1 від підпису, кількість учасників ДТП - 1, вид пригоди 12.1, 2.3б (наїзд на перешкоду), порушення пункту ПДР: 12.1, огляд на стан сп'яніння не проводився.
- довідки ВПД № 1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області № 154/66/01, № 153/66/01 та № 151/66/01, датованих 09.01.2024р., про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП не притягувався;
- відеодокази на оптичному диску, з яких вбачається, що 01.01.2024р. о 12:07 год. працівник поліції на автодорозі спілкується з особою чоловічої статі - ОСОБА_1 . На узбіччі автодороги розташовано автомобіль ВАЗ світлого кольору, передня частина якого знаходиться у кюветі. ОСОБА_1 пояснює поліцейському, що керував автомобілем ВАЗ, у якого закінчився бензин, тому він вирішив, залишити його на узбіччі. Однак занадто сильно вивернув кермо і автомобіль з'їхав у кювет, коли той зіштовхував його. Керування транспортним засобом під час даних подій заперечував. Зазначив, що до описаних подій алкоголь не вживав, потім святкував новий рік. Заперечував необхідність повідомлення поліції про дану пригоду, заперечував подію ДТП, не погоджувався з пропозицією поліцейського пройти огляд, оскільки події ДТП не було, він з місця пригоди не зникав і необхідність проведення його огляду відсутня. Звернув увагу, що вживав пиво 01.01.2024р. і у разі проходження огляду на стан сп'яніння результат буде позитивним. Присутні при цьому працівники поліції стверджували про скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що спричинила пошкодження зображеного автомобіля ВАЗ, вказавши, що пошкоджено кришку капоту та вважали, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Інших доказів вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не надано.
У матеріалах зазначено, що у результаті ДТП автомобіль ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження передньої кришки капоту.
Згідно матеріалів відкритого доступу, зокрема бази даних Вікіпедія, капот - деталь автомобіля, яка закриває зверху відсік двигуна: складається із зовнішньої панелі, що знизу підсилюється внутрішньою панеллю, привареною по периметру. Суддя звертає увагу, що у протоколі серія ААД № 349853 від 01.01.2024р. не визначено, які саме механічні пошкодження отримав капот автомобіля ВАЗ (з зазначенням їх виду та розміру) та чи має він будь-які кришки. Матеріали не містять жодного документу про огляд автомобіля та про виявлення на ньому пошкоджень, зокрема, внаслідок ДТП. З наданого органом поліції відеозапису вбачається, що автомобіль ВАЗ контактує з частиною дерева, однак з відеозапису не є зрозумілим, чи отримав автомобіль, а така само і дерево будь-які пошкодження. При цьому з наданого відео та схеми ДТП вбачається, що ОСОБА_1 на місці пригоди не погоджувався з твердженнями працівника поліції як про ДТП, так і про отримані автомобілем пошкодження, а також про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння.
Як вбачається з диспозиції ст. 124 КУпАП, об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв'язком між наведеними діянням та наслідками.
Дослідивши дані докази суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості які б поза розумним сумнівом вказували на порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1 та п. 2.3 Б ПДР України, а також достатні відомості, які б свідчили про пошкодження транспортного засобу ВАЗ 2106 чи іншого майна. При цьому сторона захисту ОСОБА_1 у судовому засіданні факт нанесення пошкоджень майну (як автомобілю, так і іншому майну) заперечувала, звернувши увагу суду на відсутність свого обов'язку доведення такого факту. При цьому протокол про адміністративне правопорушення, який по своїй суті є актом обвинувачення та яким визначено межі судового розгляду не визначає виду ушкодження майна, його ступінь, розмір завданих збитків та взагалі не містить відомостей, хто є потерпілим по справі. Матеріали справи не містять письмових пояснень ОСОБА_1 по суті інкримінованих йому правопорушень, натомість у протоколах серія ААД № 349853 від 01.01.2024р., серія ААД №349854 від 01.01.2024р. та серія ААД №312947 від 01.01.2024р. наявні записи про його відмову від надання таких пояснень, що, проте, не підтверджуються іншими матеріалами справи, зокрема, наданим відеозаписом.
Також стороною захисту надано копію фото передньої частини автомобіля світлого кольору з номерним знаком НОМЕР_1 з прикріпленим буксирувальним ременем, з якої не вбачається, що даний автомобіль має пошкодження передньої частини, зокрема, капоту. Зі слів сторони захисту дане фото зроблено відразу після того, як автомобіль дістали з кювету 01.01.2024р. і дане твердження підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність всіх складових елементів об'єктивної сторони правопорушення за ст. 124 КУпАП. Зокрема, відсутні наслідки у вигляді пошкодженого майна, і, відповідно, відсутній причинний зв'язок між діями особи та наслідками, які не встановлені.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні від 26.06.2008 року у справі "Ващенко проти України "Європейський суд вказав, що: «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».
У рішенні від 25.07.2000, у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.»
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.
Оскільки додані до матеріалів справи докази не містять достатніх даних, які б поза розумним сумнівом вказували на порушення ПДР ОСОБА_1 під час керування автомобілем ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 , при обставинах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 349853 від 01.01.2024р. за ст. 124 КУпАП, яким визначено межі даного судового розгляду, отримання транспортним засобом механічних пошкоджень, пошкодження іншого майна та завдання матеріальних збитків, тому суддя приходить до переконання, що достатніх, допустимих та безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду не надано, його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена, склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в його діях відсутній, тому вказана справа підлягає до закриття.
Оскільки не було підтверджено подію ДТП 31.12.2023р. суд закриває адміністративну справи відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 та ч.4 ст. 130 КУпАП - за відсутністю в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень, оскільки відсутня сама подія ДТП .
Керуючись вищевикладеним та п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Об'єднати в одне провадження адміністративні справи з номерами справ: № 692/37/24, 692/38/24 та № 692/39/24 та присвоїти номер справи № 692/37/24.
Закрити провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана скарга до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.О. Левченко