Справа № 461/1892/24
Провадження № 1-кс/461/1454/24
Іменем України
07.03.2024 cлідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно -
старший слідчий ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Львівської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на велосипед типу «Україна», чорного кольору.
Клопотання обґрунтовує тим, що 05.03.2024 близько 21:10 год. на автодорозі «Жовква - Ковель» поблизу с. Межиріччя, Червоноградського району, Львівської області, відбулась ДТП (зіткнення транспортних засобів), за участі автомобіля марки «Ніссан Кашкай», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та велосипедиста ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП велосипедист ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди. Оскільки на велосипеді є наявні сліди злочину та такий в подальшому буде залучений для проведення слідчих експериментів та проведення необхідних експертиз, необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу, шляхом накладення арешту. Відтак з метою збереження речових доказів, слідчий просить клопотання задоволити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, однак у клопотанні просив розгляд справи проводити без його участі.
Власник велосипеда в судове засідання не викликався, оскільки ОСОБА_6 помер при вказаній ДТП.
Відповідно до ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, частиною першою ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Частиною третьою ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000242 від 05.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 05.03.2024 близько 21:10 год. на автодорозі «Жовква - Ковель» поблизу с. Межиріччя, Червоноградського району, Львівської області, відбулась ДТП (зіткнення транспортних засобів), за участі автомобіля марки «Ніссан Кашкай», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та велосипедиста ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП велосипедист ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.
05.03.2024 велосипед типу «Україна», чорного кольору, який належить ОСОБА_7 , тимчасово вилучено та доставлено на територію стоянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також постановою слідчого від 06.03.2024 такий визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Метою та підставами накладення арешту на велосипед є необхідність проведення слідчих експериментів та проведення відповідних експертиз, тому потрібно забезпечити зберігання даного речового доказу, шляхом накладання арешту. Слідчий довів, що велосипед типу «Україна» зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а проведення експертного дослідження даного транспортного засобу буде містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин його вчинення.
Оцінюючи надані органом досудового розслідування доказів, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задоволити.
Накласти арешт на велосипед типу «Україна», чорного кольору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1