20 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 29.01.2024 задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів з моменту його фактичного затримання, тобто до 26.03.2024 включно.
Цією ж ухвалою визначено ОСОБА_6 заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень, та покладено на нього, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту у якому він проживає, а саме м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця _____________________________________________________________________________
Справа № 755/1726/24 Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1792/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
проживання; здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
Також цією ухвалою залишено без задоволення клопотання сторони захисту про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді змінити, застосувавши до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід - заставу у мінімальному розмірі.
В апеляційній скарзі захисник посилався на те, що в клопотанні органу досудового розслідування не обґрунтовано наявність визначених у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не взято до уваги надані стороною захисту документи, які підтверджують наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків та необхідність догляду за батьками, які є пенсіонерами та страждають на низку тяжких хронічних захворювань.
Прокурором не надано доказів того, що підозрюваний вчиняв активні дії, спрямовані на переховування, порушував в минулому застосовані до нього запобіжні заходи. З клопотання не зрозуміло, яким чином ОСОБА_6 може мати доступ до речових доказів, враховуючи, що всі докази вилучені в день його затримання.
Потерпілий і свідки у провадженні є працівниками поліції, а тому незрозуміло, яким чином підозрюваний зможе на них впливати.
Слідчим суддею розглянуто питання про визначення застави без застосування практики Європейського суду з прав людини.
В судовому засіданні не з'ясовувався матеріальний стан ОСОБА_6 , внаслідок чого йому визначено заставу у розмірі, завідомо непомірному для нього.
Апелянт посилався на те, що підозрюваний перебуває у фактичних шлюбних стосунках із ОСОБА_11 , з якою має спільну малолітню дитину - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також спільно утримують сина дружини - ОСОБА_13 . Подружжя спільно мешкає в кв. АДРЕСА_1 . ОСОБА_14 не працює. Судом встановлено, що ОСОБА_6 працює таксистом, він єдиний забезпечує засобами існування сім'ю і дітей.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
20.02.2024 від захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 надійшли клопотання, в яких він просив розгляд поданої апеляційної скарги проводити без його участі, у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку підозрюваного ОСОБА_6 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», та прокурора ОСОБА_5 , які не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності захисника, а також враховуючи те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не є особливо тяжким та відсутні обставини для обов'язкової участі захисника, колегія суддів вважає за необхідне проводити апеляційний розгляд у відсутності захисника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, за процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100040000321 від 27.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно даних клопотання, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_6 26.01.2024 приблизно о 23 год. 45 хв., знаходився на другому поверсі сходового майданчику в приміщенні другого під'їзду, житлового будинку АДРЕСА_7 ОСОБА_15 зробив зауваження з приводу смикання ним ручки двері загального коридору до квартир АДРЕСА_4 , після чого у нього, виник злочинний умисел щодо грубого порушення громадського порядку із заздалегідь заготовленим предметом для нанесення тілесних ушкоджень.
В подальшому, ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувався особливою зухвалістю і виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, дістав заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень предмет, у вигляді ножа, та не зважаючи на спроби ОСОБА_15 припинити ці дії, ОСОБА_6 свідомо грубо порушуючи громадський порядок, з метою демонстрації зневаги до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, та з метою самоутвердження за рахунок приниження гідності інших осіб, наніс удар ножем в область попереку з лівої сторони, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді колото різаного непроникаючого поранення попереку зліва
Згідно даних протоколу затримання від 27.01.2024, цього ж дня о 07 год. 15 хв. затримано ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
27.01.2024 ОСОБА_6 у межах даного кримінального провадженняповідомлено про підозру у вчиненні хуліганства, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 296 КК України.
29.01.2024 старший слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 29.01.2024 задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів з моменту його фактичного затримання, тобто до 26.03.2024 року включно.
Цією ж ухвалою визначено ОСОБА_6 заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень, та покладено на нього, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту у якому він проживає, а саме м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
Також цією ухвалою залишено без задоволення клопотання сторони захисту про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, який перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, з середньо-спеціальною освітою, працює не офіційно, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимий, беручи до уваги перебування на розгляді у Солом'янського районного суду міста Києва обвинувального акту щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 186 КК України, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, характер та конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень.
Всупереч доводам апеляційної скарги, вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, його процесуальною поведінкою, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання або зменшення розміру застави, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини інкримінованого йому злочину, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя також дійшов обґрунтованого висновку про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , зокрема знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Наведені захисником відомості про особу підозрюваного, який перебуває у фактичних шлюбних стосунках із ОСОБА_11 , яка не працює, має на утриманні малолітню дитину та сина ОСОБА_11 , а також має постійне місце реєстрації та проживання, працює не офіційно, враховані слідчим суддею під час постановлення оскаржуваної ухвали та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Посилання апелянта на недоведеність неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, спростовується змістом оскаржуваної ухвали.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3