08 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/8409/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради про визнання протиправним та скасування наказів, та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради від 03.08.2023 № 205, яким затверджено рішення, реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ MU01:0175-7441-4811-2988, номер листа А3150175744139724378, про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, к.н. 3510100000:04:010:0027, на об'єкт будівництва Нове розміщення магазину з облаштуванням зупинки за адресою АДРЕСА_1 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку до центру міста) м. Кропивницький;
- зобов'язати Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 02498694) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) містобудівні умов та обмежень забудови земельної ділянки, к.н. 3510100000:04:010:0027, на об'єкт будівництва Нове розміщення магазину з облаштуванням зупинки за адресою АДРЕСА_1 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку до центру міста) м. Кропивницький;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради від 03.08.2023 № 206, яким затверджено рішення, реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ MU01:0175-5684-4032-9928, номер листа А3150175568431941318, про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, к.н. 35101000000:02:002:0396, на об'єкт будівництва Нове розміщення магазину з облаштуванням зупинки за адресою АДРЕСА_1 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку з центру міста) м. Кропивницький;
- зобов'язати Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 02498694) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) містобудівні умов та обмежень забудови земельної ділянки к.н. 35101000000:02:002:0396, на об'єкт будівництва Нове розміщення магазину з облаштуванням зупинки за адресою АДРЕСА_1 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку з центру міста) м. Кропивницький.
Також просить, зобов'язати Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду упродовж 10 днів з набрання її законної сили.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалась на те, що оскаржувані накази прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки не містять підстав для відмови, тому є необґрунтовані та невмотивовані. Зазначала, що Кіровоградською міською радою, за результатами торгів, 30.06.2017 укладено з ОСОБА_1 два договори оренди земельної ділянки №№34, 35 та передано в оренду земельні ділянки за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею по 0,0030 га, кадастрові номери 35101000000:02:002:0396 та 35101000000:04:010:0027, для розміщення магазину з облаштуванням зупинки, місце розташування: АДРЕСА_1 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку з центру міста та до центу міста) м. Кропивницький. Відповідно до витягу з проектної документації із землеустрою, на підставі яких було здійснено передачу цих земельних ділянок в оренду позивачу, будь-яких обмежень у її використанні, згідно із цільовим призначенням, не встановлювалося. Крім того, зауважувала, що міська рада, з урахуванням висновків відповідача від 11.09.2014 № 2608 та від 11.09.2014 № 2609, ще у 2014 році погодила проект землеустрою, а в 2017 році, за результатами проведеного аукціону, передала ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлової і громадської забудови для розміщення магазинів з облаштуванням зупинки. Генеральний план міста Кіровограда затверджений рішенням міської ради від 12.09.2000 №627, тобто до погодження вищевказаних проектів землеустрою. Водночас, "План червоних ліній магістральних вулиць міста Кропивницького" був затверджений рішенням міської ради від 19.12.2017 №1252, тобто значно пізніше, аніж земельні ділянки були передані позивачеві із заздалегідь обумовленою метою. Тому позивач, отримавши у користування земельну ділянку, правомірно очікує на те, що його право на користування нею, її забудову в майбутньому, не буде порушено під час прийняття відповідачем рішення про відмову у видачі містобудівних умов і обмежень.
Ухвалою судді від 09.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.87-88).
Представником відповідача надано до суду відзив (а.с.93-99), у якому позов не визнав. Стверджував про законність спірних наказів, посилаючись на те, що розглядаючи заяву позивача, було встановлено невідповідність намірів забудови земельних ділянок положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні (зокрема плану зонування території міста Кропивницького). Так, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:010:0027 відноситься до зони ТР-2 - зона транспортної інфраструктури, тобто визначена в межах червоних ліній, розташована в межах червоних ліній вул. АДРЕСА_1, які затверджені рішенням міської ради від 19 грудня 2017 року № 1252 "Про затвердження містобудівної документації "План червоних ліній магістральних вулиць міста Кропивницького". Також при перевірці земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:02:002:0396, відповідності намірів забудови, встановлено, що згідно плану зонування території м. Кіровограда (Кропивницького), затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року № 2456, земельна ділянка, на якій запропоновано нове будівництво магазину з облаштуванням зупинки, відноситься до зони ТР-2 зона транспортної інфраструктури, тобто визначена в мажех червоних ліній. Дана земельна ділянка, повністю розташована в межах червоних ліній вул. АДРЕСА_1, які затверджені рішенням міської ради від 19 грудня 2017 року № 1252 "Про затвердження містобудівної документації "План червоних ліній магістральних вулиць міста Кропивницького". Тому вважає, що відмовляючи позивачу у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:04:010:0027 та. 3510100000:02:002:0396, що знаходиться по АДРЕСА_1 (на зупинках громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в бік до та з центру) у м. Кропивницький Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а прийняте рішення в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства.
Представником позивача подана відповідь на відзив, відповідно до якої вказує, що відповідачем жодним обґрунтуванням та доказом не спростовано явне порушення прав позивача стосовно "правомірних очікувань" особи щодо певного стану речей (у майбутньому). Відтак, правомірне очікування позивача на те, що його право на забудову земельних ділянок, за які він сплачує орендну плату, відповідно до договорів оренди, не буде порушено під час прийняття відповідачем рішення про відмову у видачі МУО, все ж протиправно порушено Управлінням містобудування та архітектури Кропивницької міської ради, підлягає судовому захисту та поновленню прав (а.с.127-129).
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що рішеннями Кіровоградської міської ради від 16.10.2012 №2011 та №2012 затверджено земельні ділянки по вул. Московській (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку до та з центру міста), право оренди на які набувається на аукціоні (а.с.32, 43).
У серпні 2014 року, на замовлення управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської міської ради, ТОВ "ТЕКТОРЕАЛ" виготовлено два проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки на яку право оренди строком на 10 років набувається на конкурентних засадах (земельних торгах) для розміщення магазину з облаштуванням зупинки (код КВЦП 30.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, загальною площею 0,0030 га за адресою: м. Кіровоград, вул. Московська (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку з центру міста) та загальною площею 0,0030 га за адресою: м. Кіровоград, вул. Московська (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку до центру міста) (а.с.28-38, 39-49).
Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради надано висновки від 11.09.2014 №2608 та від 11.09.2014 №2609, якими погоджено Управлінню земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища Кіровоградської міської ради 2 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,0030 га по вул. Московськів (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку до центру міста та в напрямку з центру міста) (а.с.38, 49).
30.06.2017 року Кіровоградською міською радою проведено земельні торги, за результатами яких ОСОБА_1 став переможцем (протокол від 30.06.2017 № 8109) (а.с.56-57).
На підставі протоколу від 30.06.2017 №8109, Кіровоградською міською радою 30.06.2017 укладено з ОСОБА_1 два договори оренди земельної ділянки №№34, 35 та передано в оренду земельні ділянки за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею по 0,0030 га, кадастрові номери 35101000000:02:002:0396 та 35101000000:04:010:0027, для розміщення магазину з облаштуванням зупинки, місце розташування: АДРЕСА_1 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку з центру міста та до центу міста) м. Кропивницький (а.с.50-55, 61-66).
18.07.2023 позивач звернувся через застосунок "ДІЯ" до Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради, із заявами щодо видачі містобудівних умов та обмежень на об'єкти будівництва на забудову земельних ділянок, кадастрові номери:
- 3510100000:04:010:0027 "Нове розміщення магазину з облаштуванням зупинки за адресою АДРЕСА_1 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку до центру міста) м. Кропивницький;
- 35101000000:02:002:0396 "Нове розміщення магазину з облаштуванням зупинки за адресою АДРЕСА_1 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку з центру міста) м. Кропивницький.
Листом від 18.07.2023 А3150175568431941318 (реєстраційний номер документу MU01:0175-5684-4032-9928) та листом від 19.07.2023 А3150175744139724378 (реєстраційний номер документу МU01:0175-7441-4811-2988) відповідачем відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, відповідно ч. 4 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (18-19, 21-22).
Додатково в листі від 18.07.2023 А3150175568431941318 наявна примітка - об'єкт будівництва розташований в межах червоних ліній на території автодороги вул. АДРЕСА_1, що порушує містобудівну документацію на місцевому рівні, а саме "План червоних ліній магістральних вулиць міста Кропивницького", затверджена рішенням міської ради від 19.12.2017 №1252 (а.с.21-22).
У подальшому, за результатами розгляду скарги адвоката Курлейко О.С. (а.с.24-25) щодо порушення порядку та форми надання відмови у видачі містобудівних умов та обмежень Управлінням містобудування та архітектури Кропивницької міської ради видано накази від 03.08.2023:
№205 "Про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва", яким відповідно до частини 6, 7 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівною діяльністю" із змінами №1817-VIII від 17 січня 2017року, на виконання наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 червня 2021 року № 681 "Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" на підставі скарги адвоката Олени Курлейко від 02 серпня 2023, яка надійшла до управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради та зареєстрована за № 23-1628, наказано відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво магазину з облаштуванням зупинки громадського транспорту, по вул. АДРЕСА_2 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку до центру міста) м. Кропивницький, кадастровий номер земельної ділянки 3510100000:04:010:0027)", замовник: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (а.с.20)
№206 "Про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва", яким відповідно до частини 6, 7 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівною діяльністю" із змінами №1817-VIII від 17 січня 2017року, на виконання наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 червня 2021 року № 681 "Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" на підставі скарги адвоката Олени Курлейко від 02 серпня 2023, яка надійшла до управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради та зареєстрована за № 23-1628, наказано відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво магазину з облаштуванням зупинки громадського транспорту, по вул. АДРЕСА_2 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку з центру міста) м. Кропивницький, кадастровий номер земельної ділянки 3510100000:02:002:0396)", замовник: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (а.с.23).
Не погодившись з такими рішеннями відповідача, представник в інтересах позивача звернулась до суду з даним позовом.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно із пунктами 1, 7, 8, 9 частини першої статті 1 Закону №3038-VI, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.
Частиною другою статті 5 Закону № 3038-VI передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. (ч.2 ст.8 Закону №3038-VI)
Згідно ч.1 ст.16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.
Порядок обміну інформацією між містобудівним кадастром та Державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.5 ст.16 Закону №3038-VI обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр".
Класифікація обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. (ч.ч.1, 2, 3 ст.17 Закону №3038-VI)
Частинами 1, 2, 3 статті 18 Закону №3038-VI визначено, що план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов'язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Зонування території здійснюється з дотриманням вимог установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.19 Закону №3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід'ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
Формування земельних ділянок для розміщення об'єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.
Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об'єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.
Детальний план території повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1 Закону України "Про землеустрій".
Детальний план території визначає, зокрема принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території.
Так, відповідно до пункту 14 статті 1 Закону №3038-VI червоні лінії - це визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Лінії регулювання забудови - це визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій (пункт 6 статті 1 Закону №3038-VI).
Відповідно до ч.1 ст.29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. (ч.2 ст.29 Закону №3038-VI)
Частиною 3 статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
При цьому, частина 4 цієї статті Закону №3038-VI передбачає, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Згідно ч.6 ст.29 Закону №3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
Отже, з аналізу зазначених норм Закону №3038-VI слідує, що відповідний уповноважений орган протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень, зокрема, про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обгрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом влади конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання органом влади законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Так, спірними наказами відповідача від 03.08.2023 №205 та №206, позивачу відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єктів будівництва, проте ці накази не містять конкретних підстав, мотивів, обґрунтувань для такої відмови, а тому прийняті в порушення вимог Закону №3038-VІ та не відповідають критеріям відповідності, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню, як протиправні.
Разом з тим, щодо мотивів, які наведені у листах відповідача про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, суд вважає за необхідне вказати.
Статтею 25 Закону №3038-VI встановлено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Частиною 5 статті 26 Закону №3038-VI передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №3038-VІ, зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов'язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Частина 3 статті 24 Закону №3038-VІ визначає, що передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території; генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території; план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"; детальний план території.
За правилами пункту "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Стаття 1 Закону України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон № 858-IV) містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким є допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.
Згідно із ч.1, 3 ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії земель: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Частиною 1 статі 20 ЗК України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.20 ЗК України, категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Судом встановлено, що цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:04:010:0027 та 3510100000:02:002:0396 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Орендарем яких до 14.07.2027 є позивач, з правом пролонгації (а.с.59, 70).
Отже, земельні ділянки, які орендує позивач за цільовим призначенням визначені саме для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Відповідно до ч.1 ст.38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм. (ст.39 Земельного кодексу України)
З аналізу вказаних норм слідує, що наміри використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначено статтею 24 Закону №3038-VІ.
Як встановлено судом, 30.06.2017 міською радою укладено з позивачем договори оренди земельних ділянок №34, №35 та передано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 3510100000:04:010:0027 та 3510100000:02:002:0396 для розміщення магазину з облаштування зупинки. Цьому передувало відповідне затвердження проектів землеустрою, який погоджувався в тому числі й відповідачем, та аукціон щодо передачі в оренду земельних ділянок із конкретно визначеною метою. Тобто, відведення земельних ділянок та надання їх у користування ОСОБА_1 для розміщення магазину з облаштування зупинки, відбулося на підставі містобудівної документації.
Позивач, саме з метою забудови цих земельних ділянок для розміщення магазину з облаштування зупинки, звернувся 18.07.2023 року до відповідача із заявами.
При цьому, відповідач не зазначає і не надає рішення Кропивницької міської ради, чи інші землевпорядні документи, на підставі яких було змінено цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:04:010:0027 та 35101000000:02:002:0396 - землі громадської забудови (код КВЦПЗ 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також не надає докази повідомлення ОСОБА_1 про таку зміну цільового використання земельних ділянок, наданих йому у користування.
У листі від 04.08.2023, відповідач повідомив, що відмовив позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень відповідно до ч.4 ст.29 Закону, а саме невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. При цьому у примітці цього листа вказано, що об'єкт будівництва (на земельній ділянці з кадастровим номером - 3510100000:02:002:0396) розташований в межах червоних ліній та території автодороги АДРЕСА_1, що порушує містобудівну документацію на місцевому рівні, саме «План червоних ліній магістральних вулиць міста Кропивницького», яка затверджена рішенням міської ради від 19.12.2017 року за №1252. (а.с.21)
Проте, на час надання земельних ділянок в оренду позивачу - 30.06.2017, це рішення міської ради від 19.12.2017, затверджено не було.
Крім того, відповідач у листі від 04.08.2023 №23-1361, посилається на те, що відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Плану зонування (зонінгу), який затверджений рішенням міської ради №2456 від 17.09.2013 року земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:02:002:0396 повністю розташована в зоні ТР-2, в межах червоних ліній АДРЕСА_1, які затверджені рішенням міської ради від 19.12.2017 №1252, а земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:010:0027 частково розташована в зоні ТР-2, в межах червоних ліній АДРЕСА_1 (а.с.26-27).
Згідно із Планом зонування міста Кіровоград (Кропивницький), ТР-2 - це зона транспортної інфраструктури до якої відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній), доріг.
До переважних видів забудови земельних ділянок у цій зоні відносяться: проїзні частини, пішохідні тротуари міських вулиць; підземні пішохідні переходи з виходами; захисні зелені насадження вздовж проїзної частини; мости, тунелі, транспортні розв'язки.
До супутніх переважним видам належать такі забудови: майданчики для стоянки автотранспорту; пункти зупинки пасажирського транспорту та їх обладнання; тролейбусні лінії та їх облаштування; споруди лінійного та енергетичного господарства; споруди сигналізації та зв'язку міського електротранспорту; інженерні комунікації; огорожа вулиць та відбійники; дорожня інформація (знаки та ін.).
План зонування відносить такі допустимі види забудови за умови отримання спеціального погодження в зоні ТР-2: елементи зовнішньої реклами; малі архітектурні форми комерційного призначення площею не більше 20 м2, які не мають фундаменту; архітектурні форми благоустрою (фонтани, клумби, декоративні насадження, майданчики відпочинку); пам'ятники.
Об'єкти, що заборонені до розміщення в межах червоних ліній: - ті, що займають площу більше 30 м2, мають фундамент; - елементи зовнішньої реклами, що погіршують умови видимості; - в зоні трикутника видимості розміщувати елементи вищі за 0,5 метри, включаючи зелені насадження. ТР-3. Зона СТО, АЗС, автопарків, гар
Так, з наданих відповідачем витягів з містобудівної документації від 20.09.2023 № 78 і №79, а також доданих до відзиву, вбачається схематичне, а не фактичне, розташування орендованих ОСОБА_1 земельних ділянок - посередині автодороги (а.с.80), магістральної АДРЕСА_1 , що не відповідає проектній документації. (а.с.72-76, 77-80, 84, 85) До того ж, схеми надані відповідачем щодо розміщення земельних ділянок не відповідають даним кадастрової кари щодо знаходження вказаних земельних ділянок (земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:010:0027 (https://opendatabot.ua/l/3510100000:04:010:0027?from=search та земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:02:002:0396 (https://opendatabot.ua/l/3510100000:02:002:0396?from=search).
Стосовно позовних вимог, в яких позивач просить зобов'язати Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки, то суд зазначає, що оскільки рішення від 03.08.2023 №205 та №206 не містять конкретних підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, при тому, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, обов'язок відповідача приймати законні рішення визначений Основним Законом України та додатковому спонуканню з боку суду не підлягає.
Частиною четвертою статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Законодавчо поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень не унормовано. Однак, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли йдеться лише про один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі суб'єкта діяти чи не діяти, а якщо діяти - то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, прямо або опосередковано закріплених у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог, в яких позивач просить зобов'язати Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки необхідно відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на те, що рішення від 03.08.2023 №205 та №206 визнані протиправними та скасовані, оскільки не містять підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 18.07.2023 щодо видачі містобудівних умов та обмежень на об'єкти будівництва на забудову земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:04:010:0027 та 35101000000:02:002:0396, з урахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.
Щодо встановлення судового контролю, то відповідно до ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Таким чином, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.
При цьому, суд зазначає, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (ч.4 ст.372 КАС України).
У разі ухилення відповідача від виконання у встановлений судом строк зобов'язання, покладеного на нього рішенням суду, це рішення підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому Законом України "Про виконавче провадження".
У разі можливих зловживань з боку відповідача при виконанні цього рішення, позивач вправі на підставі статті 383 КАС України подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно ч.1 ст.132 КАКС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на те, що позивачем заявлено чотири позовні вимоги, дві з яких є похідними первинних, тому на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 2147,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також представник позивача в позовній заяві просить вирішити питання щодо розподілу витрат, понесених позивачем під час розгляду справи (а.с.3).
Представник відповідача вважає, що встановлені представником позивача тарифи є значно завищеними, розмір витрат не є співмірним зі складністю справи, тому подав клопотання про зменшення судових витрат (а.с.146-147).
Так, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надані: копія договору про надання правничої допомоги від 29.06.2023 №64 (а.с.136-139), копія платіжних інструкцій на підтвердження оплати у розмірі 15000 грн. (а.с.140-142), копію акту наданих послуг №64 від 15.02.2024 (а.с.143), детальний опис наданих послуг, згідно якого розмір гонорару у розмірі 30000 грн. сплачується за складання та подання до суду позовної заяви, а також відповіді на відзив (а.с.144).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору, часткове задоволення позову, позицію представника, що встановлені представником позивача тарифи є значно завищеними, розмір витрат не є співмірним зі складністю справи (а.с.146-147) та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 10000 грн.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради (25022, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ЄДРПОУ 02498694) про визнання протиправним та скасування наказів, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради від 03серпня 2023 р. № 205, "Про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва", яким відмовлено ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво магазину з облаштуванням зупинки громадського транспорту, по вул. АДРЕСА_2 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку до центру міста) м. Кропивницький, кадастровий номер земельної ділянки 3510100000:04:010:0027)».
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради від 03 серпня 2023р. №206, "Про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва", яким відмовлено ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: "Нове будівництво магазину з облаштуванням зупинки громадського транспорту, по вул. АДРЕСА_2 (на зупинці громадського транспорту "Лелеківське кладовище" в напрямку з центру міста) м. Кропивницький, кадастровий номер земельної ділянки 3510100000:02:002:0396)".
Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 18.07.2023 щодо видачі містобудівних умов та обмежень на об'єкти будівництва на забудову земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:04:010:0027 та 35101000000:02:002:0396 та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені ним судові витрати: на оплату судового збору в сумі 2147,20 грн.; на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 02498694).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА