про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
11 березня 2024 р. Справа № 120/2794/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні його до наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
З метою захисту своїх прав позивач вважає, що відповідача слід зобов'язати включити його до наказу про виплату згадуваної вище додаткової винагороди за період з 02 травня 2023 року по 29 лютого 2024 року.
Водночас у позовній заяві позивач просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду, що розцінюється судом як відповідне клопотання. Таке обґрунтоване тим, що позивач отримав тяжке поранення у вигляді травматичної ампутації лівої гомілки та станом на момент звернення до адміністративного суду перебуває на стаціонарному лікуванні. При цьому оскаржувана позивачем бездіяльність військової частини НОМЕР_1 триває і на момент звернення до суду, що свідчить про триваючий характер такого порушення. За наведених обставин позивач просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували особливості звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі у справах про виплату їм грошового забезпечення (чи його складових) у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі відносини врегульовано Кодексом законів про працю України, відповідно до частин 1 та 2 статті 233 якого у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 1-18/2013 надав офіційне тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України і роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення вказаної норми слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Тобто у разі невиплати складових грошового забезпечення строк звернення до адміністративного суду не застосовується.
Разом із тим Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинність 19 липня 2022 року, до Кодексу законів про працю України внесено зміни.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які стосуються стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Таким чином, починаючи з 19 липня 2022 року, у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Тобто, після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Як свідчить зміст позовної заяви, у ній йдеться про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Тобто спір пов'язаний із невиплатою позивачеві грошового забезпечення в повному розмірі.
А відтак в цьому випадку тримісячний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з дня отримання позивачем грошового забезпечення за період з 02 травня 2023 року по 29 лютого 2024 року в меншому розмірі, аніж йому належало до виплати (тобто в даному випадку тримісячний строк звернення до адміністративного суду обраховується з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права).
Разом із тим слід врахувати те, що відповідно до пункту першого глави XIX Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, наведеною нормою визначено імперативний припис щодо продовження строків, визначених статтею 233 Кодексу законів про працю України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), без будь-яких винятків.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
Постановою від 25 квітня 2023 року № 383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30 червня 2023 року
Тобто, Урядом було продовжено строк дії карантину через COVID-19 до 30 червня 2023 року, а тому з урахуванням пункту першого глави XIX Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України строки, визначені статтею 233 Кодексу законів про працю України, автоматично продовжено до 30 червня 2023 року.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
При цьому необхідно врахувати те, що позивач не міг передбачити дату, з якої строк дії карантину завершиться, адже постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. Тобто позивач був позбавлений можливості звернутися до суду з цим позовом в період дії карантину.
Відтак, на переконання суду, позивач мав право звернутися до суду за захистом своїх прав з урахуванням процесуальних строків, визначених пунктом першим глави XIX Кодексу законів про працю України, у тримісячний строк з дня завершення дії карантину, тобто до 02 жовтня 2023 року (30 та 31 вересня вихідні дні).
При цьому позовна заява подана до Вінницького окружного адміністративного суду 06 березня 2024 року, що свідчить про недотримання строку звернення до адміністративного суду, а тому слід дійти висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду.
Водночас суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 121 КАС України).
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску такого строку (в даному випадку строку звернення до суду), які об'єктивно перешкодили особі вчасно подати позов.
Визначаючись із тим, чи з поважних причин позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, враховую наступне.
У клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду зазначено, що позивач отримав тяжке поранення під час безпосередньої участі по забезпеченню здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що, на його думку, є поважною причиною пропуску відповідного строку.
На підтвердження наведених позивачем обставин щодо отримання тяжкої травми під час безпосередньої участі по забезпеченню здійснення заходів національної безпеки і оборони ним подано до суду довідку військової частини НОМЕР_1 вих. № 1/2249 від 24 травня 2023 року, зі змісту якої слідує, що 02 травня 2023 року ОСОБА_1 на полігоні поблизу населеного пункту Маломихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання службових обов'язків отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення правої нижньої кінцівки, відкритий багатоуламковий перелом правої вилкогомілкової кістки на рівні середньої-нижньої третини та латеральної кісточки зі зміщенням, травматичну ампутацію лівої гомілки на рівні верхньої третини.
Випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 7295 відділення травматології КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради підтверджується те, що позивач з 02 травня 2023 року по 06 травня 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні.
Іншою випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого травматологічного відділення № 6356 комунальне некомерційне підприємство "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги" м. Вінниця підтверджується те, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 08 травня 2023 року по 16 серпня 2023 року.
Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1178, що видана військовою частиною НОМЕР_2 , свідчить про те, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 16 серпня 2023 року по 21 листопада 2023 року, а із виписного епікризу з медичної картки стаціонарного хворого № 8657, виданого Військово-медичним клінічним центром Центрального регіону, слідує, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 22 листопада 2023 року по 11 грудня 2023 року.
Довідкою приватного підприємства "Ортопедсервісцентр" від 11 січня 2024 року № 34РЦ підтверджується те, що позивач перебував в стаціонарному відділенні реабілітаційного центру з 11 грудня 2023 року по 11 січня 2024 року з приводу протезування лівої нижньої кінцівки, а з довідки № 99, що видана Науково-дослідним інститутом реабілітації осіб з інвалідністю 05 лютого 2024 року, слідує, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному обстеженні з 11 січня 2024 року по теперішній час (тобто по 05 лютого 2024 року).
Відтак в даному випадку, на переконання суду, причини невчасного звернення до суду з позовом щодо оскарження бездіяльності військової частини слід визнати поважними, адже такі пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду з позовом (такими причинами є отримання позивачем тяжкої травми і подальше перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отримання такої травми під час безпосередньої участі по забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України).
Отже, аргументи, наведені позивачем, свідчать про поважність причин пропущення ним строку звернення до адміністративного суду, а тому такий строк слід поновити.
Відповідно до статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтею 160, 161 КАС України, що є підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Водночас пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Визначаючись з приводу того, за якими правилами позовного провадження здійснюватиметься розгляд адміністративної справи, зважаю на таке.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).
Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Окрім того, у позовній заяві позивач просить витребувати у військової частини НОМЕР_1 витяг з наказу про зарахування його до списків особового складу, витяг з наказу про виключення зі списків особового складу військової частини, а також інформацію та докази щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди за період з 02 травня 2023 року по день надання відповіді. Вказане суд розцінює як клопотання про витребування додаткових доказів у справі.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, зважаю на таке.
Статтею 9 КАС України окрім інших принципів адміністративного судочинства закріплено й принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина 2 статті 72 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 3 статті 73 КАС України).
Водночас особливості витребування доказів наведені у статті 80 КАС України.
Відповідно до частини 1 згаданої статті учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина 2 статті 80 КАС України).
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній визначено протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Проте до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено копії наказу про зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , наказу про вибуття на лікування у зв'язку з пораненням. Також не долучено доказів виплати/невиплати йому додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 02 травня 2023 року по 29 лютого 2024 року.
За таких обставин у відповідача слід витребувати належним чином засвідчені копії таких документів: наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; наказу про вибуття на лікування у зв'язку з пораненням; інформацію про те, чи нараховувалася та виплачувалася ОСОБА_1 додаткова винагорода, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 02 травня 2023 року по 29 лютого 2024 року.
Водночас відсутні підстави для витребування у відповідача інформації щодо нарахування та виплати згадуваної вище додаткової винагороди з 02 травня 2023 року по день надання відповіді, адже жодної відповіді (листа) військової частини НОМЕР_1 матеріали не містять.
Відтак клопотання про витребування доказів слід задовольнити частково.
Відповідно до частин 7 та 8 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Керуючись статтями 9, 12, 72, 73, 80, 160, 161, 168, 171, 248, 257, 260, 262 КАС України,
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії наказів про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини та про вибуття на лікування у зв'язку з пораненням, а також інформацію про те, чи нараховувалася та виплачувалася позивачеві додаткова винагорода, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 02 травня 2023 року по 29 лютого 2024 року
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідачу також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович