Справа № 386/1071/16-к
Провадження № 1-в/553/73/2024
Іменем України
11.03.2024м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)», начальника арештного дому ОСОБА_4 стосовно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про приведення вироку Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2017 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VІІІ,
Начальник Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)» ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням про приведення у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що спрощення досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень" від 22.11.2018 вироку Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2017 стосовно засудженого ОСОБА_5 .
На обґрунтування подання вказав, що в ДУ "Полтавська виправна колонія (№ 64)" відбуває покарання ОСОБА_5 , засуджений 03.02.2017 Голованівським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 309 КК України, із врахуванням ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим до восьми років позбавлення волі. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 16.11.2016 по день набрання вирком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 06.03.2017, початок строку покарання 16.11.2011, кінець строку покарання 29.07.2024.
01.07.2020 набрав законної сили ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що спрощення досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень" від 22.11.2018, яким внесено зміни до ч. 1 ст. 309 КК України. Пунктом 13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків, суд визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 та 3 ст. 74 КК України.
Засуджений ОСОБА_5 надав суду заяву, в якій просив розглянути подання у його відсутність.
Начальник ДУ «Полтавської виправної колонії (№64)» надав суду заяву з проханням розглянути матеріали подання у відсутності представника адміністрації «Полтавської виправної колонії (№64)»
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
Відповідно до частини 5 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши матеріали подання, надані начальником ДУ «Полтавської виправної колонії (№64)», суд доходить висновку про таке.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2017 ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до восьми років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України до одного року позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Згідно із Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (надалі по тексту ? Закон № 2617-VIII), який набрав чинності з 01 липня 2020 року (крім пункту 2 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень цього Закону), внесено зміни до Кримінального Кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, частини 1 статті 309 КК України, згідно з якою: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років (ч.1 ст. 309 КК України).
Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що ОСОБА_5 засуджений вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2017, у тому числі за ч. 1 ст. 309 КК України, яка входить у сукупність злочинів, до 1 року позбавлення волі, за злочин, вчинений до набрання чинності Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018, призначене покарання не відбув, на нього поширюються правила щодо заміни невідбутої частини покарання, призначеного за ч. 1 ст. 309 КК України, більш м'яким - у виді обмеження волі з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК України.
Приймаючи до уваги, що з 01.07.2020 санкція ч. 1 ст. 309 КК України не передбачає покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним визначити засудженому ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України за вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2017 - за правилами ч. 1 ст. 72 КК України у виді 2 років обмеження волі.
Ураховуючи, що остаточне покарання призначено вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2017 за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, а саме шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання слід визначити раніше призначене - у виді 8 років позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)», начальника арештного дому ОСОБА_4 - задовольнити.
Вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2017 стосовно ОСОБА_5 привести у відповідність до Кримінального кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VІІІ.
Вважати ОСОБА_5 засудженим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання:
- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі,
- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
В силу ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Ленінський районний суд м. Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_1