Справа № 420/14197/23
11 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа перебувала адміністративна справа №420/14197/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 31.07.2023 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 року доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язано відповідача з 01.07.2021 року ОСОБА_1 нарахувати та виплатити щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Рішення суду набрало законної сили 31.08.2023 року. Одеським окружним адміністративним судом по справі виданий виконавчий лист.
22.02.2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.383 КАС України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України прийнято до розгляду, та запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у строк до 04.03.2024 надати пояснення щодо заяви ОСОБА_1 .
Станом на 11.03.2024 року пояснень від ГУ ПФУ не надійшло.
У поданій до суду заяві ОСОБА_1 зазначив, що рішення від 31.07.2023 року Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/14197/23, яким ГУ ПФУ зобов'язано з 01.07.2021 року нарахувати та виплатити йому щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», не виконується.
Він звертався до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавче провадження відкрите та його проінформовано про накладення штрафу на боржника постановою від 13.11.2023 року.
ГУ ПФУ повідомило його листом від 26.01.2024 року так як згідно з рішеннями нарахована доплата у розмірі 2 тис грн. з 01.07.2021 року, але розмір пенсії складає 35238,01 грн, розрахованим на виконання рішень по справам №420/11754/21, №420/13499/22, 422/12085/23. ГУ ПФУ вважає виконаним рішення по справі № 420/14197/23, доплата нарахована, проте не виплачується у зв'язку із застосуванням обмеження пенсії.
Заявник вважає дії ГУ ПФУ протиправними, оскільки в рішенні суду вказано нарахувати та виплатити доплату у розмірі 2 тис грн, проте вказана доплата не виплачується.
В обґрунтування неправомірності дій відповідача заявник посилається також на те, що ГУ ПФУ дії всупереч Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(ІІ), яким такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ. Рішення набрало законної сили 12.04.2023 року.
Заявник просить визнати протиправним рішення, вчинене ГУ ПФУ на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/14197/23, що призвело до скасування відновлення його порушених прав, підтверджених таким рішенням суду.
Розглянувши заяву, надані докази, матеріали справи в частині заявленої заяви у порядку ст.383 КАС України суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення. При цьому суд виходить з наступного.
Рішенням суду від 31.07.2023 року визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 року доплати до пенсії згідно з постановою КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язано відповідача з 01.07.2021 року ОСОБА_1 нарахувати та виплатити щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Рішення суду набрало законної сили 31.08.2023 року. Одеським окружним адміністративним судом по справі виданий виконавчий лист.
Судом встановлено, що ГУ ПФУ виконало рішення лише в частині нарахування доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», проте позивачу пенсія з урахуванням вказаної доплати не виплачується.
Позивач звертався до відділу ДВС щодо примусового виконання рішення та безпосередньо до ГУ ПФУ, проте боржник вважав виконаним рішення суду, посилаючись на те, що доплата нарахована, а не виплачується у зв'язку з встановленими обмеженнями максимального розміру пенсії встановлені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI.
У зв'язку з невиконанням рішення суду щодо поновлення порушених прав у повному обсязі, заявник (стягувач) звернувся до суду з даною заявою.
Суд вважає, що боржник ГУ ПФУ протиправно не виконує рішення суду у повному обсязі, чим продовжуються порушуватися права заявника.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Посилання ГУ ПФУ у відповіді на звернення ОСОБА_1 як на причину невиплати йому доплати до пенсії на застосування обмежень до пенсії позивача є безпідставним.
ГУ ПФУ при виконанні рішення суду від 31.07.2023 по справі №420/14197/21 щодо виплати ОСОБА_1 2 тис грн не враховано рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(ІІ), яким такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Рішення набрало законної сили 12.04.2023.
В мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України зазначив, що обмеження пенсії встановленням максимального розміру та зупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушують суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, зазначених у ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Оспорювані приписи Закону №3668, що обмежують максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом №2262, зокрема особам, на яких поширено приписи ч.5 ст.17 Конституції України, не відповідають сутності соціальних гарантій високого рівня для таких осіб.
Конституційний Суд України наголосив на тому, що встановлений ч.5 ст.17 Основного Закону України обов'язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї.
ОСОБА_1 отримує пенсію за Законом №2262 та згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Рішеннями судів по іншим справам №420/11754/21, №420/13499/22, 422/12085/23 визнано судом право ОСОБА_1 на отримання пенсії без обмежень її максимального розміру.
Крім того, судом встановлено, що заява позивача також розглянута без врахування положень Закону України «Про адміністративну процедуру». Розгляд заяви у встановленому вказаним законом порядку спонукало б ГУ ПФУ здійснювати виплату ОСОБА_2 пенсію без обмежень її максимального розміру, оскільки відповідно до ч.4 ст.6 Закону висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Практика Верховного Суду щодо не застосування обмеження максимального розміру пенсії особам, яким пенсія призначена за Законом №2262, є сталою.
Європейський суд з прав людини у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції» (від 19.03.1997, заява №18357/91, п.40) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення у повному обсязі виникає з моменту набрання ним законної сили.
Частиною 6 ст.383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.249 («Окремі ухвали суду») КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно з ч.4, ч.5 ст.249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо не виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язання ГУ ПФУ прийняття невідкладних заходів щодо виконання рішення суду від 31.07.2023 року в частині виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; доведення до відома начальника ГУ ПФУ про встановленні порушення та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З урахуванням положень ч.5 ст.249 КАС України, відповідно до якої, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Суд вважає, що вказана ухвала суду підлягає виконанню у місячний строк після набрання нею законної сили.
Керуючись ст. ст. 248, 249,383 КАС України, суд-
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України у справі - задовольнити.
Для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, довести відома начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановленні в ухвалі суду порушення та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти невідкладні заходи щодо виконання рішення суду від 31.07.2023 року в частині виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Про вжиті заходи повідомити суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Ухвала суду може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва