Справа № 361/5929/21
Провадження № 2/361/229/24
05.03.2024
05 березня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Коваль О.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київській області та Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини,
06 липня 2021 року позивач звернувся до суду із позовом та просив суд зобов?язати ОСОБА_3 не чинити перешкод батьку дитини, ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також просив встановити батьку дитини для участі у вихованні та спілкуванні з сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступний спосіб участі у вихованні та встановлення часу для зустрічей:
• 2 рази на місяць забирати сина в 09.00 години ранку суботи та повертати матері о 19.00 годину в неділю з ночівлею на території батька, з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я сина та його особистого бажання;
• раз на тиждень у будні дні для відвідування дитини у дошкільному закладі;
• щорічно в день народження сина з 10:00 до 14:00 години без присутності матері,
• щорічно на свято Святого Миколая з 10:00 до 14:00 години без присутності матері;
• щорічно на свято Різдво з 10:00 до 14:00 години без присутності матері
• щорічно на свято Великдень з 10:00 до 14:00 години без присутності матері
• у період хвороби дитини безперешкодне відвідування дитини за місцем її фактичного перебування;
• 1 тиждень в зимовий період для проведення сумісного відпочинку без присутності матері;
• 1 тиждень у літній період для проведення сумісного відпочинку без присутності матері.
• зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити можливість спілкування батька з дитиною телефоном, інтернет або будь-якими іншими засобами зв'язку у будь-який день тижня без обмежень, з дотриманням режиму дня дитини.
Окрім наведеного просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати за сплачений судовий збір та витрати на надання правничої допомоги адвокатом.
Позивач посилався на те, що 12 вересня 2014 року між ним та ОСОБА_5 було укладено шлюб.
Від шлюбу вони мають дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 24 січня 2020 року відповідач разом з дитиною переїхала до міста Києва, де проживає до даного часу. З того часу, як відповідач із сином поїхали проживати в Київ він продовжував надавати його сину матеріальну допомогу щотижня на продукти харчування та щомісячно сплачував оренду за квартиру в якій проживає і його малолітній син.
24 липня 2020 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва шлюб за заявою відповідача розірвано.
Після від'їзду до місця проживання в місті Києві відповідач періодично надавала позивачу можливість бачитись з сином. Він часто забирав сина до себе на вихідні, де вони разом проводили час, спілкувалися, відвідували ігрові майданчики. Дитина перебувала у нього 2-3 дні, а потім він відвозив сина до матері, як попередньо і завчасно з нею домовлялись.
В липні 2020 року відповідач звернулась до суду із позовом про стягнення з позивача аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку ( доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року позов задоволено частково. Судом прийнято рішення про стягнення з позивача аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням суду ним виконується щомісячно.
Однак з травня 2021 року відповідач чинить перешкоди його зустрічам та побаченням з малолітнім сином та безпідставно не дає йому можливості бачитися з дитиною, саме тому він вимушений звернутися до суду.
Позивач неодноразово намагався вирішити з матір'ю дитини спір цивілізовано, шляхом переговорів, однак матір дитини постійно в телефонних розмовах та при зустрічі маніпулює ставленням позивача до дитини, його бажанням бачити сина та приймати участь в його вихованні. Вважає, що малолітня дитина може бути об'єктом для вимагання з позивача своїх вимог при розгляді позову, який нею поданий до Броварського міськрайонного суду Київської області про поділ майна подружжя.
Крім того, позивач має постійне місце проживання, де є всі необхідні для життя дитини умови, обладнана необхідними меблями, сучасною побутовою технікою, житлово-побутові умови сприятливі для перебування їх сина разом з позивачем, він забезпечує дитині раціональне харчування, купує одяг, взуття.
Для того, щоб позивач міг в подальшому виконувати свої батьківські обов'язки задля інтересів дитини, він вимушений звернутись до суду та просити суд встановити наступний графік спілкування заради того, щоб ані позивач, ані їх син не залежали від бажання відповідачки, її рішення чи волі.
• 2 рази на місяць забирати сина в 09.00 години ранку суботи та повертати матері о 19.00 годину в неділю з ночівлею на території батька з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я сина та його особистого бажання;
• Раз на тиждень у будні дні для відвідування дитини у дошкільному закладі;
• Щорічно в день народження сина з 10:00 до 14:00 години без присутності матері,
• Щорічно на свято Святого Миколая з 10:00 до 14:00 години без присутності матері;
• Щорічно на свято Різдво з 10:00 до 14:00 години без присутності матері;
• Щорічно на свято Великдень з 10:00 до 14:00 години без присутності матері;
• у період хвороби дитини безперешкодне відвідування дитини за місцем її фактичного перебування;
• 1 тиждень в зимовий період для проведення сумісного відпочинку без присутності матері;
• 1 тиждень у літній період для проведення сумісного відпочинку без присутності матері.
• зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити можливість спілкування батька з дитиною телефоном, інтернет або будь-якими іншими засобами зв'язку у будь-який день тижня без обмежень, з дотриманням режиму дня дитини.
05 серпня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 18 листопада 2021 року.
02 грудня 2021 року відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому частково заперечувала проти даного позову.
Посилалась на те, щоз 2014 року вона перебувала у шлюбі з позивачем. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2020 року шлюб між ними був розірваний.
Від спільного з позивачем шлюбу в них народився син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розлучення, вона разом із сином переїхала жити в інше місце, окремо від позивача, проте жодним чином не чинила перешкоди у спілкуванні дитини з батьком.
Через невеликий час після їхнього розлучення, позивач почав проживати з іншою жінкою та вести з нею спільне господарство.
Твердження позивача про те, що з травня 2021 року вона почала не давати йому дитину та чинити перешкоди у його спілкуванні з дитиною, є нічим іншим, аніж намаганням позивача ввести в оману суд та неправдиво викласти обставини, що мають значення для розгляду даної справи.
Проте, 15.10.2021 року, під час того, як позивач привіз після вихідних їхнього сина до дому, зі сторони співмешканки позивача почалась незрозуміла для відповідача поведінка, вона почала ображати відповідача та в присутності дитини накинулась на неї та намагалась завдати їй тілесні ушкодження. Звичайно на таку протиправну поведінку зі сторони співмешканки позивача, вона відреагувала законним шляхом та звернулась до поліції з відповідною заявою.
Наголошує на тому факті, що позивач хоч і був присутній при цій ситуації, проте жодним чином не намагався заспокоїти свою співмешканку, хоча і розумів, що це відбувається на очах їх маленького сина. В результаті цього інциденту дитина була дуже перелякана та ще протягом значного часу ставив питання позивачці, ?нічого в неї не болить??.
Вважає, що така поведінка позивача та його співмешканки є неприпустимою та в даний час, вона дійсно хвилюється, коли позивач бере сина до себе на вихідні дні, оскільки йому не відомо, що може зробити він або його співмешканка з їхнім сином та чи не завдає вона йому фізичних та моральних страждань.
Також позивач зазначає на тому, що відповідач навіть не дає спілкуватись в телефонному режимі з сином та він не має можливості спілкуватись і бачитись з дитиною, оскільки дитина зареєстрована в Броварах. Таке твердження позивача також є нічим іншим, аніж намаганням ввести суд в оману, оскільки позивачу достеменно відомо, що вони з сином проживають в Києві, більш того, вони проживають в одному районі, не далеко один від одного, позивач знає, який садочок відвідує їх син та може безперешкодно з ним спілкуватись.
Крім того, не відповідає дійсності і той факт, що позивач справно сплачує аліменти на утримання їх сина, так згідно до рішення суду він має сплачувати 1/2 частину з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Проте, позивач робить платежі нерегулярно та фактично приховуючи дійсні доходи.
