05 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10712/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Ємця А.А., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Подольський В.Г. (самопредставництво)
відповідача - Глушпенко В.О. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024
за позовом Міністерства оборони України
до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
про стягнення 4 322 896,31 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Міністерство оборони України (далі - Міноборони, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - ДП "Агенція оборонних закупівель", відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 4 322 896, 31 грн.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання ДП "Агенція оборонних закупівель" умов державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 03.11.2022 №509/4/22/31 (далі - державний контракт) щодо поставки частини товару неналежної якості, у зв'язку з чим позивач, на підставі підпункту 4 пункту 7.2 контракту, здійснив нарахування штрафу в сумі 4 322 896,31 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 (суддя Привалов А.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024, з урахуванням ухвали про виправлення описок від 22.01.2024 (колегія суддів: Сітайло Л.Г., Демидова А.М., Алданова С.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Стягнуто з ДП "Агенція оборонних закупівель" на користь Міноборони 4 322 896 (чотири мільйона триста двадцять дві тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн 31 коп. штрафу, а також 64 843 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок три) грн 44 коп. судового збору.
Стягнуто з ДП "Агенція оборонних закупівель" на користь Міноборони 97 265 (дев'яносто сім тисяч двісті шістдесят п'ять) грн 16 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ДП "Агенція оборонних закупівель", не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга ДП "Агенція оборонних закупівель" подана на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що з урахуванням специфіки спірних правовідносин, сторін та умов державного контракту і специфікації товару, висновок Верховного Суду відсутній у подібних правовідносинах (щодо обов'язкового проведення рекламаційної роботи, визначеної умовами державного контракту із складанням рекламаційного акта, який дає право вивезення товару військового призначення для заміни нерезидентом).
4.3. Скаржник, у своїй касаційній скарзі, в частині незгоди із розміром штрафних санкцій, зазначає, зокрема, що товар за державним контрактом не носить характеру індивідуальної та неподільної речі. Натомість, товар за державним контрактом є річчю подільною та визначеною родовими ознаками. Виходячи з цього, штраф, щодо якості (комплектності) товарів розраховується від вартості неякісних (некомплектних) товарів, а не від вартості товару в цілому, і мав би становити за підрахунками відповідача 894 410,38 грн. Крім того, відповідач зазначає, що вказана сума не може вважатися визнанням позовних вимог, а лише вказує на те, що якби позивачем відповідно до норм державного контракту належним чином була проведена рекламаційна робота, то в разі виявлення можливого неякісного товару, сума позовних вимог була б іншою від заявленої.
4.4. Скаржник також звертає увагу, що ним вжито максимально заходів, які підтверджують відсутність його вини, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, в обґрунтування чого просив долучити копії документів до матеріалів справи.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Міноборони заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Між Міноборони (замовник) та ДП "Агенція оборонних закупівель" (виконавець) укладено 03.11.2022 державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №509/4/22/31, за умовами якого виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товар, зазначений в специфікації (додаток 1 до контракту), що постачається з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а замовник - прийняти та оплатити такий товар.
6.2. Відповідно до пункту 1.3 договору якість, комплектність і експлуатаційна документація повинні відповідати технічним умовам на товар та забезпечувати експлуатацію товару у повному обсязі відповідно до призначення.
6.3. Згідно з пунктом 1.4 договору товар, що поставляється за контрактом, повинен мати відповідний сертифікат якості товару, сертифікат походження товару.
6.4. За умовами пункту 2.1 контракту вартість (ціна) товару за цим контрактом, на момент його підписання, зафіксована сторонами в специфікації (додаток 1 до цього контракту) на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем від 31.10.2022 №21/3-1003, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (із змінами). Виконавець підтверджує, що під час розрахунку вартості (ціни) товару за цим контрактом враховані всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов'язані з виконанням цього контракту. Сторони визнають, погоджують та підтверджують, що відповідальність за правильність розрахунку, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець.
6.5. Пунктом 2.6 контракту встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставленого товару протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів, після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату та документів, зазначених у пункті 2.7 контракту, а також підписання сторонами акта приймання товару за контрактом, за умови наявності (надходження) бюджетних коштів на рахунки Міноборони.
6.6. Відповідно до пункту 2.9 контракту попередня оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, наданого виконавцем, шляхом перерахування коштів протягом 15 банківських днів з дня пред'явлення рахунка замовнику на оплату виключно на рахунок, відкритий на ім'я виконавця в державному банку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені цим контрактом, з наданням підтверджуючих документів.
6.7. Згідно з пунктом 3.1 контракту поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за контрактом здійснюється у місці поставки на підставі видаткової накладної з оформленням вантажоодержувачем акта приймання-передачі.
6.8. У пункті 3.2 контракту сторони погодили, що поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за контрактом здійснюється у штатній тарі відповідно до комплекту документації, що поставляється разом з товаром, у місці поставки. Товар передається виконавцем та приймається вантажоодержувачем згідно з товаросупровідними документами, сертифікатами якості, сертифікатами походження.
6.9. За умовами пункту 3.4 контракту датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата затвердження акта приймання-передачі вантажоодержувачем. Датою виконання контракту та переходом права власності на товари є дата підписання сторонами акта приймання товару (додаток 2 до цього контракту).
6.10. Пунктом 4.1 контракту встановлено, що виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше 90 календарних днів з дати перерахування коштів (попередньої оплати) на розрахунковий рахунок виконавця та надати замовнику документи, згідно з пунктом 2.7 контракту.
6.11. Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2023 (пункт 10.1 контракту в редакції додаткової угоди від 23.03.2023 №1).
6.12. Специфікацією до державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 03.11.2022 №509/4/22/31 сторони узгодили найменування товару, кількість, термін постачання - 90 днів з моменту отримання попередньої оплати, ціну, загальну суму - 109 494 265,17 грн.
6.13. На виконання умов державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 03.11.2022 №509/4/22/31 відповідач поставив товар, а позивач прийняв товар на суму 87 879 783,63 грн, що підтверджується видатковою накладною від 04.12.2022 №3, актом приймання-передачі товару від 14.12.2022 №215 (дата початку прийому 04.12.2022) на суму 87 879 783,63 грн.
6.14. Разом із тим, позивач стверджує, що товар на суму 21 614 481,54 грн ним не прийнято, про що складено акт приймання-передачі №215/1 (тимчасове зберігання) від 14.12.2022.
6.15. Листами від 06.12.2022 №664/1771, від 17.12.2022 №509/4/2397 відповідна Військова частина Міноборони та позивач повідомили відповідача, що [заряди ПП3 - 433 шт. та ДЗ 320 шт.] не підлягають використанню згідно з п. 2.6.3 Інструкції категорування рекетно-артилерійського озброєння, затвердженого наказом Міноборони від 04.01.19 №4, в зв'язку з корозією металевих частин, порушенням герметичності пакетів, підмоченням, вздуттям корпусів основних зарядів, що виникли внаслідок неякісного зберігання. Таким чином, із 19483 шт 82 мм мінних пострілів, які надійшли до військової частини, некомплект порохових зарядів складає 487 комплектів та непридатних до використання порохових зарядів - 753 комплекта.
6.16. Листом від 18.04.2023 №21/3-1422 відповідач повідомив позивача, що ним отримано листа від інопартнера щодо неможливості усунення невідповідностей, зазначених у листі Головного управління з організації виробництва боєприпасів та будівництва споруд спеціального призначення Міноборони від 19.12.2022 №509/4/2397.
6.17. Претензіями від 11.04.2023 №509/1103, від 25.04.2023 №509/1251, від 31.05.2023 №509/1645 позивач вимагав у відповідача сплатити штрафні санкції за порушення строків поставки товару та поставку неякісного товару.
6.18. У свою чергу, відповідач листом від 18.05.2023 №18/2-1828 повідомив про часткове визнання претензійних вимог на суму 976 238,83 грн.
6.19. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем умов державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 03.11.2022 №509/4/22/31 щодо поставки частини товару неналежної якості, з огляду на що, просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 4 322 896,31 грн, на підставі підпункту 4 пункту 7.2 державного контракту.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Правовідносини між сторонами у цій справі виникли із зобов'язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, неналежне виконання якого в частині постачання неякісного товару стало наслідком нарахування позивачем штрафних санкцій до стягнення з відповідача.
8.3. Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.4. За приписами статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
8.5. Аналогічні норми містить і стаття 526 ЦК України.
8.6. Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
8.7. Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
8.8. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
8.9. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
8.10. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
8.11. Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
8.12. Статтею 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
8.13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами контракту визначено:
- якість, комплектність і експлуатаційна документація повинні відповідати технічним умовам на товар та забезпечувати експлуатацію товару у повному обсязі відповідно до призначення (пункт 1.3 державного контракту);
- товар, що поставляється за контрактом, повинен мати відповідний сертифікат якості товару, сертифікат походження товару (пункт 1.4 державного контракту);
- поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за контрактом здійснюється у місці поставки на підставі видаткової накладної з оформленням вантажоодержувачем акта приймання-передачі (пункт 3.1 державного контракту);
- у випадку постачання неякісної (некомплектної) продукції, неможливості заміни на якісну продукцію та не усунення виявлених несправностей (дефектів) або не здійснення гарантійної заміни, зазначених у пункті 5.2 цього контракту, щодо її якості (комплектності) у строки не пізніше 30 календарних днів, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20 відсотків від вартості таких товарів у яких виявлено несправності та/або дефекти та/або що вийшов із ладу (пункт 7.2 державного контракту).
8.14. Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
8.15. Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
8.16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність факту постачання відповідачем неякісної (некомплектної) продукції за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 03.11.2022 №509/4/22/31, у зв'язку з чим відповідальність у вигляді 20% штрафу за постачання неякісної продукції не настає.
8.17. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що:
- згідно зі специфікацією (додаток 1) до державного контракту, поставці підлягав товар на загальну суму 109 494 265,19 грн, а саме: 82 мм осколково-фугасний мінометний постріл - у кількості 19 483 одиниць, вартістю за одиницю - 5 619,99 грн без ПДВ;
- виконавцем 14.12.2022 поставлено товари оборонного призначення, згідно із специфікацією, на суму 109 494 265,17 грн;
- Міноборони прийнято товару на суму 87 879 783,63 грн, що підтверджується актом приймання-передачі військового майна від 14.12.2022 №215. У той же час, товар на суму 21 614 481,54 грн визначено як неякісний та не прийнято;
- з метою проведення заміни товару на якісний було оформлено акт приймання-передачі №215/1 (тимчасове зберігання) військового майна від 14.12.2022, майно залишено на зберіганні у військовій частині у зв'язку з відсутністю складських приміщень, пристосованих для зберігання озброєння та боєприпасів, у ДП "Агенція оборонних закупівель".
8.18. У розділі V цього акта зазначено недоліки поставленого відповідачем товару, а саме:
- підривники М5, М6 в кількості 4170 поставлені у нештатній упаковці, розсипом;
- заряди повний перемінний Ж-832ДУ у кількості 433 комплекти та далекобійний Д2 у кількості 320 комплектів надійшли до військової частини підмоченими, тобто такими, що не придатні до використання, згідно з Інструкцією з коригування ракетно-артилерійського озброєння, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 04.01.2019 №4.
8.19. Крім того, неякісність товарів оборонного призначення підтверджується листуванням сторін (лист Міноборони від 20.04.2023 №509/1217, лист ДП "Агенція оборонних закупівель").
8.20. Апеляційний господарський суд також зазначив, що рекламаційну роботу щодо неналежного виконання відповідачем умов державного контракту від 03.11.2022 №509/4/22/31 позивач не проводив та скористався своїм правом безпосередньо звернутися до суду після незадовільних результатів претензійної роботи з огляду на нагальну потребу у захисті інтересів Міноборони та забезпеченні Збройних Сил України товарами критичної номенклатури у найкоротші терміни.
8.21. Матеріали справи не містять інших доказів, які спростовували б інформацію, викладену в акті приймання-передачі від 14.12.2022 №215/1 (тимчасове зберігання), а тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого відповідно до пункту 7.2 державного контракту.
8.22. Аргумент скаржника про те, що розмір штрафних санкцій має розраховуватись лише від вартості неякісних елементів окремої взятої одиниці продукції, а не від її вартості в цілому, колегією суддів відхиляється з огляду на предмет державного контракту із врахуванням специфікації товару, що постачається за цим державним контрактом, а саме осколково-фугасний мінометний постріл, а не його окремі комплектуючі.
8.23. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.24. Щодо доводів касаційної скарги стосовно відсутності правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах колегія суддів зазначає таке.
8.25. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
8.26. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
8.27. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що спір виник у зв'язку з неналежним виконанням умов поставки за якістю, що і стало передумовою стягнення штрафу, відтак вагомим і ключовим у цьому спорі є факт доведення поставки частини товару неналежної якості. Обставини щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки доводи касаційної скарги стосуються виключно необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, встановлених апеляційним господарським судом під час розгляду справи, а також перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.
8.28. Отже, зважаючи на встановлені обставини справи, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у подібних правовідносинах.
8.29. Враховуючи викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень попередніх інстанцій з такої підстави.
8.30. Інші доводи касаційної скарги фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
8.31. У цій частині колегія суддів вважає доцільним звернути увагу скаржника на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, де зазначено, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
8.32. Судом касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника через їх необґрунтованість щодо ухвалення судових рішень у цій справі з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
8.33. Суд касаційної інстанції приймає доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать цій постанові.
8.34. Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тому у задоволенні клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи завірені копії документів, яке міститься в прохальній частині касаційної скарги - слід відмовити.
8.35. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії", заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
8.36. Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.2. Оскільки за результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для його скасування.
10. Судові витрати
10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваного судового рішення без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 910/10712/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець
Суддя Т. Малашенкова