Справа № 496/1510/24
Провадження № 1-кс/496/788/24
05 березня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання дізнавача СД ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12024164250000218 від 25.02.2024 року, за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України,-
Дізнавач звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, яке мотивує тим, що 24.02.2024 р. до ЧЧ Одеського РУП №2 надійшло телефонне повідомлення зі спец-лінії 102 від працівника ДПСУ про те, що ОСОБА_6 пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 та довідку ВЛК №831 від 09.02.2023 на власне ім'я з ознаками підробки. Першочерговими слідчими діями, 24.02.2024 року у період часу з 17:34 год. по 17:37 год. за адресою Одеська область, Одеський район, с. Маяки на пункті пропуску «Маяки-Удобне», 49 КМ траси Одеса-Рені, проведено огляд місця події, за участю громадянина ОСОБА_6 у якого виявлено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 09.02.2023 та довідку ВЛК номер №831 від 09.02.2023, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6 , які вилучені та упаковані до експертного сейф-пакету №РSР2093493. Згідно постанови дізнавача сектору дізнання Одеського РУП №2 ГУНП з Одеській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 25.02.2024 р. вказані вище об'єкти, вилучені у ході огляду місця події, визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження.
Допитаний в якості свідка - співробітник СБУ ОСОБА_7 пояснив, що 24.02.2024 р. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Маяки, на пункті пропуску «Маяки-Удобне», 49 КМ траси Одеса-Рені, під час перевірки документів ОСОБА_6 , який з метою перетину державного кордону України пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку ВЛК видані ІНФОРМАЦІЯ_1 на його ім'я було встановлено, що вказані документи мають ознаки підробки, а саме, підпис зроблений факсиміле, та на лицевій стороні відсутній штрих код та підписи знаходяться під текстом. Вилучене майно необхідне органу досудового розслідування з метою подальшого призначення у кримінальному провадженні судової експертизи.
Дізнавач та прокурор, в судове засідання не прибули, прохальна частина клопотання містить заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперечував проти накладання арешту на вилучення документи та надав суду копію відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.03.2024 року № 12/1622, яка свідчить про дійсність виданих на ім'я ОСОБА_6 документів, а саме тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 09.02.2023 р. виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідки ВЛК № 831 від 09.02.2023 р. виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, в тому числі, враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) (збереження речових доказів); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
В судовому засіданні досліджено відповідь начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.03.2024 року № 12/1622, відповідно якої тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 09.02.2023 р. видане ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідка ВЛК № 831 від 09.02.2023 р. видана ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно видавались ОСОБА_6 .
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З огляду на вищевказане, слідчий суддя вважає, що тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 09.02.2023 р. та довідка ВЛК № 831 від 09.02.2023 р. видані ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім?я ОСОБА_6 , не відповідають вимогам ст. 98 КПК України, оскільки вказані документи є дійсними, та не можуть бути речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання дізнавача про арешт майна - залишити без задоволення.
Негайно повернути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 09.02.2023 р. видане ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідку ВЛК № 831 від 09.02.2023 р. видану ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що були вилучені в ході огляду місця події за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Маяки, на пункті пропуску «Маяки-Удобне», 49 КМ траси Одеса-Рені та упаковано до експертного сейф-пакету №PSP2093493.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 08 березня 2024 року о 11:30 годинні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області в кабінеті № 13.
Слідчий суддя ОСОБА_1