Щодо вимог позивача, щодо встановлення графіку спілкування з сином, то тут зазначає наступне:
- Відповідач не заперечує проти того, щоб позивач 2 рази на місяць забирав їхнього сина до себе, проте не о 9:00 години ранку в суботу і повертаючи його о 19:00 в неділю, а забираючи його в п'ятницю ввечері із садочку і в понеділок так саме на 8:30 ранку приводив його з садочку.
- Щодо вимоги 1 раз на тиждень у будні дні відвідувати дитину у садочку, то тут поясн.' те, що в дитячому дошкільному закладі діють свої правила відвідування батьками їх приміщень, крім того на разі у зв'язку з захворюванням на СОVID-19 в даний час взагалі закрите перебування будь-кого з батьків на території садочку.
- Щодо вимог позивача, про те щоб щорічно з 10:00 по 14:00 дитина без присутності відповідача була б з позивачем на такі свята, як: День народження сина, свято Святого Миколая, свято Різдва, свято Великдень, то вона не заперечує, щодо того, щоб дитина за значні свята була також і з батьком, проте встановлювати відповідні години щорічно, є незручним та не ефективним методом, оскільки такі умови майже неможливо виконати. Так думає, що чи вона, чи позивач можливо захоче провести один з таких свят за межами м. Києва або України, а фактично зробити це буде неможливо із-за встановлених годин. Тому на її думку, більш дієвим та ефективним буде саме їх домовленість з позивачем про почергове проведення святкових днів з сином за попередньою домовленістю.
- Що стосується безперешкодного відвідування дитини за місцем її фактичного перебування, то тут так само зазначає, що якщо таке відвідування буде відбуватись поза межами того житлового приміщення в якому вона з дитиною буде проживати, то вона не заперечує (лікарня, санаторій та інше), проте вона повністю заперечую щодо того, щоб позивач приходив до їх помешкання та там проводив час з дитиною, особливо після того інциденту, що стався 15.10.2021 року.
- Щодо бажання позивача проводити 1 тиждень на зимових та 1 тиждень на літніх канікулах разом із сином без її присутності, то тут вона не заперечує проти такої вимоги, оскільки ще раз наголошує на тому, що вона не позбавляє батька права на спілкування із сином та проводження з ним часу.
- Що ж стосується вимоги позивача про те, щоб ОСОБА_6 забезпечила можливість батька на спілкування дитини з ним телефоном, інтернетом або у будь-який інший засіб та у будь-який день тижня без обмежень та з дотриманням режиму дня дитини, то зауважує, що вона проти такої вимоги виходячи з наступного. Її телефон є її особистою власністю на якому вона щодня працює протягом тижня, має багато дзвінків та не має можливості в той час, коли позивач вирішить для себе спілкуватись з сином, віддавати йому свій телефон при цьому не маючи змоги виконувати свою роботу. В разі якщо у позивача є таке бажання, він може придбати відповідного рівня телефон для дитини та спілкуватись із сином по телефону або через інтернет, проте враховуючи графік та режим дня дитини.
Також наголошує на тому моменті, що позивачем жодним чином не доведено та не надано ніяких доказів у здійсненні нею перешкод для спілкуванні йому із сином.
Він не звертався в службу у справах дітей та сім'ї з відповідними скаргами на її незаконні, якщо такі були дії, та не робив ніяких інших дій, що передбачені нашим законодавством з цих питань.
Вказаний позов був поданий лише після того, як відповідач звернулась до суду з позовом про розподіл спільного майна подружжя, яке позивач вирішив без її відома та її згоди переоформити на інших осіб та відчужити, а тому вирішив таким чином тиснути на неї, як на матір, та намагаючись добитись того, щоб відповідач все ж відмовилась від свого позову про розподіл майна.
11 липня 2023 року до суду надійшов висновок виконавчого комітету Ніжинської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо розв'язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 стосовно участі батька у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно наданого висновку, виходячи з вищевикладеного, відповідно до статей 19, 158 Сімейного кодексу України керуючись п.72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 ?Питання діяльності органів опіки та піклування пов'язаної із захистом прав дитини? та враховуючи найкращі інтереси дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з метою припинення загострення конфлікту між батьками, виконавчий комітет Ніжинської міської ради, як орган опіки та піклування, рекомендує встановити такий регламент побачень батька з малолітнім сином:
- за попередньою домовленістю з мамою дитини, ОСОБА_8 (за 1 добу до зустрічі) у період дії правового режиму воєнного стану -у населеному пункті, де проживає дитина першої та третьої суботи місяця з 10 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин;
- щорічно в день народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 10 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин у населеному пункті, де проживає дитина, без присутності мами, ОСОБА_8 ;
- щорічно на свято Святого Миколая, Різдво, Великдень з 10 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин у населеному пункті, де проживає дитина, без присутності ОСОБА_8 ;
- у період хвороби дитини безперешкодно відвідувати дитину за місцем її фактичного перебування;
- за попередньою домовленістю з мамою дитини, ОСОБА_8 та за наявності підтверджуючих документів, де буде проходити оздоровлення дитини 1 тиждень (сім днів) в зимовий та літній період, для проведення сумісного відпочинку та оздоровлення сина, без присутності ОСОБА_8 ;
- систематичне спілкування батька з дитиною телефоном у будь-який день тижня, з урахуванням режиму дня сина.
26 жовтня 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
05 березня 2024 року до суду надійшла заява та мирова угода, в заяві сторони просили затвердити мирову угоду, укладену між ними 04 березня 2024 року у справі № 361/5929/21 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . До вказаної заяви одночасно подали затверджену мирову угоду від 04 березня 2024 року.
В судове засідання, будучи належним чином повідомленими сторони та їх представники не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяву сторін про затвердження мирової угоди, текст мирової угоди, вважає за можливе затвердити мирову угоду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, 12 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2154 та який рішенням Дніпровського районного суду міста Києва було розірвано.
Від шлюбу вони мають дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року позов задоволено частково. Судом прийнято рішення про стягнення з позивача аліменти на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно наданого висновку від 11 липня 2023 року виконавчого комітету Ніжинської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо розв'язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 стосовно участі батька у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи з вищевикладеного, відповідно до статей 19, 158 Сімейного кодексу України керуючись п.72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 ?Питання діяльності органів опіки та піклування пов'язаної із захистом прав дитини? та враховуючи найкращі інтереси дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з метою припинення загострення конфлікту між батьками, виконавчий комітет Ніжинської міської ради, як орган опіки та піклування, рекомендує встановити такий регламент побачень батька з малолітнім сином:
- за попередньою домовленістю з мамою дитини, ОСОБА_8 (за 1 добу до зустрічі) у період дії правового режиму воєнного стану -у населеному пункті, де проживає дитина першої та третьої суботи місяця з 10 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин;
- щорічно в день народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 10 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин у населеному пункті, де проживає дитина, без присутності мами, ОСОБА_8 ;
- щорічно на свято Святого Миколая, Різдво, Великдень з 10 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин у населеному пункті, де проживає дитина, без присутності ОСОБА_8 ;
- у період хвороби дитини безперешкодно відвідувати дитину за місцем її фактичного перебування;
- за попередньою домовленістю з мамою дитини, ОСОБА_8 та за наявності підтверджуючих документів, де буде проходити оздоровлення дитини 1 тиждень (сім днів) в зимовий та літній період, для проведення сумісного відпочинку та оздоровлення сина, без присутності ОСОБА_8 ;
- систематичне спілкування батька з дитиною телефоном у будь-який день тижня, з урахуванням режиму дня сина.
04 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладена та підписана мирова угода, її текст поданий на затвердження до суду.
Відповідно до частини сьомої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
Статтею 207 ЦПК України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоди сторони можуть вийти за межи предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторона мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Умови даної мирової угоди викладені сторонами на окремому аркуші та підписані ними. У зв'язку з укладенням мирової угоди сторони погодили, що їм зрозумілі наслідки укладення мирової угоди, передбачені статтею 207 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Враховуючи, що умови мирової угоди не суперечать вимогам закону, не порушують права, чи охоронювані законом інтереси інших осіб свобод чи інтересів, є виконуваними, підписані особисто самими сторонами, суд вважає за можливе затвердити умови мирової угоди та закрити провадження у справі.
Відповідно до вимог статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим Законом України ”Про виконавче провадження”.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 207, 255, 256, 260, 353 ЦПК України, суд-
Затвердити мирову угоду від 04 березня 2024 року укладену між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , які є сторонами судової справи № 361/5929/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київській області та Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини, яка перебуває на розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області, з метою повного і остаточного врегулювання усіх конфліктів та спорів між Сторонами, сторони уклали дану Мирову угоду про наступне:
1. Сторони визнають, що вони мають рівні права та обов'язки щодо дитини у спілкуванні з ним і вихованні, зобов'язуються не чинити будь-яких перешкод один одному в реалізації своїх батьківських прав та обов'язків щодо виховання та вільного спілкування із неповнолітньою дитиною.
2. З метою забезпечення права дитини на рівну участь батьків у її утриманні, вихованні, забезпеченні фізичного, духовного та морального розвитку, сторони угоди дійшли згоди та визначили спосіб участі батька неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , у вихованні сина та спілкуванні із ним шляхом встановлення йому графіку зустрічей:
1) Один раз на місяць, в суботу та неділю, які йдуть один за одним, батько ОСОБА_1 забирає дитину ОСОБА_4 , з 10 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин, з можливістю відвідування громадських місць для проведення спільного відпочинку, за попередньою домовленістю з матір'ю за дві доби, в населеному пункті, де проживає дитина, без присутності ОСОБА_7 з урахуванням режиму дня, відпочинку, інтересів і потреб дитини за повідомленням матері про місцезнаходження дитини. Батько завчасно повідомляє про приїзд по телефону або за допомогою іншого засобу зв'язку матір дитини.
2) Щорічно, до досягнення дитиною повноліття, в день народження дитини - ОСОБА_4 , з 10 години 00 до 14 години 00 хвилин, батько ОСОБА_1 забирає дитину з можливістю відвідування громадських місць для проведення спільного відпочинку без присутності матері ОСОБА_7 , в населеному пункті, де проживає дитина з повідомленням матері про місцезнаходження дитини. Батько завчасно повідомляє про приїзд по телефону або за допомогою іншого засобу зв'язку матір дитини.
3) Щорічно, до досягнення дитиною повноліття, батько ОСОБА_1 забирає дитину ОСОБА_4 на свято Святого Миколая, Різдво, Великдень, з 10 години 00 до 14 години 00 хвилин в населеному пункті, де проживає дитина з можливістю відвідування громадських місць для проведення спільного відпочинку без присутності ОСОБА_7 з повідомленням матері про місцезнаходження дитини. Батько завчасно повідомляє про приїзд по телефону або за допомогою іншого засобу зв'язку матір дитини.
4) Батько, ОСОБА_1 забирає дитину ОСОБА_4 на період канікул у зимовий період впродовж одного тижня та на період канікул у літній період впродовж двох тижнів для проведення спільного відпочинку, оздоровлення та дозвілля без участі матері, ОСОБА_7 , але за попереднім повідомленням матері дитини за 20 днів та з повідомленням матері про місцезнаходження дитини під час відпочинку. Батько завчасно повідомляє про приїзд по телефону або за допомогою іншого засобу зв'язку матір дитини.
5) Батько ОСОБА_1 систематично (щонайменше один раз на тиждень) спілкується з дитиною, ОСОБА_4 , засобами телефонного, поштового, електронного, іншого засобу зв'язку, з урахуванням режиму дня, відпочинку, інтересів і потреб дитини.
3. Сторони погодили, що в зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні, посиленням заходів правового режиму воєнного стану та обставинами, які відбуваються на території України (погіршенням ситуації в країні, збільшенням обстрілів, та постійними заявами про можливий повторний повномасштабний наступ), неповнолітня дитина ОСОБА_4 буде проживати та знаходитись під тимчасовим захистом іншої держави разом з матір'ю дитини ОСОБА_7 .
4. Сторонами погоджено, що дія підпункту 4 пункту 2 даної Мирової Угоди, до закінчення дії воєнного стану на території України не набуває чинності, та не підлягає виконанню на території України. Сторони досягли згоди, що після закінчення дії воєнного стану на території України, дія підпункту 4 пункту 2 даної Мирової Угоди підлягає до виконання Сторонами. У випадку зміни обставин, умови пункту підпункту 4 пункту 2 можуть бути переглянуті за взаємною згодою Сторін. Зміни до даного пункту, у випадку попереднього письмового погодження Сторонами, оформляється додатком до даної мирової угоди та підлягає нотаріальному посвідченню.
5. Матір дитини ОСОБА_7 , з метою забезпечення визначених способів участі позивача у вихованні дитини надає батьку відомості про місце фактичного проживання дитини або місце зустрічей сина з батьком в населеному пункті, де проживає дитина згідно визначеного Сторонами графіку.
6. Сторони можуть змінювати час, місце, спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 за попередньою домовленістю, виходячи з інтересів та бажання дитини, принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, що оформляється додатком до даної мирової угоди та підлягає нотаріальному посвідченню.
7. ОСОБА_7 , матір дитини, надає згоду та не заперечує проти спілкування, приймання участі у вихованні дитини ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 , згідно узгодженого порядку та зобов'язується не перешкоджати спілкуванню сина з батьком.
8. Сторони зобов'язані не зловживати своїми правами, які б створювали певні обмеження прав другого з батьків, а також обмеження прав дитини.
9. Сторони, батьки, підтверджують, що цей договір відповідає їх дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається ними у відповідності зі справжньою їх волею, без будь-якого застосування фізичного чи психологічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин. Вони однаково розуміють значення, умови угоди, її природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даною угодою, а також свідчать, що угодою визначені всі істотні умови, про що свідчать їх особисті підписи на цій угоді.
10. Сторони підтверджують, що їм відома та зрозуміла ст.208 ЦПК України, а саме: ?ухвала про затвердження Мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України ?Про виконавче провадження?. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
11. Угода укладається Сторонами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення.
12. Сторони підтверджують, що не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даної угоди.
13. Дана мирова угода набирає чинності з моменту винесення ухвали Броварським міськрайонним судом Київської області про її визнання та про закриття провадження по даній цивільній справі.
14. Мирова угода підписана Сторонами у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної Сторони та для приєднання до матеріалів цивільної справи.
15. Сторони домовились, що всі витрати, здійснені ними у зв'язку із підготовкою позову та веденням вищезазначеної справи у суді, у тому числі витрати, пов'язані з правовою допомогою, відносяться на рахунок тієї Сторони, яка їх здійснила і не підлягають відшкодуванню (компенсації, поверненню) за рахунок іншої сторони.
Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження Броварським міськрайонним судом і є обов'язковою для позивача та відповідача.
Провадження у справі у цивільній справі № 361/5929/21, провадження 2/361/229/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Броварської міської ради у Київській області та Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини, - закрити.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання у п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. Особи, які не приймали участь у судовому засіданні мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на протязі п'ятнадцяти днів з дня вручення їм повного тексту ухвали суду.
Суддя Радзівіл А.Г.