Справа №588/2161/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Щербаченко М. В.
Номер провадження 33/816/261/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
20 лютого 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Авраменко Д. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 588/2161/23 за апеляційною скаргою захисника КРАСНЯНСЬКОГО В. М. на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 25.10.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
захисника - адвоката Краснянського В. М.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник КРАСНЯНСЬКИЙ В. М. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення, оскільки ОСОБА_2 не керував т/з, на відео не зафіксований рух т/з і його зупинка працівниками поліції, відсутнє відео з реєстратора т/з поліцейських.
Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 25.10.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, із позбавленням права керування т/з строком на 1 рік, а також стягнутий судовий збір.
Згідно постанови судді, ОСОБА_2 07.10.2023 о 23:48 у м. Тростянець по вул. Благовіщенській, 13 керував т/з MAZDA, д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатора Alkotester Драгер 6820, відповідно тесту № 346, проведеному 08.10.2023 о 00:05 керував у стані алкогольного сп'яніння (результат огляду позитивний 1,78 проміле), чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Краснянського В. М., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 008346 від 07.10.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_2 керував т/з в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- роздруківкою показників огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820, результат тесту - 1,780/00 та актом огляду;
- відеозаписами з технічних засобів працівників поліції, на яких зафіксовано, що ОСОБА_2 зазначає, що його тз виконував маневр заднім ходом в той час, коли до нього наближався екіпаж поліції, а також погоджується з тим, що перебував у стані алкогольного сп'яніння та погодився пройти огляд на визначення такого стану.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не керував т/з, то вони не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються відеозаписами з камер поліцейських, згідно яких останній одразу після того, як працівники поліції підійшли до автомобіля, знаходився за кермом, а інших осіб ані в салоні т/з, ані біля нього виявлено не було.
Відтак, на переконання апеляційного суду, інформація якою володів поліцейський про рух т/з ОСОБА_2 перед його зупинкою, знаходження його у даному т/з на водійському сидінні з ознаками алкогольного сп'яніння, що не заперечується останнім та подальші дії працівників поліції доводять поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_2 т/з у вказаний в протоколі час та у зазначеному місці.
Є непереконливими і твердження захисника щодо неправомірних дій працівників поліції, які на момент складання протоколу відносно ОСОБА_2 діяли поза межами службових повноважень, оскільки матеріали провадження не містять відомостей на підтвердження наведених обставин, оскарження таких дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Відповідно роз'яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, а згідно п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія.
Проведене дослідження зазначених доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин ОСОБА_2 керував т/з, так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього.
Апеляційний суд погоджується з доводом апеляційної скарги щодо повідомлення на лінію «102», яке на створення доказової бази не впливає, однак його наявність жодним чином не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та протиправність постанови судді першої інстанції.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 25.10.2023 відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника КРАСНЯНСЬКОГО В. М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов