11 березня 2024 рокуСправа №160/549/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчините певні дії,-
05.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №19911 від 14.12.2023 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «АЛЬГІР», податковий номер 42616474, критеріям ризиковості платника податків;
- зобов'язати Східне міжрегіональне управляння ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬГІР», податковий номер 42616474, із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення відповідача порушує права та інтереси позивача, оскільки його внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Відповідачем не надано матеріалів, на підставі яких позивача як платника податків віднесено до такого переліку ризиковості платника податку. На підставі оскаржуваного рішення відповідач зупиняє реєстрацію податкових накладних позивача та в подальшому відмовляє у їх реєстрації. Позивач наголошує, що відповідач не з'ясував специфіку проведених господарських операцій та не визначив документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій. Порушення контрагентами позивача податкової дисципліни не може мати негативних наслідків для позивача.
10.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
31.01.2024 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що в ході проведення аналізу баз АІС «Податковий блок» підсистеми «Реєстр ліцензій» встановлено, що 04.12.2023 року позивачу анульовано ліцензію на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202201492 від 07.10.2022 року. Відповідач зауважує, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних позивач здійснює накопичення залишків пального, в свою чергу позивач з серпня 2023 року реалізацію пального не здійснює (не зареєстровано жодної податкової накладної). Однак відповідач зазначає, що на адресу позивача було зареєстровано податкові накладні. Також відповідач зауважив, що позивач не має ліцензії на зберігання пального, за даними звіту 20-ОПП має на правах оренди складське приміщення, однак при цьому за даними ЄРПН не здійснює придбання послуг з оренди складських приміщень. В свою чергу відповідач зазначив, що у листопаді 2023 року позивачем зареєстровано акцизні накладні на реалізацію дизельного палива, а отже позивач здійснив роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідної ліцензії. Крім цього відповідач зауважив, що за результатами проведеного аналізу встановлено пряму невідповідність придбання сільськогосподарської продукції обсягами постачання насіння соняшника та продуктів його переробки. Підсумовуючи відповідач зауважив, що позивач не являється сільськогосподарським підприємством в розумінні Податкового кодексу України. Крім цього відповідач зауважив, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. На підставі зазначеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альгір» зареєстровано юридичною особою 09.11.2018 року, що підтверджується записом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12241020000087818.
Видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
14.12.2023 року комісією Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №19911, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Альгір» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.
У вказаному рішенні зазначено підставу прийняття, а саме: у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесу поточної діяльності, а саме: постачання та придбання товарів в період з 19.06.2023 року по 30.11.2023 року.
Спірне рішення прийнято на підставі протоколу: №135 від 14.12.2023 року, відповідно до якого в ході проведення аналізу даних електронних баз АІС «Податковий блок» підсистеми «Реєстр ліцензій» встановлено, що 04.12.2023 року ТОВ «АЛЬГІР» (код за ЄДРПОУ 42616474) анульовано ліцензію на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 07.10.2022 року №990614202201492. Тобто, у ТОВ «АЛЬГІР» з 04.12.2023 року анульована ліцензія, видана органом ліцензування, які засвідчують право платника податку на торгівлю підакцизними товарами. При цьому, за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «АЛЬГІР» здійснює накопичення залишків пального. ТОВ «АЛЬГІР» з серпня 2023 року реалізацію пального не здійснює (жодної податкової накладної на реалізацію пального в ЄРПН не зареєстровано). В той же час, за період серпень - листопад 2023 року на адресу ТОВ «АЛЬГІР» зареєстровано податкові накладні на придбання палива дизельного ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710194300) у загальній кількості 13 078,051 т. на загальну суму ПДВ 108,4 млн. грн., в т.ч. від ТОВ «ЄКСОН ЮК» (45054208) у кількості 11 683,051 т. на суму ПДВ 95,4 млн. грн., від ТОВ «ТОРУМ» (41367994) у кількості 1 395 т. на суму ПДВ 13,0 млн. грн. Також, за даними АІС «Податковий блок» ТОВ «АЛЬГІР» не має ліцензії на зберігання пального, за даними звіту 20-ОПП має на правах оренди складське приміщення за адресою: м. Кам'янське, Західний проїзд, буд.5, при цьому за даними Єдиного реєстру податкових накладних не здійснює придбання послуг з оренди складських приміщень. Тобто, ТОВ «АЛЬГІР» здійснює накопичення залишків нереалізованих товарів (палива дизельного ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710194300)) за відсутності місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої звітності. Крім того, зазначив, що за результатами аналізу Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що ТОВ «АЛЬГІР» листопаді 2023 року зареєстровано акцизні накладні на реалізацію палива дизельного ДП-Л-ЄВРО5-ВО(2710194300) кодом операції для складання в одному примірнику «6» - реалізація отримувачу, який не є суб'єктом господарювання у кількості 1 442,9 т.. Тобто, ТОВ «АЛЬГІР» здійснено роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідної ліцензії. Також зазначено, що ТОВ «АЛЬГІР» здійснює постачання сільськогосподарської продукції (олії соняшникової, насіння соняшника, насіння ріпаку) за відсутності придбання такої продукції в звітному періоді 08-11.2023. Таким чином, наведена вище інформація може відповідати кодам 01, 04, 08, 09, 11 Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого Наказом Державної податкової служби від 11.01.2023 №17. Також зазначено, що з 08.06.2023 року ТОВ «АЛЬГІР» змінено юридичну адресу на: Кіровоградська обл. м. Олександрія, пр-т Будівельників, буд. 37. При цьому, згідно акту Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.09.2023 року №21/-32-00-13-11. TOB «ЕКСОН ЮК» (колишня назва) відсутнє за місцезнаходженням за адресою: Кіровоградська обл. м. Олександрія, пр-т Будівельників буд. 37. З 27.10.2023 росу ТОВ «АЛЬГІР» знов змінено юридичну адресу на: м. Київ, Печерський район, вул. Бойчука Михайла, буд.41-Б, офіс 2018. На теперішній час, листи направлені ТОВ «АЛЬГІР» на адресу: м. Київ, Печерський район, вулиця Бойчука Михайла, буд. 41 -Б, офіс 2018 повертаються поштою з позначкою - «адресат відсутній за адресою».
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, яке підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України(далі -Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить розшифрування податкової інформації, натомість податковим органом лише продубльовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що не дає можливості встановити, яких саме документів недостатньо контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»
Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Фактично, таке рішення було прийнято лише на підставі попереднього протоколу засідання комісії №135 від 14.12.2023 року, який, в свою чергу, ґрунтується виключно на наявності податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на відповідача завдань і функцій яким позивача було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків.
Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 року по справі №640/6130/20 зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем прийнято спірне рішення не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.
Підсумовуючи суд вважає за необхідне зазначити.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Як встановлено судом, оскаржуване рішення прийнято на підставі того, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на відповідача завдань і функцій. Водночас, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.
Окрім вищенаведеного суд звертає увагу, що сама по собі інформація, наведена в оскаржуваному рішенні, не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки отримана податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією, яка в свою чергу, згідно вищезазначеного протоколу, не досліджувалась відповідачем та не було проведено контрольних заходів щодо контрагентів позивача та дослідження його первинних документів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі №804/1984/16 та від 19.10.2023 року у справі №160/5256/19.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2022 року по справі №420/3835/20, підтримав позицію щодо необхідності визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків з огляду на відсутність в такому рішенні розшифрування податкової інформації та відсутність будь-яких доказів на підтвердження такої податкової інформації.
Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Таким чином суд доходить висновку, що спірне рішення контролюючого органу не містять конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про ненадання комісією належної оцінки встановленим вище обставинам.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, як такого, що прийняте останнім не у спосіб, передбачений законодавством України.
При цьому, суд окремо звертає увагу на те, що бланк рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, викладений у додатку №4 до Порядку №1165, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20, в постанові Верховного Суду від 31 березня 2023 року у справі №340/3519/20 та в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року у справі №380/4146/22.
Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, ефективним способом захисту прав позивача є задоволення позовної вимоги про зобов'язання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬГІР», податковий номер 42616474, із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, включеного на підставі рішення №19911 від 14.12.2023 року.
Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчините певні дії.
Згідно положень ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено судом позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
В свою чергу, позивачем було подано до суду дану позовну заяву в електронній формі за допомогою системи «Електронний суд».
Отже, позивачу при зверненні до суду необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., таким чином, судовий збір у розмірі 605,60 грн. є надмірно сплаченим.
З урахуванням зазначеного, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Керуючись ст.77, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» (01014, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 41б, оф. 2018, код ЄДРПОУ 42616474) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчините певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №19911 від 14.12.2023 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «АЛЬГІР», податковий номер 42616474, критеріям ризиковості платника податків.
Зобов'язати Східне міжрегіональне управляння ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬГІР», податковий номер 42616474, із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, включеного на підставі рішення №19911 від 14.12.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, 57, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альгір» (01014, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 41б, оф. 2018, код ЄДРПОУ 42616474) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський