Справа № 553/6917/22
Провадження № 2/553/168/2024
04.03.2024м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Подмаркової Ю.М.,
за участі: секретаря судового засідання Макаренка Я.В.,
розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 від 10.01.2024 про виклик та допит у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , витребування доказів та поновлення строку для подання додаткових доказів,
10.01.2024 від позивача ОСОБА_1 надійшло вищевказане клопотання.
На обґрунтування клопотання зазначено, що в судовому засіданні 21.12.2023 встановлено, що на виконання ухвали суду ПАТ "Страхова група "ТАС" надано матеріали страхової справи, однак не надано Акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) транспортного засобу "Opel combo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , за 2021 рік, складений працівником страхової компанії ОСОБА_2 , натомість наявний страховий акт, складений ОСОБА_3 ОСОБА_4 за декілька днів до судового засідання знайдено чернетку акту огляду автомобіля з описом його пошкоджень, на якому вказане прізвище представника страхової групи, який його склав. В судовому засіданні виникло питання про виплату їй страхової суми, яка менша від розміру пошкоджень, виявлених на автомобілі. На підставі викладеного, просить витребувати від ПАТ "Страхова група "ТАС" оригіналу Акту огляду транспортного засобу "Opel Combo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного у 2021 році працівниками страхової групи. Також, просить викликати та допитати у якості свідків у судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказані докази необхідні для вирішення питання про виплату страховою групою суми завданої шкоди у повному розмірі та встановлення причин виплати лише часткової суми пошкодженого автомобіля, а також для встановлення правильності записів спеціалістами страхової групи пошкоджень. Також, просила долучити виписку із її медичної картки із зазначеним діагнозом після ДТП, оскільки амбулаторна картка зберігалася у лікарні та її копію позивачем отримано лише 26.12.2023. Поважність пропуску подання доказів із позовною заявою обґрунтувала воєнним станом в Україні та частими повітряними тривогами, просила втановити додатковий строк для витребування судом вказаних доказів для встановлення суми завданої як матеріальної, так і моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4 , які належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.
Представник позивача - адвокат Павленко А.І. просив задовольнити клопотання позивача.
Відповідач ОСОБА_5 та її представник адвокат Литвишко І.В. у письмовій заяві-запереченні на клопотання від 10.01.2024 просили повернути його заявниці, вказали що дії позивача мають бути розцінені як зловживання своїми процесуальними правами.
При цьому, представник відповідача зазначила, що на її адвокатський запит страховою групою було надано Акт огляду транспортного засобу, але його копія неналежної якості.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники третіх осіб ПАТ "НАСК "Оранта" та ПАТ "Страхова група "ТАС" у судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Відповідно до частин 1-5 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За приписами статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слід зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.
Верховний Суд у вказаній постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків». 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
При цьому, суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.
Представником позивача у клопотанні та під час його розгляду доведено необхідність подання доказів на підтвердження обставин, які мають значення для справи. Тому, клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів підлягає задоволенню.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також виходячи з предмету та підстав позову, суд доходить висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає задоволенню, адже відповідні відомості можуть мати доказове значення у справі. При цьому, суд приймає до уваги той факт, що у учасників справи наявні копії зазначеного акту в неналежній якості і дана обставина унеможливлює дослідити його під час судового розгляду.
Тому, суд вважає необхідним витребувати в порядку ст. 84 ЦПК України від Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги (Берестейський), 65, тел. 0445360020, ЄДРПОУ 30115243) належним чином засвідчену копію (належної якості) Акту огляду транспортного засобу "Opel Combo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, від 08.09.2021 з додатками до нього, яка міститься в матеріалах страхової справи № 26025/23/2021/53. Підстав для витребування саме оригіналу Акту огляду транспортного засобу, не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання про витребування доказів суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Щодо клопотання про виклик та допит в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Частинами 1-3 статті 91 ЦПК України передбачено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Разом з тим, виходячи із обставин, зазначених позивачем у клопотанні, які можуть підтвердити вказані свідки, зокрема, складання страхового акту, акту огляду транспортного засобу та передачу чернетки запису пошкоджень автомобіля, суд доходить висновку, що такі обставини не мають значення для вирішення справи по суті. Сам факт складання зазначеними особами актів, стороною відповідача не оспорюється. Окрім того, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні поданого клопотання про допит свідків.
У зв'язку із задоволенням клопотання про витребування доказів є підстави для відкладення у відповідності з частиною 2 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України судового розгляду справи.
Керуючись статтями 12, 69, 76-77, 83-84, 223 ЦПК України, суд
Клопотання позивача ОСОБА_1 від 10.01.2024 - задовольнити частково.
Витребувати від Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги (Берестейський), 65, тел. 0445360020, ЄДРПОУ 30115243) належним чином засвідчену копію (належної якості) Акту огляду транспортного засобу "Opel Combo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, від 08.09.2021 з додатками до нього, яка міститься в матеріалах страхової справи № 26025/23/2021/53.
Витребувані докази належить направити на адресу Ленінського районного суду міста Полтави протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України.
Поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для подання доказів.
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик та допит у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.
Відкласти судовий розгляд справи до 14:00 год. 03.04.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11.03.2024.
Головуючий Ю.М. Подмаркова