08 березня 2024 рокусправа № 380/23672/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФ України у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФ України в Полтавській області), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії як державному службовцю на підставі положень статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби роботу у Цюрупинській районній Державній податковій адміністрації Херсонської області, коли ОСОБА_1 були присвоєні звання з 10.01.1994 по 26.03.1998;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно з статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з 06.09.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані таким. Позивач не погоджується із спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підставою для відмови в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» стала відсутність необхідного стажу на посадах віднесених до категорії посад державної служби.
Ухвалою суду від 13.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що рішення про відмову в призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" прийняте ГУ ПФ України в Полтавській області. Також вказав, що до стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців не зараховуються періоди, коли особі присвоювалися персональні чи спеціальні звання.
Відповідач 2 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 (01.05.2016) позивач перебувала на посаді державної служби, але не мала 10 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзивів, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.03.2003 та перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області.
Позивач звернулася до відповідача 1 зі заявою від 06.09.2023 щодо проведення перерахунку пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказана заява від 06.09.2023 відповідно до екстериторіального принципу розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням від 13.09.2023 №212950000371 ГУ ПФ України в Полтавській області відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців; стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 становить 8 років 1 місяць 26 днів.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктом 10 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 11 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.
При цьому, абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється згідно з законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені (пункт 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII).
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до змісту спірного рішення ГУ ПФ України в Полтавській області 13.09.2023 №212950000371 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, оскільки у неї відсутній необхідний стажу державної служби. Зокрема, відповідачем 2 не зараховано до стажу державної служби період роботи позивача з 10.01.1994 по 26.03.1998 в органах державної податкової служби.
Позивач на час звернення до відповідача 1 зі заявою щодо проведення перерахунку пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» станом на 01.05.2016 займала посаду державної служби, що сторонами не заперечується.
Спір є питання про наявність у позивача достатнього стаж державної служби (понад 10 років станом на 01.05.2016).
Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , суд встановив, що ОСОБА_1 працювала з 10.01.1994 по 26.03.1998 та з 10.06.2008 по 22.03.2023 в органах державної податкової служби. Також, у трудовій книжці позивача внесено запис про те, що 05.05.1994 позивачем прийнята Присяга державного службовця. У спірному періоді з 10.01.1994 по 26.03.1998 позивачу присвоєне спеціальне звання інспектора податкової служби І рангу (01.07.1994).
Пунктом 1 Порядку №283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Пунктом 5 Порядку №283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990 (далі - Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 342.4 статті 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені і Податковим кодексами України від 12.08.2012 (про що зазначено вище).
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням пункту 7 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, де закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Враховуючи викладене, слід виснувати, що на момент звернення позивача до ГУ ПФ України у Львівській області (06.09.2023) у неї були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пункту 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, а саме позивач досягла 65 річного віку, набула більше 47 років страхового стажу, а стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 10 років. Крім того, станом на 01.05.2016 позивач продовжувала працювати на посадах державної служби.
Таким чином, відмова відповідача 2 в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 13.09.2023 №212950000371 слід визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов?язати ГУ ПФ України у Львівській області перевести з 06.09.2023 ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно з статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби спірний період з 10.01.1994 по 26.03.1998, під час якого позивачу присвоєне спеціальне звання.
Вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії як державному службовцю на підставі положень статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII не можк бути задоволена, оскільки позивач не обґрунтував, а суд не встановив протиправність бездіяльності відповідач 1.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на обраний судом спосіб захисту та відновлення прав позивача, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Полтавській області слід стягнути 805,20 грн., оскільки саме ним прийнято оскаржене рішення.
Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 255, 257, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії як державному службовцю на підставі положень статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби період роботи з 10.01.1994 по 26.03.1998 у Цюрупинській районній Державній податковій адміністрації Херсонської області, під час якого ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській перевести з 06.09.2023 ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно з статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66; ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 805 (вісімсот п'ять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКравців Олег Романович