Справа № 740/8401/23
Провадження № 2-а/740/18/24
29 лютого 2024 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником - адвокатом Бондюком Богданом Володимировичем, до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
установив:
21 грудня 2023 року представник позивача подав до суду вказаний позов, в якому просив скасувати постанову серії ЕАТ № 8054793 від 01.11.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, а справу закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, винесена з порушенням чинного законодавства, без дослідження всіх обставин справи та є такою, що підлягає скасуванню, оскільки у працівників поліції не було правових підстав для зупинки транспортного засобу; конструкція автомобіля MAN моделі TGX 26.440, р. н. НОМЕР_1 , та напівпричепа контейнеровоза FRUEHAUF моделі LTD, р. н. НОМЕР_2 , та їх технічний стан відповідають та відповідали 01.11.2023 чинним в Україні правилам і стандартам; вказані транспортні засоби пройшли обов'язковий технічний контроль, у результаті якого їх визнано технічно справними, та вони не мають переобладнання, яке забороняє експлуатацію цих транспортних засобів. Зокрема, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та у протоколі про перевірку його технічного стану зазначено, що напівпричіп контейнеровоза FRUEHAUF моделі LTD, р. н. НОМЕР_2 , - це спеціалізований напівпричіп контейнеровоз для перевезення контейнерів типу 1А. У постанові не вказано жодного обладнання, яке використовувалося інспектором Буровим С. О., та за допомогою якого він би встановив наявність тих чи інших порушень вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Крім цього, представник позивача зазначив, що вищевказана постанова була оскаржена ним 09.11.2023 у межах строків, визначених КУпАП. Відповідь на подану скаргу отримано 15.12.2023. Посилаючись на ч. 4 ст. 122 КАС України, представник позивача вважав, що не пропустив строк (3 місяці) звернення до суду з указаним позовом, а тому не подавав клопотання про поновлення цього строку.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 грудня 2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
У відзиві на позов представник відповідача Департаменту патрульної поліції - Некришев Є. А. просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, спрямовані на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності. Зокрема, зазначив, що 01 листопада 2023 року о 05 год. 46 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Заболотного, 27, інспектором управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції виявлено транспортний засіб TGX 26.440, р. н. НОМЕР_1 , з причепом FRUEHAUF, р. н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який керував вказаним транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням вимог стандартів, правил і норм, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме відсутні кріплення для контейнерів та встановлено гідравлічне обладнання з кузовом, чим порушив п. 31.3. а ПДР України. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, підтверджується фотознімками напівпричепу, відеозаписом «Відео правопорушення ОСОБА_1 », відеозаписом «471330», реєстраційною карткою транспортного засобу напівпричіп - самоскид, р. н. НОМЕР_4 , від 12 жовтня 2022 року, реєстраційною карткою транспортного засобу напівпричіп - контейнеровоз, р. н. НОМЕР_2 , від 03 листопада 2022 року, копією висновку науково-технічної експертизи № 580524. Під час огляду напівпричепа поліцейським було встановлено, що він є самоскидним та кріплення (фітинги) для перевезення контейнерів на напівпричепі відсутнє, на вказаному напівпричепі встановлено та закріплено обладнання, призначене для підйому кузова, що згідно з висновком ДП «Державтотрансндіпроект» за № 580524 мало бути демонтованим та не відповідало зазначеним в ньому вимогам. Представник відповідача зазначив, що позивачем не було надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Крім того, 18.01.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача - Некришева Є. А. про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що адміністративний позов подано до суду з пропущенням строку на оскарження постанови, жодної заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин такого пропуску позивачем не надано.
05.02.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача - Бондюк Б. В. зазначив, що відповідач не надав жодних належних доказів на обґрунтування заперечень, використовував застарілу інформаційну карту, яка не була чинною на момент винесення постанови. Зазначив, що ним не пропущено строк для звернення до суду, оскільки постанова серії ЕАТ № 8054793 від 01.11.2023 була оскаржена 08.11.2023 до Управління патрульної поліції в Одеській області, відповідь на скаргу він отримав 15.12.2023. Відповідно до ст. 300-2 КУпАП перебіг строків було зупинено. Після отримання відповіді на скаргу, 21.12.2023 представник позивача звернувся до суду з указаним позовом в порядку, визначеному КАС України.
У судове засідання учасники справи не з'явилися. Представник позивач подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та проводити судове засідання без нього.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 01.11.2023 серії ЕАТ № 8054793, прийнятою інспектором 2 бат. 4 роти УПП в Одеській області, старшим лейтенантом поліції Буровим С. О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за те, що 01.11.2023 о 05 год. 46 хв. керував транспортним засобом з причепом FRUEHAUF, р. н. НОМЕР_5 , переобладнаним з порушенням вимог, стандартів, правил і норм, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме відсутні кріплення для контейнерів та встановлено гідравлічне обладнання з кузовом, чим порушив п. 31.2 (а) ПДР України.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 вказаної статті КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що законом передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, що підтверджує відсутність підстав для встановлення тримісячного строку для звернення до суду із вказаним позовом.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 07 грудня 2020 року у справі № 522/14986/19, від 26 січня 2021 року у справі № 757/48987/18-а та від 16 лютого 2023 року в справі № 697/1044/22, які враховуються судом.
Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно зі ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про оскаржувану постанову 01.11.2023. Про обізнаність позивача з оскаржуваною постановою також свідчить звернення його представника 08.11.2023 зі скаргою до Управління патрульної поліції в Одеській області. Адміністративний позов подано представником позивача до суду 21.12.2023 через систему «Електронний суд». Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і не подано заяви про поновлення цього строку.
Оскільки позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з цим позовом і не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, то суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 2, 5, 122, 123, 194, 229, 240, 243, 248, 294 КАС України, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Бондюком Богданом Володимировичем, до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І. М. Шевченко