Справа № 740/8203/23
Провадження № 1-кс/740/282/24
про застосування запобіжного заходу
09 березня 2024 року м. Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
- прокурора ОСОБА_3 ,
- підозрюваного ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання слідчого Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Березна Менського району Чернігівської області, є громадянином України, розлучений, зі слів - має середню спеціальну освіту, військовослужбовець, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні № 12023270380000060 від 12.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
установив:
09.03.2024 до суду надійшло вищевказане клопотання, яке мотивоване тим, що 07.12.2023 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 почав тимчасово проживати за адресою: АДРЕСА_3 , з дозволу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , власника вказаного будинковолодіння, отримавши ключі від будинку та інших приміщень. Отримавши доступ до приміщень за вказаною адресою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 00 год. 00 хв. 08.12.2023, у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення майна, яке належить ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 00 год. 00 хв. 08.12.2023, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він залишиться непоміченим, за допомогою ключів відчинив замок на воротах гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , проник до вказаного приміщення, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: насос відцентрований марки Optima JET80A-PL 08кВт, вартістю близько 3500 грн; електроточило марки И-138-А 250Вт, вартістю близько 3200 грн; домкрат Lavita пляшковий гідравлічний 3т LAJNS-03, вартістю близько 590 грн; автомобільний сабвуфер активний 10-дюймовий із вбудованим підсилювачем XPLOD T - 010, вартістю близько 2300 грн; тример бензиновий VIPER CG-430B, вартістю близько 5700 грн; набір автомобільних ключів Werker UN-1094П-6, вартістю близько 1520 грн, та із незачиненого багажного відділення автомобіля марки ВАЗ 2101, р. н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 та знаходився за вказаною адресою, викрав автокомпресор Voin VL-430 150 psi 14 A 40 л, вартістю близько 1115,00 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та 08.12.2023 близько 00 год. 00 хв. продав вищевказане викрадене майно за 1500 грн ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не був обізнаний про неправомірність дій останнього, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на суму близько 14 425,00 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, реалізуючи єдиний умисел, направлений на таємне викрадення майна, яке належить ОСОБА_8 , ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 00 год. 30 хв. 10.12.2023, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він залишиться непоміченим, за допомогою ключів відчинив замок на воротах гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , проник до вказаного приміщення, звідки таємно викрав перетворювач напруги інвертор марки AC/DC 2500Вт 12В UKC SI-A2-AR2500M, вартістю близько 2750,00 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та 10.12.2023 близько 00 год. 30 хв. продав вищевказане викрадене майно за 500 грн ОСОБА_9 , який не був обізнаний про неправомірність дій останнього, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на суму близько 2750,00 грн.
15.12.2023 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
21.12.2023 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено, а підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.
08.03.2024 року місце знаходження ОСОБА_4 встановлено та досудове розслідування відновлене. 08.03.2024 о 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримано відповідно до ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 грудня 2023 року.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , який показав, що дійсно відносно нього було вчинено кримінальне правопорушення, а саме викрадено речі;
- протоколом огляду предметів за участю свідка ОСОБА_9 , під час якого останній добровільно видав придбані ним у ОСОБА_4 речі, які належать ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який показав, що він дійсно придбав у ОСОБА_4 видані ним речі;
- протоколом огляду речей, які були вилучені в ОСОБА_9 , та які надані на огляд потерпілому ОСОБА_8 , під час якого останній впізнав власні викрадені у нього речі;
- протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , та автомобіля марки ВАЗ 2101, що належить ОСОБА_8 , під час якого були виявлені та вилучені сліди папілярних узорів, які зафіксовані на таблиці;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який показав, що дійсно після того як ОСОБА_8 потрапив у лікарню, то ОСОБА_4 хазяйнував у нього вдома у господарстві, використовував його автомобіль марки ВАЗ 2101 у власних цілях без дозволу власника, потім дізнався про викрадення майна;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який показав, що після того, як ОСОБА_8 забрали до лікарні, ОСОБА_4 проживав за місцем мешкання ОСОБА_8 , використовував без дозволу його автомобіль марки ВАЗ 2101, потім викрав із гаража речі, які продав спільному знайомому ОСОБА_9 , який йому про це і повідомив;
- протоколом пред'явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_9 , під час якого останній впізнав особу, яка продала йому викрадені у ОСОБА_8 речі;
- протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками предметів за участю потерпілого ОСОБА_8 , який упізнав у представлених варіантах свої речі;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , який показав, що дійсно він вчинив кримінальне правопорушення, викрав з приміщення господарства ОСОБА_8 його речі, і надав показання з цього приводу;
- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 , під час проведення якого останній відтворив на місці обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання зазначених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи вид та розмір покарання, він може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки вчинив тяжкий злочин проти власності, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, не має постійного місця роботи, не одружений, не має стійких соціальних зв'язків, у військовій частині НОМЕР_2 , до якої зарахований, значиться як особа, що самовільно залишила військову частину, тобто ОСОБА_4 схильний до втеч та зникнення у невідомому напрямку;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, оскільки йому відоме їх місце проживання, та які фактично є його знайомими;
- вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний раніше судимий за злочини проти власності, хоча має погашені судимості, але на шлях виправлення не став. У зв'язку з тим, що він самовільно залишив військову частину, але значиться як військовослужбовець, з нього були зняті всі грошові виплати, також унаслідок цього він не може влаштуватися на роботу, тому джерело доходу у останнього відсутнє.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим, оскільки не зможе запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому обставин та просив задовольнити з підстав, указаних у клопотанні. Зазначив, що строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 01 травня 2024 року, а тому строк тримання під вартою слід обрати в межах строків досудового розслідування.
Підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому щодо крадіжки майна у ОСОБА_8 - не заперечували.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
У рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що наявні відомості, які вказують на обґрунтовану підозру та які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Так, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю відомостей, детальний перелік яких міститься у клопотанні, які долучені до клопотання.
При цьому на стадії розгляду клопотання слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.
Зміст доданих до клопотання доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на цьому етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Відтак, на цей час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування стосовно нього обмежувальних заходів. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Дослідивши наявні докази в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані обставини з урахуванням суворості можливого покарання свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (у тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження.
При цьому відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховуються відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він розлучений, військовослужбовець, не має постійного місяця проживання та не проживає за місцем реєстрації.
Також ураховується, що постановами слідчого від 21.12.2023 оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_4 та зупинено досудове розслідування вказаного кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.12.2023 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню; такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками станом на час розгляду клопотання, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити на відміну від інших більш м'яких запобіжних заходів належне виконання ним процесуальних обов'язків. Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак, слідчий суддя вважає за можливе клопотання задовольнити.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, а тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України застава визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави на рівні 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 22, 26, 176, 178, 182 - 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строків досудового розслідування - до 26 квітня 2024 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 08 березня 2024 року 16 год. 30 хв.
Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: р/р UA128201720355289002000005960, одержувач ТУ ДСА України у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, код банку одержувача (МФО) - 820172, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії обов'язків у разі внесення застави визначити до 26 квітня 2024 року.
Копію ухвали негайно вручити під розписку підозрюваному ОСОБА_4 , направити для виконання до Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області.
Органу досудового розслідування повідомити рідних підозрюваного ОСОБА_4 про обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1